Ухвала суду № 135243103, 30.03.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/515/26

Номер провадження 1-кс/350/140/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року селище Рожнятів

Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, погоджене прокурором у кримінальному провадженні №12026091220000047 від 28.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345, частиною 2 статті 296 КК України-

установив:

Слідча СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області.

Клопотання мотивовано тим, що 28 березня 2026 року, приблизно о 17:00 год. ОСОБА_6 , спільно з своїм знайомим ОСОБА_7 , перебували в смт. Рожнятів на площі Єдності, неподалік магазину «Копійочка», що за адресою: смт. Рожнятів, пл. Єдності, 6, де розпивали алкогольні напої у громадському місці.

В цей час, до них підійшов ОСОБА_8 , який зробив їм зауваження щодо їхньої поведінки та розпиванню алкогольних напоїв у громадському місці. У відповідь на зауваження, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілих та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці, порушуючи громадський порядок, використовуючи незначний привід, розпочав бійку із ОСОБА_8 , під час якої ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя та один удар в область грудної клітки, внаслідок чого ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю. Після цього, коли потерпілий перебував у лежачому положенні на землі, ОСОБА_6 діючи групою осіб спільно із ОСОБА_7 , з мотивів явної неповаги суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, нанесли ОСОБА_8 не менше десяти ударів ногами в область живота та інших частин тіла. В цей час, до них підійшов товариш потерпілого ОСОБА_9 , який намагався припинити конфлікт, однак ОСОБА_6 продовжував наносити удари кулаками рук в область голови ОСОБА_8 .

У подальшому, ОСОБА_6 продовжуючи свої хуліганські дії, після приїзду працівників поліції, у присутності останніх, наніс ОСОБА_9 один удар кулаком лівої руки в область обличчя, а ОСОБА_7 у свою чергу, наносив ОСОБА_8 удари ногами у область тулуба.

Таким чином, в результаті протиправних хуліганських дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , було порушено громадський порядок та спричинено потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому спинки носа, а потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обличчя.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганства), вчиненого групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України.

У подальшому, 28.03.2026 о 17:06 год. на службовий планшет старшого дізнавача СД відділення поліції №2 (с-ще. Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_10 , жетон № 0103992, та оперуповноваженого СКП відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_11 , жетон № 0110794, які несли службу згідно розстановки нарядів на службовому автомобілі «Renault Duster», н.з. НОМЕР_1 , в селищі Рожнятів, поступило повідомлення від жителя м. Івано-Франківськ ОСОБА_9 , про нанесення йому та його знайомому тілесних ушкоджень місцевими жителями смт. Рожнятів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Отримавши повідомлення, працівниками поліції було здійснено виїзд за вказаною адресою з метою розгляду повідомлення.

Зупинивши службовий автомобіль біля магазину «Рибак», що в сел. Рожнятів по вул. Тараса Шевченка, 2 о 17:10 год. поліцейські вийшли із салону автомобіля, були вдягнуті у форменому одязі із увімкненими нагрудними камерами. Під час спілкування із заявником ОСОБА_9 , останній повідомив, що місцеві жителі смт. Рожнятів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли тілесні ушкодження його товаришу ОСОБА_8 . Підійшовши до магазину «Копійочка», що за адресою: смт. Рожнятів, пл. Єдності, 6, на бетонній огорожі сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , побачили працівників поліції, які перебували у форменому одязі та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, та яким було достовірно відомо, що перед ними перебувають працівники поліції при виконанні своїх службових обов`язків, одягнені у формений одяг з шевронами та нагрудними знаками, та під час чого у них виник злочинний умисел направлений на опір працівникам правоохоронного органу та спричинення працівникам поліції тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на опір працівникам правоохоронного органу та заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків, ОСОБА_6 виражаючись нецензурними словами в сторону працівників поліції, посягаючи на авторитет органу державної влади, тобто правоохоронного органу - поліції, який покликаний забезпечувати передбачені конституцією права і свободи людини, виконання будь - якими суб`єктами положень законів та інших нормативних актів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, умисно наніс оперуповноваженому СКП відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітану поліції ОСОБА_11 один удар кулаком лівої руки в область обличчя з правого боку, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забою бокової поверхні шиї та обличчя справа. А ОСОБА_7 , у свою чергу, активно підтримуючи протиправні дії свого товариша, маючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу та заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків, наніс старшому дізнавачу СД відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітану поліції ОСОБА_10 один удар кулаком правої руки в область лівого плеча, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді забою лівого плеча.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.

За сукупністю ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345 та частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, а саме: протоколами допитів потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , допитами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами огляду відеозаписів із нагрудних камер поліцейських та іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_7 неодружений, з середньою освітою, на обліку у кабінеті нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, без постійного місця роботи.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`яти років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_6 , відоме місце проживання та місце роботи останніх і ним можуть вживатися заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема шляхом тиску, залякування або схиляння до зміни показань.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. В судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , може продовжити свою злочинну діяльність. Зокрема, останній раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту), що свідчить про систематичність порушення ним вимог чинного законодавства та ігнорування встановлених норм.

Окрім того, відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

- вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - покази потерпілих, огляд місця події та інші матеріали кримінального провадження.

- тяжкість покарання, що загрожує винній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, ОСОБА_6 , загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5-ти років.

Враховуючи наведені вище обставини, є цілком обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи серед суспільства, тобто за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_6 , не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки.

З викладеного вище вбачається неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , в рамках даного кримінального провадження, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки заявлені ризики, перераховані вище, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу та не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідча ОСОБА_4 клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та обрати відносно ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з вищевикладених підстав.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, вказавши, що вважає наявними всі законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи подовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Наявність вказаних ризиків підтверджується санкцією статті, яка передбачає відповідальність за інкримінований підозрюваному злочин. Інший запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у СВ відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження №12026091220000047 від 28.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345, частиною 2 статті 296 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345, частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України, про що йому було повідомлено про підозру.

Аналізуючи надані слідчому судді докази з точки зору причетності до вчинених правопорушень, приходжу до висновку про наявність доказів, які вказують на причетність ОСОБА_6 , до інкримінованих правопорушень. Обґрунтованість підозри підтверджується:

- копією витягу з ЄРДР за №12026091220000047 від 28.03.2026;

- протоколом огляду місця події;

- висновками експертизи;

- протоколами допитів свідків;

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування такого запобіжного заходу у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення встановленої законом відповідальності, оскільки усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюваний по місцю проживання не має жодних зобов`язань, оскільки не одружений, утриманців не має, ухиляється від проходження військової служби.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , а саме передбачені ч. 2 ст. 345 КК України, санкцією якої встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, та ч. 2 ст. 296 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, при цьому вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 28 КК України), відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів.

Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий та сімейний стан, те, що ОСОБА_6 , є неодруженим, без утриманців, не працюючим, раніше не судимий.

Беручи до уваги викладене, сукупність вказаних фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Окрім цього, докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні про обрання запобіжного заходу дають достатніх підстав вважати, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Таким чином, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від п`яти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини інкримінованої йому неправомірної дії, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 26624 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання обвинуваченого під вартою слід обчислювати з часу його фактичного затримання 18 год. 20 хв. 28 березня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 345, частиною 2 статті 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 26.05.2026 .

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 год. 20 хв. 28 березня 2026 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань "№ 12" .

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 26624 гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.05.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: