Ухвала суду № 135236064, 30.03.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/869/26

Провадження по справі 2-з/305/10/26

УХВАЛА

30.03.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши заяву представника позивача, адвоката Курилича А.Я.про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ХАНТЕР", представником якого є адвокат Курилич Андрій Ярославович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ХАНТЕР", представником якого є адвокат Курилич Андрій Ярославович звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Одночасно в позові міститься заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 26.03.2026 заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ХАНТЕР", представником якого є адвокат Курилич Андрій Ярославович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - залишено без руху, надавши позивачу, для усунення недоліків, п`ятиденний строк з дня отримання ним ухвали про залишення заяви без руху.

30.03.2026, представник позивача, Курилич Андрій Ярославович , на виконання ухвали суду від 26.03.2206, надіслав через систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову окремим процесуальним документом із відповідним обгрунтуванням необхідності забезпечення позову. Зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, зокрема й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО ХАНТЕР», було укладено договір Купівлі - продажу №27/12/24/90-1 від 27 грудня 2024 (надалі Договір). Згідно цього Договору Позивач зобов`язався передати у власність Відповідача легковий транспортний засіб BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 , а Відповідач зобов`язався сплатити 82800 доларів США. Стверджує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання по сплаті вартості автомобіля у повному обсязі не виконав та заборгував 32940 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок) доларів США у гривневому еквіваленті на момент здійснення платежу. 29.10.2025, Рахівським районним судом Закарпатської області, за підсудністю, відкрито провадження у справі №307/3729/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТО ХАНТЕР» гривневого еквівалента 32940 (тридцяти двом тисячам дев`ятсот сорока) доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду. 28.11.2025 ОСОБА_1 , після подання до нього позову та відкриття судового провадження, відчужив на користь ОСОБА_2 належний йому автомобіль BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 . У зв`язку з чим, ТОВ «АВТО ХАНТЕР», 24.03.2026р, подало позов до Рахівського районного суду Закарпатської області (номер справи №305/869/26) про: «Визнати недійсним договір №2606534710 від 28.11.2025 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відчуження ОСОБА_2 автомобіля BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 » у зв`язку, що такий є фраудаторним, тобто вчинений на шкоду кредитору, з метою унеможливити стягнення коштів. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів остання операція щодо автомобіля BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 була 28 .11.2025; кількість власників 2 (що свідчить про зміну власника); місце проведення останньої реєстрації (ТСЦ) ТСЦ 3541 (що відповідає підрозділу ТСЦ МВС в Кіровоградській області №3541, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській області (Філія ГСЦ МВС), адреса: м. Кропивницький, просп. Інженерів, 9/92). У випадку, якщо автомобіль BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 не належить ОСОБА_2 , то заборона йому відчужувати конкретно цей автомобіль ніяк не порушить його права чи інтереси. Окрім того, у випадку безпідставного накладення арешту і завдання таким арештом збитків, ОСОБА_2 має право на відшкодування таких збитків на підставі ст.159 ЦПК України. Враховуючи час відчуження єдиного майна, що було у власності ОСОБА_1 та відсутність іншого майна, за рахунок, якого ТОВ «АВТО ХАНТЕР» зможе задовольнити свої вимоги, є вагомі та об`єктивні підстави вважати, що відчуження автомобіля BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 було зроблено з метою унеможливити задоволення вимог ТОВ «АВТО ХАНТЕР». Якщо ОСОБА_1 , відчужив автомобіль з метою уникнення виконання можливого рішення суду після відкриття судового провадження, то очевидним є те, що ОСОБА_2 , теж у будь-який момент може відчужити автомобіль BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 , чим унеможливити або значно утруднити виконання можливого судового рішення. Вважають, що немає підстав для вжиття зустрічного забезпечення позову, оскільки відсутні ризики завдання збитків відповідачу накладенням арешту на його майно в межах суми позовних вимог.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони не викликалися.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії є видами забезпечення позову, передбаченими пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно, суди вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не повинні обмежувати право володіння нерухомим майном законного власника.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Заяву про забезпечення позову представник позивача мотивував тим, що предметом спору є договір купівлі-продажу №2606534710 від 28.11.2025 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який, за твердженням представника позивача, має ознаки фраудаторності. Зокрема, ОСОБА_1 , після подання до нього позову та відкриття судового провадження, відчужив єдине належне йому майно, автомобіль BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 , громадянину ОСОБА_2 , з метою уникнення виконання зобов`язання по сплаті вартості автомобіля за договором №27/12/24/90-1 від 27 грудня 2024 Купівлі-продажу з розстрочкою платежу у гривневому еквіваленті 32940 (тридцяти двом тисячам дев`ятсот сорока) доларів США за курсом Національного банку України.

Небхідіність обрання даного виду забезпечення позову є обгрунтований, так як відстуність арешту вказаного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, так як існує реальна можливість для власника майна його відчуження на користь інших осіб, що в подальшому зробить неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

При забезпеченні позову, суд бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду за умови його задоволення.

При цьому, суд звертає увагу, що забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, а також те, що вжиття заходу забезпечення не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, вважаю за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , відчужувати автомобіля BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 , оскільки з боку відповідача можуть вчинятися спроби відчуження вказаного автомобіля, що може в майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Представник позивача ТОВ "АВТО ХАНТЕР", адвокат Курилич Андрій Ярославович, в заяві про забезпечення позову просить зустрічне забезпечення позову не застосувувати, оскільки, відсутні ризики завдання збитків відповідачу накладенням арешту на його майно в межах суми позовних вимог.

Окрім того, у випадку безпідставного накладення арешту і завдання таким арештом збитків, ОСОБА_2 має право на відшкодування таких збитків на підставі ст. 159 ЦПК України.

Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку, що підстав для застосування зустрічного забезпечення наразі немає.

Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ТОВ "АВТО ХАНТЕР", адвоката Курилича А.Я.про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ХАНТЕР", представником якого є адвокат Курилич Андрій Ярославович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

До вирішення справи по суті за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ХАНТЕР", представником якого є адвокат Курилич Андрій Ярославович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, забезпечити цивільний позов шляхом:

- накладення арешту та заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження автомобіля BMW Х5, 2023 року випуску, номер кузова (серійний номер): НОМЕР_1 .

Відомості відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР», адреса: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93А, 79021, ЄДРПОУ:44038625.

Боржники:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Примірник ухвали направити Рахівському відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Шевченка, №43, Закарпатської області - для негайного виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк