Рішення № 135242840, 19.03.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21178/25

Провадження № 2/344/1961/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" 26.11.2025 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 04.12.2025 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.10.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 139857825, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 12200,00 грн. Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час).

На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить - 37 678,00 грн., з них: заборгованість по кредиту - 12 200,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 25478,00 грн.

31.03.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/29.

На підставі зазначених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 37 678,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн..

Представник відповідача скористався правом подання відзиву на позов, в якому зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 . Крім того, відсутні виписки по рахунку, інші первинні документи, які б свідчили про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором. Також, сторона відповідача вважає, що відсутні докази передачі права вимоги від первісного позикодавця до позивача, та відсутні докази на підтвердження сплати коштів за договорами факторингу. Просив суд відмовити у задоволенні позову. також, представником відповідача подана заява про зменшення витрат на правову допомогу до 1500 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково зазначив, що при заповненні заявки відповідач вказав реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його власне ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим договором були перераховані Відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку первісного кредитора, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу. На підтвердження факту перерахування коштів позивач надав усі можливі за таких обставин докази перерахування коштів. Просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача, просив суд врахувати поданий відзив по справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 статті ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми.

Судом встановлено, що 15.10.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 139857825, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 12200,00 грн. Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час) (а.с.30-56).

На виконання умов Договору грошові кошти у сумі 12200 грн. були перераховані ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору (а.с.57).

Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач ОСОБА_1 особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення договору кредитної лінії № 139857825 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Щодо заперечень сторони відповідача відносно права вимоги ТзОВ «Таліон Плюс» до відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Як встановлено судом, 31.03.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договором кредитної лінії № 139857825 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/29 (а.с.21-25).

Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу до позивача ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 139857825.

Згідно розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «Таліон Плюс» за договором кредитної лінії № 139857825 становить 37 678,00 грн., з них: заборгованість по кредиту - 12 200,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 25478,00 грн. (а.с.28-29).

Разом з тим, надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не вбачає обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування. Суд встановив, що проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування та відповідно до погодженої сторонами договору процентної ставки.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 139857825 у розмірі 37 678,00 грн., з них: заборгованість по кредиту - 12 200,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 25478,00 грн..

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422.40 гривень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача також на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422.40 грн.

Щодо витрат професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з вимогами ч.5, 6ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., суду надано копії: договору про надання правничої допомоги від 02.12.2024 №5 та додаткової угоди №1964 від 09.10.2025, які було укладено між адвокатом Адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", акт прийому-передачі наданих послуг від 09.10.2025 на суму 5000 грн., платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 09.10.2025 на суму 5000 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд доходить висновку, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони.

Тому, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи, що судове засідання проводилося без участі сторін по справі, та беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження за адресою: вул.Жабинського, 13, м. Чернігів, заборгованість за договором кредитної лінії № 139857825 у розмірі 37 678,00 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження за адресою: вул.Жабинського, 13, м. Чернігів, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження за адресою: вул.Жабинського, 13, м. Чернігів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлено та підписано 27.03.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК