Рішення № 135238244, 06.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8014/25

Номер провадження 2/495/625/2026

06 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гелла С.В.,

із участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2024 року, актовий запис №4458.

Факт родинних відносин позивача та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.08.2011 року, актовий запис №18.

21.03.2015 року позивач уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача (мати батька позивача) ОСОБА_5 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00051305935 від 20.05.2025 року.

За життя спадкодавець ОСОБА_5 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 06.09.1995 року, видане на підставі рішення Бритівської сільської ради народних депутатів №182 від 31.08.1995 року.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у встановлені статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 р.) строки, прийняв батько позивача ОСОБА_2 , який на день смерті ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою та домовою книгою, а також вступив в управління та володіння спадковим майном.

Проте батько позивача ОСОБА_2 не встиг отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Згідно відповіді на запит суду, спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилась.

З копії спадкової справи №8/2025, заведеної 06.03.2025 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Позивач бажає оформити свої спадкові права, однак, з певних причин, в нотаріальній конторі не можуть зробити цього, у звязку з чим звернулась до суду з відповідним позовом.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.10.2025 року позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2025 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.01.2026 року вирішено повернутись на стадію підготовчого судового засідання та у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області витребувані належним чином завірені копії спадкових справ, які відкрились після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.02.2026 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2024 року, актовий запис №4458.

Факт родинних відносин позивача та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.08.2011 року, актовий запис №18.

21.03.2015 року позивач уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача (мати батька позивача) ОСОБА_5 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00051305935 від 20.05.2025 року.

За життя спадкодавець ОСОБА_5 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 06.09.1995 року, видане на підставі рішення Бритівської сільської ради народних депутатів №182 від 31.08.1995 року.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у встановлені статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 р.) строки, прийняв батько позивача ОСОБА_2 , який на день смерті ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою та домовою книгою, а також вступив в управління та володіння спадковим майном.

Проте батько позивача ОСОБА_2 не встиг отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Згідно відповіді на запит суду, спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилась.

З копії спадкової справи №8/2025, заведеної 06.03.2025 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку, про що зазначається у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2022 року у справі №450/3258/17 (провадження №61 -13688св21).

Також відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року по справі №175/654/22 зазначив, що з урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК У країни, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивача своїх спадкових прав після смерті бабусі є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 211, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовльнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ.«А» - житловий будинок, загальною площею 49,3 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м.; літ.«а» - веранда; літ.«Б» - літня кухня; літ.«В» - гараж; літ.«Г» - підвал; літ.«Д» - сарай; літ.«Е» - навіс; літ.«Ж» - вбиральня; №1 калитка; №2 ворота; №3 ворота; №4 цистерна; №5 огорожа; №6 огорожа; №7 огорожа, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Гелла С.В.