Рішення № 135244160, 11.03.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5031/25

Провадження № 2-о/650/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Хомик І.І.,

за участі секретаря судового засідання Дорошенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 , звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області обґрунтовуючи її тим, що у трудовій книжці заявника серії НОМЕР_1 , заведеної 31.01.1987, наявна описка, а саме на титульній сторінці відсутня печатка установи, що не відповідає пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальним питанням від 20.06.1974р. № 162. Як наслідок, вказана трудова книжка не може бути прийнятою органом пенсійного фонду. Крім того трудова книжка заявник була заповнена відповідальним працівником Радгоспу «Україна» 31.01.1987 року, що фактично є порушенням і не відповідає дійсності, оскільки фактично трудова книжка серії НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_2 , вперше заповнювалася одночасно з прийняттям ОСОБА_2 на роботу у Радгосп «Україна», тобто 19.08.1983 року. В результаті вказаних порушень, у трудовій книжці заявника «дата заповнення» і «дата прийняття на роботу» не співпадають.

В зв`язку з вказаним заявник не може належним чином реалізувати своє право на призначення пенсії за віком. Тому звернувся суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Представник заявника, заявник у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги, викладені в заяві просять задовольнити.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в судове засідання не з`явився, надавши пояснення, в обгрунтування яких зазначили, що заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, мотивуючи свої вимоги тим, що при заповненні трудової книжки серії НОМЕР_1 , на першій сторінці в графі «дата заповнення» - 31.01.1987, повинна проставлятися «дата заповнення» актуальна саме на день заповнення відповідно трудової книжки, а у Заявника «дата заповнення» і «дата прийняття на роботу» не відповідає (запис № 19.08.1983). Після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалась трудова книжка, в даній трудовій книжці вона відсутня. В прийнятті рішення Управління покладається на всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження судом усіх наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до таких висновків.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 12 Постанови пленуму ВСУ №5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заповнена 31.01.1987 року. Разом із цим, відповідальним працівником Радгоспу «Україна», який вносив записи в трудову книжку заявника, допущено порушення вимог п.п. 2.11, 2.12 та 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, не лише в частині непроставлення печатки підприємства, а й в частині незаповнення графи трудової книжки - «дата заповнення» станом на дату фактичного заведення трудової книжки, тобто 19.08.1983 року.

В результаті вказаних порушень, вказана графа відповідальним працівником підприємства у подальшому була заповнена лише 31.01.1987 року, що фактично є порушенням і не відповідає дійсності, оскільки фактично записи в трудову книжку серії НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_2 , вперше вносилися одночасно з прийняттям ОСОБА_2 на роботу у Радгосп «Україна», тобто 19.08.1983 року.

В результаті вказаних порушень, у трудовій книжці заявника «дата заповнення» і «дата прийняття на роботу» не співпадають.

Таким чином, відповідальним працівником Радгоспу «Україна», який вносив як записи в трудову книжку заявника так і відповідно зміни до неї, порушено вимоги п.п. 2.11, 2.12 та 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Порядок заповнення та ведення трудових книжок у спірні періоди було врегульовано положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з вимогами підпункту 2.1 пункту «а» розділу 2 Інструкції № 162 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до підпункту 2.10 пункту «б» розділу 2 Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Як зазначено в підпункті 2.11 пункту «б» розділу 2 Інструкції № 162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Водночас, відповідальним працівником Радгоспу «Україна», який вносив як записи в трудову книжку заявника, під час першого заповнення трудової книжки на ім`я ОСОБА_2 не було заповнено в трудовій книжці графу «дата заповнення» та не проставлено печатку підприємства.

Таким чином, графа першої сторінки трудової книжки - «дата заповнення» відповідальним працівником підприємства була заповнена лише 31.01.1987 року. Однак вказана «дата заповнення» не відповідає дійсності, зважаючи на те, що фактично трудова книжка серії НОМЕР_1 , що видана на ім`я ОСОБА_2 , була заповнена одночасно з прийняттям ОСОБА_2 на роботу у Радгосп «Україна», тобто 19.08.1983 року.

Діяльність Радгоспу «Україна» на цей час припинена, у зв`язку з чим заявник позбавлений можливості звернутися до вказаної установи з метою внесення до трудової книжки відповідних виправлень. Згідно відповіді Бериславської міської військової адміністрації Херсонської області щодо отримання архівної довідки про підтвердження трудового стажу за період роботи в Радгоспі «Україна» Бериславська МВА повідомила заявнику, що надати таку довідку не видається можливості, оскільки Трудовий архів Бериславської міської ради знаходиться у м. Берислав, який є територією активних бойових дій, а доступ до документів відсутній.

У зв?язку із наявною неточністю, записи про роботу ОСОБА_2 , у трудовій книжці не можуть бути враховані при призначенні йому пенсії за віком. Тобто, останній не може реалізувати своє право на пенсійні виплати, тому заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Судом встановлено факт належності вказаної трудової книжки ОСОБА_2 , що підтверджується дослідженими та вищезазначеними доказами, а саме прізвищем, ім`ям, по батькові, датою народження особи, на яку заповнено трудову книжку, які повністю збігаються з прізвищем, ім`ям та по батькові заявника, які містяться в інших його особистих документах, зокрема паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 12.09.1996 року, РНОКПП заявника; перебуванням оригіналу трудової книжки у заявника, як особи на ім`я якої вона була заведена.

У зв`язку з вищевикладеним, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно заявнику для реалізації своїх прав на отримання пенсії, а встановити цей факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч. 7 ст. 294 ЦПК України, п. 51 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», у зв`язку з чим понесені заявником судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 258, 263, 265,268, 293,294,315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності громадянину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 31.01.1987 року, датою заповнення якої вважати 19.08.1983 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК