Рішення № 135236769, 17.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/1097/26 2/335/1360/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент смерті матір проживала за зареєстрованим місцем проживання в селі Пологи Пологівського району Запорізької області, була пенсіонером і перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, територія села Пологи Пологівської міської територіальної громади з 03.03.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Додатково зазначив, що він ОСОБА_1 , є сином та спадкоємцем померлої ОСОБА_2 .

01.08.2025 на підставі поданої ним заяви про прийняття спадщини, нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом в спадковій справі № 16/2025, згідно якого він, ОСОБА_1 , 1966 року народження, є спадкоємцем зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з права на одержання суми пенсії в розмірі 155 947 (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень, 18 копійок в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка належала спадкодавцю, але не була ним одержана за життя, що підтверджується довідкою, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.03.2025 № 0800-0401-8/21707.

04.08.2025 з метою отримання нарахованої, але недоотриманої матір`ю за життя пенсії, позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду У країни в Запорізькій області із відповідною заявою. 05.08.2025 органами Пенсійного фонду України було виплачено на його користь 53 996,30 гривень.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 250-29059/Д-02/8-0800/26 від 02.01.2026, позивача було повідомлено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органу Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі, з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, відповідно до п. 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, не надходило. Отже, пенсійним органом було зазначено, що після смерті ОСОБА_2 залишилася нарахована та недоотримана пенсія за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 30.04.2023, в розмірі, яку йому, як спадкоємцю, на підставі заяви від 04.08.2025 було сплачено в серпні 2025 року, тобто, 53 996,30 гривень.

Крім того, управлінням було повідомлено, що на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С. (вх. від 03.03.2025) надавалася інформація із зазначеною сумою недоотриманої пенсії за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025, тобто по місяць смерті ОСОБА_2 включно, до врегулювання даного питання та набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно, за підрахунком позивача, сума, що підлягає стягненню дорівнює: 155 947, 18 грн. - 53 996,30 грн. = 101 950, 88 грн. (155 947, 18 грн. - сума недоотриманої пенсії згідно свідоцтва про право на спадщину за законом; 53 996, 30 грн. - вже сплачена сума пенсійним органом на користь позивача).

На думку позивача, відповідач, неправомірно зменшив суму пенсії, яка підлягає виплаті.

Вважає, що йому як спадкоємцю померлої мають бути виплачені у повному обсязі суми пенсії, призначеної його матері, ОСОБА_2 , і не отримані нею за період з 24.02.2022 по 15.01.2025.

Тому, посилаючись на положення ст. ст. 328, 1216, 1218, 1296 ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначаючи, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень, просить стягнути на його користь, в порядку спадкування за законом, недоотриману пенсію у сумі 101 950, 88 грн. (сто одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень 88 копійок), що не виплачена за період 01.05.2022 по 31.01.2025, яка належала спадкодавцю. Також прохали стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином, 17.03.2026 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надав відзив, в якому зазначив, що 03.03.2025 приватний нотаріус Вартанова О.С. звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із запитом про наявність недоотриманої пенсії та її розмір на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит приватного нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії померлої, відповідачем було надано довідку № 73/02-14 від 22.02.2025, у якій зазначено, що недоотримана пенсія склала 155 947,18 грн. Одночасно було повідомлено, що розмір недоотриманої пенсії буде зменшено в залежності від дат звернення до Пенсійного фонду, особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про праву на спадщину. По-друге, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Померла була зареєстрована за адресою: Запорізька область, м.Оріхів (як у відзиві). Крім того, виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.05.2023 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до п.4 частини першої ст. 49 Закону № 1058. Частиною 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не зверталася.

У подальшому, ОСОБА_1 звернувся із заявою від 04.08.2025 про виплату недоотриманої пенсії померлої за свідоцтвом про право на спадщину та іншими документами. Так, після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишилася нарахована та недоодержана пенсія за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 30.04.2023 в сумі, яку ОСОБА_1 як спадкоємцю, на підставі заяви та доданих документів, було виплачено у серпні 2025 року на рахунок банківської установи, зазначений у заяві.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлено статтею 52 Закону № 1058. Як було зазначено вище, ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Отже, розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця із заявою та виплачується не більше ніж за три роки.

Тобто, підсумовуючи, все вищезазначене, ОСОБА_2 з моменту припинення нарахування пенсії, тобто з 01.05.2023 по день смерті, не зверталася до відповідача із заявою про поновлення пенсійних виплат, тому за період з 01.05.2023 по 15.01.2025 (місяць смерті) управління їх не нараховувало.

Вважають, що проводити виплату недоотриманої пенсії немає законних підстав. Таким чином, підстави для виплати не нарахованої та неотриманої пенсії померлої у позивача відсутні, оскільки пенсія за вказаний період взагалі не нараховувалась.

Просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позивних вимог в повному обсязі.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Судом встановлені певні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження виданого Пологівською сільською радою Запорізької області від 20.05.1966 гр. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, Україна, складено актовий запис №21 від 20.05.1966, його матір`ю зазначено ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_3 (а.с.7, 24 на звороті).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області 18.04.2002 гр. ОСОБА_1 народився в ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, Україна, та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце перебування як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 13.04.2022 № 2327-5001036385 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 5-6, 31-31-33).

Факт родинних відносин позивача та померлої ОСОБА_2 ніким не оспорювався.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 лютого 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Пологи Пологівського району Запорізької області, Україна, у віці 86 років, про що вчинено актовий запис № 192 (а.с. 8, 25).

Згідно з матеріалами спадкової справи 16/2025, 17.02.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С., зареєстровано в реєстрі за № 45 (а.с.23 на звороті).

17.02.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 за законом та вказав про наявність ще одного спадкоємця ОСОБА_4 , який є ще одним сином померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С., зареєстровано в реєстрі за № 46 (а.с.24).

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 17.02.2025, зведена спадкова справа № 73665529 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. (а.с.29 на звороті).

Відповідно до повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00049509130 від 17.02.2025, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 факт чого було встановлено на підставі рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя у справі №333/930/25 від 31.01.2025 та про що видано Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 04 лютого 2025 року, актовий запис 192 (а.с.26-27).

Відповідно до витягу з державного реєстру санкцій відносно гр. ОСОБА_2 за вказаними параметрами санкцій не знайдено (а.с.28, 40).

Відповідно до витягу з державного реєстру санкцій відповідно гр. ОСОБА_1 за вказаними параметрами санкцій не знайдено (а.с.34, 40 на звороті).

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80131058 від 17.02.2025 інформація щодо спадкових справ ОСОБА_2 відсутня (а.с.29).

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80131131 від 17.02.2025 наявний заповіт в Садковому реєстрі №54049115, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.30).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0004950921 від 17.02.2025, гр. ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його матір`ю є ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_3 , актовий запис № 21 (а.с.35-36).

24.02.2025 на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вартанової О.С. від 21.02.2025 № 65/02-14 про надання інформації щодо місця реєстрації спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Пологівською міською військовою адміністрацією Запорізькій області надано відповідь № 77, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно була зареєстрована з 30.03.1976 і по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.37 на звороті).

07.03.2025 на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вартанової О.С. №73/02-14 Головним Управлінням Пенсійного Фонду в Запорізькій області надано відповідь № 0800-0401-8/21707 про надання довідки про розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки про розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 155 947,18 гривень (а.с.38 на звороті).

01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С., зареєстровано в реєстрі за № 231 (а.с.39).

01 серпня 2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. видане свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №16/2025 зареєстроване в реєстрі за № 2088, яким посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , 1966 року народження, рнокпп НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії у розмірі 155 947,18 грн., яка належала померлій на підставі довідки та листа виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за № 0800-0401-8/21707 від 07.03.2025. Відповідні відомості внесені до Спадкового реєстру № 82069207 від 01.08.2025 (а.с. 9-10,45).

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 01.08.2025 видане свідоцтво про право на спадщину за законом приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартановою О.С. номер у Спадковому реєстрі 74415742 (а.с.41).

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82068189 від 01.08.2025 наявний заповіт в Садковому реєстрі №54049115, посвідчений Пологівською сільською радою Пологівського району Запорізької області від 18.10.2012 за № 78, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41 на звороті-42).

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 01.08.2025 відомості в реєстрі боржників відносно гр. ОСОБА_2 відсутні (а.с.42 на звороті, 43 на звороті).

Згідно з інформацією з Єдиним реєстру боржників від 01.08.2025 відомості в реєстрі боржників відносно гр. ОСОБА_1 відсутні (а.с.43-44).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №98535425 від 01.08.2025, відомості стосовно ОСОБА_2 відсутні (а.с.44 на звороті).

18.09.2025 ОСОБА_1 звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С., зареєстровано в реєстрі за № 288 (а.с.53).

Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 820588538 від 18.09.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С., видано свідоцтво про право на спадщину (а.с.55).

Відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна №99307313 від 18.09.2025, відомості стосовно ОСОБА_2 відсутні (а.с.56 на звороті).

Згідно з інформацією з єдиним реєстром боржників від 18.09.2025 відомості в реєстрі боржників відносно гр. ОСОБА_2 відсутні (а.с.57 на звороті, 58 на звороті).

Згідно з інформацією з єдиним реєстром боржників від 18.09.2025 відомості в реєстрі боржників відносно гр. ОСОБА_1 відсутні (а.с.58).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 444106331 від 18.09.2025 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 1622432 від 12.04.2013, виданий Пологівською сільською радою народних депутатів Пологівського району Запорізької області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 23242850000:08:011:0160 на підставі державного акту серії та номер: ІІ - ЗП № 037902 від 28.03.2001, площею 3,13 га (а.с.59-60).

18 вересня 2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. видане свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №16/2025 зареєстроване в реєстрі за № 2451, яким посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , 1966 року народження, рнокпп НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки яка розташована: України, Запорізька область, Пологівський район, Пологівська сільська рада, площею 3,1302 га, яка належить спадкодавцю на праві приватної власності, що підтверджується відомостями на речове майно № 649996 (а.с. 62).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів без відображення залишків по картці на рахунок НОМЕР_4 ОСОБА_1 05.08.2025 було зараховано разову виплату від ПФУ на суму 53 996,30 (а.с.12).

Відповідно до копії листа № 250-29059/Д-02/8-0800/26 від 02.01.2026 ГУПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 повідомлено про наступне: «За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні, як отримувачка пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058). Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі, з повідомленням про неодержанням пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, відповідно до пункту 14/4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, не надходило. Отже враховуючи вимоги Закону № 1058 після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишилася нарахована та недоодержана пенсія за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 30.04.2023 в сумі, яку ОСОБА_1 , як спадкоємцю, на підставі заяви та доданих документів від 04.08.2025, було виплачено у серпні 2025 року на рахунок банківської установи, зазначений у заяві.

Додатково вказали, що на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартанової О.С. (вх. від 03.03.2025) надавалася інформація із зазначеною сумою недоотриманої пенсії за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025, тобто по місяць смерті ОСОБА_2 включно, до врегулювання даного питання та набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 «Про деякі особливі виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Статтею 1219 Цивільного Кодексу України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на пенсію. Отже, враховуючи вимоги пункту 144 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, після смерті ОСОБА_2 залишилася недоодержана пенсія в сумі, яка була ОСОБА_5 нарахована та виплачена в серпня 2025 року на поточний рахунок банківської установи, зазначений у ОСОБА_6 заяві від 04.08.2025. У разі незгоди роз`яснили заявнику право на оскарження до Пенсійного фонду України або в судовому порядку» (а.с.32).

Відповідачем були надані матеріали електронної пенсійної справи, що підтверджують обставини перебування ОСОБА_2 на обліку та отримання нею пенсії за віком.

Відомостей про те, що за життя ОСОБА_2 особисто зверталася за поновленням виплати пенсії в судовому засіданні не встановлено. Пенсійні кошти за період з 01 травня 2023 року по день смерті останній не виплачувались.

Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 на запит нотаріуса розрахована працівниками ГУ ПФУ в Запорізькій області на загальну суму 155 947,18 грн.. При цьому як слідує з відзиву на позов розмір такої суми визначено за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025.

Позивачу на час звернення до суду з позовною заявою було сплачено 53 996,30 грн. в рахунок недоотриманої пенсії, що підтверджується довідкою про рух коштів по картці /рахунку НОМЕР_4 (а.с.12).

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія. Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені підстави для припинення виплати пенсії. Таким підставами є : 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».

Тому припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій відповідача спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат.

Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Як зазначається позивачем за змістом позовної заяви та визнається відповідачем за змістом відзиву на позов, стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , на запит нотаріуса було видано довідку про нараховану та невиплачену пенсію за період за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025 на суму 155 947,18 грн.. Зазначена обставина також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.08.2025.

Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст.66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. За таких обставин, сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, та становить 101 950,88 грн. (з урахуванням сплаченої частини).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, було затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.

У силу абзацу другого пункту 1 названого Порядку, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев`ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Отже, Порядок 1165 визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Також, у листі від 02.01.2026 ГУ ПФУ в Запорізькій області посилалося на те, що інформація на запит приватного нотаріуса Вартанової О.С. (вх. від 03.03.2025) надавалася із зазначеною сумою недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025, тобто по місяць смерті останньої включно, до врегулювання даного питання та набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299.

Разом з тим, судом встановлено, що зазначена постанова була прийнята 11.02.2025 та набрала чинності 20.03.2025, тобто на час виникнення правовідносин, а саме на березень 2022 року та за період з 01.05.2022 по 31.01.2025, зазначена постанова не може бути застосована, оскільки ще не була навіть прийнята.

Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами або таким, що залишилися на тимчасово окупованих територіях, на час виникнення зазначених у позові правовідносин.

Пенсія це право, тому воно належить пенсіонеру і не може залежати від його місця знаходження чи проживання.

Так, п. 73 рішенням ЄСПЛ по справі «Грудіч проти Сербії» та «Пейчич проти Сербії» було зазначено, що аргументація відмови держави поновити громадянину виплату пенсій, яка була призначена йому державою раніше, але зараз її виплати припинено, є втручанням в його право мирного користування майном, та таке втручання суперечить національному законодавству та статті 1 Протоколу 1 Конвенції. Позбавлення громадянина похилого віку пенсійних виплат, які є основним джерелом для існування, не виправдовує жодний суспільний інтерес.

В рішенні «Пічкур проти України», Суд зазначив, що обмеження на отримання пенсії залежно від місця проживання є порушенням статті 14 Конвенції, згідно якою користуванням правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання неодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб. В силу статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Крім того, відповідно до частин першої - другої статті 8 цього Закону розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов`язковим урахуванням принципу недискримінації; з метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів; результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов`язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акт; обов`язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Як визначено ст. 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є одним з головних завдань цивільного судочинства.

Положенням ст.10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов`язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» від 14.10.2010 зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про виплату позивачу недоотриманих сум пенсії не в повному обсязі, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов`язань.

Відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Отже, оскільки за життя ОСОБА_2 недоотримала пенсію у розмірі 155 947,18 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є її спадкоємицем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї нарахованої та невиплаченої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути недоотриману пенсію за період з 01 травня 2023 року по січень 2025 року включно у сумі 101 950,88 грн. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.05.2023 по 31.01.2025 у сумі 101 950,88 грн. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування законом - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 20490012, місцезнаходження: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 101 950 (сто одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 88 копійок, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 серпня 2025 року, зареєстрованого в Спадковому реєстрі за №74415742, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою Олесею Степанівною.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 20490012, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Направити сторонам копію рішення в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 26 березня 2026 року.

Суддя: О.О. Романько