Ухвала суду № 135236052, 23.03.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/514/26 Провадження № 2/304/686/2026

У Х В А Л А

23 березня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі № 304/514/26 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Перечинської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан для її повернення, а також скасування державної реєстрації прав,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури в особі Перечинської міської ради Закарпатської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан її повернення, а також скасування державної реєстрації прав, а також із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив:

- накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2123210100:01:003:0429 площею 21,8200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Перечинської міської ради в контурах 566, 571;

- заборонити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі вчиняти дії, спрямовані на реалізацію предмету спору, поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в суборенду чи на іншому праві користування, відчуження тощо, заборонити здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки та зареєстрованого об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці за кадастровим номером 2123210100:01:003:0429 площею 21,8200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Перечинської міської ради в контурах 566, 571, а також її використання;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123210100:01:003:0429 площею 21,8200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Перечинської міської ради в контурах 566, 571.

Заяву мотивує тим, що у провадженні Перечинського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа № 304/514/26 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Перечинської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан її повернення, а також скасування державної реєстрації прав.

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12026078130000011 від 02 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123210100:01:003:0429 площею 21,8200 га, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 використовується не за цільовим призначенням.

Зокрема, на вказаній земельній ділянці штучно створені два котловани, які заповнені водою, хоча дозвільні документи на здійснення земляних робіт чи відомості про зміну цільового призначення відсутні.

Також зазначає, що згідно з висновком Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20 лютого 2026 року № 10-7-0.163-1136/2-26 при використанні частини земельної ділянки (кадастровий номер 2123210100:01:003:0429) недотримано вимоги приписів ст. ст. 96, 168 Земельного кодексу України, ст. 37 Закону України «Про охорону земель» зокрема, порушено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) на частині земельної ділянки сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) площею 0,4851 га, яка знаходиться у користуванні згідно з договором оренди, що призвело до порушення структури ґрунту, без обґрунтованих проектних рішень, внаслідок чого утворилися водойми, де площа водного дзеркала становить 0,1284 га і 0,1318 га, що призводить до втрати родючості земель сільськогосподарського призначення та необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб.

Таким чином, земельна ділянка, яка за договором є ріллею (угіддя-рілля), фактично частково використовується як водний об`єкт, що суперечить її цільовому призначенню.

Відтак відповідачем грубо порушуються умови договору та земельного законодавства в частині обов`язку використання земельної ділянки за цільовим призначенням відповідно до виду користування.

Вказані обставини свідчать про істотне порушення вказаного договору оренди земельної ділянки та її незаконне вибуття з володіння територіальної громади для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури в обхід процедури земельних торгів, визначеною ст. ст. 127, 134 Земельного кодексу України.

Отже, обставини свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу у вказаній справі.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду, а відтак до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до роз`яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Виходячи з аналізу цієї норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Таким чином, щодо вимоги прокурора про заборону відповідачу користуватися земельною ділянкою площею 21,82 га, суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ЦПК України та сталої практики Верховного Суду, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами та не повинні призводити до фактичного припинення діяльності відповідача до вирішення спору по суті. Оскільки предметом даного спору є розірвання договору оренди, повна заборона користування земельною ділянкою на стадії забезпечення позову за своїм змістом та наслідками є тотожною задоволенню позовних вимог, що прямо суперечить меті інституту забезпечення позову. Орендар має законне право на використання землі для сільськогосподарських потреб згідно з умовами договору до моменту набрання рішенням суду законної сили, а тому суд вважає за необхідне заборонити не користування як таке, а лише той спосіб використання, що виходить за межі договору та може призвести до незворотної зміни характеристик об`єкта спору (земляних та будівельних робіт).

Щодо вимог прокурора про заборону відповідачу (орендарю) вчиняти дії щодо реалізації, поділу чи об`єднання земельної ділянки, суд зазначає, що за змістом статей 79-1, 122 Земельного кодексу України та положень Закону України «Про оренду землі», повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою (зокрема її поділ, об`єднання чи відчуження) належать виключно власнику землі, яким у даному випадку є територіальна громада в особі Перечинської міської ради. Відповідач, як орендар, наділений лише правом користування об`єктом оренди та в силу закону позбавлений юридичної можливості здійснювати розпорядження чужим майном. Оскільки забезпечення позову не може полягати у забороні вчинення дій, які відповідач не може вчинити в силу своєї правосуб`єктності та чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині через її юридичну безпідставність.

Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про заборону органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123210100:01:003:0429 площею 21,8200 га. Така заборона спрямована на забезпечення позову та недопущення реєстраційних дій, які можуть змінити права на об`єкт нерухомого майна і унеможливити виконання можливого рішення суду на користь позивача.

З огляду на викладене, оцінивши доводи заявника, надані докази та співвідношення заявлених заходів забезпечення позову із предметом і підставами позову, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково.

При цьому суд виходить із необхідності забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача і запобігання утрудненню чи унеможливленню виконання можливого рішення суду, водночас із дотриманням принципу співмірності заходів забезпечення позову та недопущенням фактичного вирішення спору по суті до ухвалення рішення у справі.

З урахуванням наведеного, достатнім та обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення позову лише в частині, яка прямо пов`язана з предметом спору та спрямована на збереження існуючого стану спірного майна і недопущення зміни його правового чи фактичного статусу до вирішення справи по суті.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, розпорядження щодо об`єкта нерухомого майна будівлі млина (реєстраційний номер: 3228980521100), що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 2123210100:01:003:0429.

Заборонити органам державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна будівлі млина (реєстраційний номер: 3228980521100), що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 2123210100:01:003:0429.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам використовувати земельну ділянку площею 21,8200 га (кадастровий номер 2123210100:01:003:0429) у спосіб, що не передбачений договором оренди та суперечить її цільовому призначенню, а саме: шляхом проведення будівельних та земляних робіт, спрямованих на зміну рельєфу, складу угідь або створення водних об`єктів.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи, а також до Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для негайного виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Відомості про сторони:

Позивач: Керівник Ужгородської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ: 02909967; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча:Гевці В. М.