Рішення № 135244358, 30.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10996/25

н/п 2/953/597/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Представниця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, у якому просить визначити позивачеві додатковий строк тривалістю три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обчислювати з часу набрання рішенням суду законної сили. Також просив витребувати у нотаріусів інформацію щодо спадкування за ОСОБА_2 .

Позовна заява мотивована таким:

-ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 ;

-ОСОБА_2 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

-позивачка не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому всі організаційні дії з поховання померлої виконувала позивачка, оскільки в померлої були відсутні будь-які інші близькі родичі, а за час її життя між нею та позивачкою склались доброзичливі дружні стосунки. Це підтверджується тим, що ще за життя померла передала позивачці на зберігання правовстановлюючі документи на її квартиру;

-на початку жовтня 2025 року під час чергового прибирання квартири в особистих речах пані ОСОБА_2 позивачка знайшла заповіт на своє ім`я, після чого вона одразу звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бушуєвої Олесі Ігорівни для оформлення спадкових прав після померлої;

-згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 82765632 від 03.10.2025 від імені ОСОБА_2 посвідчувалися заповіти: заповіт, номер у спадковому реєстрі: 8748839, посвідчений 19.03.2005 Сьомою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 7-677; заповіт, номер у спадковому реєстрі: 54896895, посвідчений 16.08.2013 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-693;

-згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82765390 від 03.10.2025 спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не відкривалася;

-пропуск строку обумовлений тим, що за життя померлої позивачка не знала й не могла знати про складений на її ім`я заповіту. 02.02.2023 позивачка перенесла операцію радикальну мастектомію ліворуч, перебувала в лікарні в період з 01.02.2023 по 02.03.2023. Надалі позивачка періодично проходила контрольні обстеження, тобто займалася лікуванням та наглядом за станом свого здоров`я з огляду на перенесену раніше важку операцію.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 27.10.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження, призначив підготовче засідання, задовольнив клопотання позивача про витребування інформації.

Підготовче засідання відкладалось, у зв`язку з відсутністю у суду всіх витребовуваних доказів, зокрема, до 22.01.2026.

19.11.2025 від приватного нотаріуса Бушуєва О.І. надійшли копії матеріалів за фактом смерті ОСОБА_2 , а саме: спадкова справа № 13/2025.

09.12.2025 від П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшло повідомлення, що вказаною конторою не заводилось спадкової справи щодо ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини або відмову ніхто не звертався.

06.01.2026 від Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшло повідомлення, що спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не заводилась.

Суд ухвалою від 22.01.2026 закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

30.03.2026 від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності. Вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

30.03.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвал та судових повісток до електронних кабінетів. Судова кореспонденція отримана позивачем і відповідачем у електронних кабінетах, що підтверджується довідками суду про доставку електронних документів, що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням учасників справи. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд ухвалою від 30.03.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України

Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.07.2024 серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 16.08.2013 Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-693, ОСОБА_2 на випадок смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 , а також все інше майно, де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті та на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі 16.08.2013 було зареєстровано заповіт. Номер реєстрації З-693, дата посвідчення 16.0.2013.

06.10.2025 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бушуєва О.І. постановою № 107/02-14 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку на подачу заяви про прийняття спадщини та не проживанням разом із спадкодавцем на час її смерті, роз`яснено про необхідність звернення до суду для продовження строку на прийняття спадщини.

Відповідно до копії інформаційної довідки з Реєстру територіальних громад м. Харкова станом на 15.07.2024 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з повідомленням П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 09.12.2025 контора не заводила спадкову справу щодо ОСОБА_2 , із заявами про прийняття спадщини або відмову ніхто не звертався.

Відповідно до повідомлення Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не заводилась.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, здійснивши тлумачення приписів частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права:

-необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування (п. 151);

-обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала (п. 152);

-після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування (п. 153);

-резюмуючи, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

У справі, що розглядається суд встановив, що:

-позивачка не була родичкою померлої і не відносилась до кола спадкоємців за законом;

-позивачка не проживала разом з померлою, що підтверджується інформацією з Реєстру територіальних громад;

-відсутні відомості щодо наявності інших спадкоємців, які заявили про ступ у спадщину, що підтверджується копією спадкової справи;

-наявний заповіт від померло на ім`я позивачки;

-позивачка була необізнана про наявність заповіту, а довідалась тільки під час прибирання квартири у жовтні 2025 року (іншого матеріали справи не містять);

-позивачка відразу звернулась до нотаріуса про вступ у спадщину, але отримала відмову 06.10.2025, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

За таких обставин, суд враховуючи, що позивачка не була обізнана про наявність заповіту, а після того, як довідалась відразу звернулась до нотаріуса, а потім до суду, висновок Великої Палати Верховного Суду про застосування норм частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України у цих правовідносинах, дійшов висновку про обґрунтованість поважності причин пропуску строку для прийнятт спадщини, а тому позов підлягає задоволенню, що забезпечить дотримання принципу "пропорційності" між публічним та приватним інтересом і забезпечить дотримання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачка з поважних причин пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини і такий пропуск є незначним, а тому суд вважає за необхідне визначити позивачці додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяць з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Висновки за результатами розгляду заяви

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим понесені судові витрати залишає за позивачем.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 206, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з дати набрання рішення законної сили.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 30.03.2026.

Суддя Роман ВІТЮК