Ухвала суду № 135241866, 30.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3156/26

Провадження № 2/204/2997/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем житлового приміщення, визнання незаконної відмови в приватизації та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем житлового приміщення, визнання незаконної відмови в приватизації та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 27.03.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача; того ж дня судом отримано відповідь №2524665 із зазначенням інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

Також, 27.03.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідь №2524675 із наявністю інформації.

Окрім того, з метою визначення підсудності, 27.03.2026 судом зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та того ж дня судом отримано інформаційну довідку №470276111.

Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:

-відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача,

-відомості про наявність або відсутність електронного кабінету представника позивача,

-відомості про наявність електронного кабінету відповідача,

-відомості про наявність електронного кабінету третьої особи юридичної особи,

-відомості про наявність або відсутність електронного кабінету третіх осіб фізичних осіб.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Проте, резолютивна частина позовної заяви містить вимоги фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконної відмови органу приватизації Управління житлового господарства ДМР в приватизації квартири, проте, фізичні особи мають бути у статусі позивачів, а не третіх осіб; крім того, позивач визначила відповідачем Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, а не Управління.

Також, резолютивна частина позовної заяви містить вимоги фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про зобов`язання провести дії по приватизації квартири на їх користь, проте, фізичні особи мають бути у статусі позивачів, а не третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн.

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 1 331,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, визначила три позовні вимоги немайнового характеру:

- визнання ОСОБА_1 наймачем житлового приміщення,

- визнання незаконної відмови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в приватизації квартири,

- зобов`язання вчинити дії по приватизації квартири на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до п.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Отже, позивачу, та з урахуванням визначення статусу третіх осіб, кожному окремо, необхідно надати докази на підтвердження сплати судового збору за позовні вимоги немайнового характеру з урахуванням загальної суми позову і сплатити кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем житлового приміщення, визнання незаконної відмови в приватизації та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар