Рішення № 135243588, 25.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11308/25

Провадження № 2/638/1683/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря судових засідань Лозової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Трегуб Олександра Олександровича до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла у м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, свідоцтво про смерть видано 03.01.2024 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, інші спадкоємці першої черги, які б прийняли спадщину шляхом подання заяви в шестимесячний строк, або актичним проживанням та реєстрацією за однією адресою із спадкодавцем, відсутні. Після смерті матері відкрилась спадшина у вигляді недоотриманої за життя пенсії. Факт родинних відносин позивача із спадкодавцем підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00045276253. Позивач лише 28.03.2025 року звернувся до державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом.

03 квітня 2025 року постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Авер`янової Л.П. №583/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини.

Посилаючись на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані із незадовільним станом здоров`я позивача ОСОБА_1 , що підтверджується карткою стаціонарного хворого №8916 КНУ «Обласна одеська лікарня» від 08.06.2022 року, в якій вказаний клінічний діагноз ішемічний інсульт повторний, довідкою до Акту МСЕК серії 12ААТ від 06.09.2022 року про встановлення позивачу 2 групи інвалідності та збройною агресією рф, в наслідок якої м. Щастя Новоайдарського району Луганської області з 2014 року перебуває в окупації військами рф, та де проживала та померла спадкодавець ОСОБА_3 , позивач просить суд встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 20.06.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Позивач та його представник подали заяву, в якій просять розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач у судові засідання неодноразово не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відзив на позов не подав, будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача, не надав.

Представник 3 особи в судове засідання не з`явився.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки №6330-5003564227 від 24.12.2024 року ОСОБА_1 взят на облік внутрішньо переміщеної особи з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Брянка Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, що підтверджується рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року про встановлення факту смерті (справа №643/12613/23) та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00045276253.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майо останньої.

03 квітня 2025 року постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Авер`янової Л.П. №583/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини.

Роз`яснено йому право на звернення до суду для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Факт незадовільного стану здоров`я позивача ОСОБА_1 підтверджується карткою стаціонарного хворого №8916 КНУ «Обласна одеська лікарня» від 08.06.2022 року, в якій вказаний клінічний діагноз ішемічний інсульт повторний; довідкою до Акту МСЕК серії 12ААТ від 06.09.2022 року про встановлення позивачу 2 групи інвалідності; оглядом сімейного лікаря від 16.07.2023 року КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Одеської міської ради, згідно якого у позивача виявлені скарги на коливання тиску, серцебиття, хиткість при ходьбі, загальна слабкість, головний біль, сладбкість у верхніх кінцівках; виписками з протоколу засідання комісії за доцільністю призначення пільгового лікування пільгової категорії громадян у КНП «ЦПМСД №5» ОМР від 28.07.2023року, 14.09.2023 року, 23.10.2023 року, 16.01.2024 року, згідно яких ОСОБА_1 зазначений діагноз деменція судинного типу, вторинне зниження когнітивних функцій.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач надав належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини.

Оскільки позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Трегуб Олександра Олександровича - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки №6330-5003564227 від 24.12.2024 року взят на облік внутрішньо переміщеної особи з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 , додатковий строк 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Щастя Новоайдарського району Луганської області.

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятьсот девяносто дві грн. 40 коп.).

Апеляційна скарга позивачем подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особі: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02900726, адреса: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Г.

Головуючий: суддя О.В. Шишкін