Рішення № 135235305, 24.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/229/2026

Справа № 134/58/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 березня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-8367584 від 13.06.2023 розмірі 35263,50 грн., а також судові витрати. Позов мотивований тим, що 13.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-8367584 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. 18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №1-18122023, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № б/н до договору факторингу № №1-18122023 від 18.12.2023 ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 35262,50 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 35262,50 грн., яку позивач просить стягнути. В судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечував. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Повістки повернулись не врученими, з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою". Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку. Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності встановив наступні обставини. 13.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-8367584 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, сума кредиту 9555,00 грн на строк 120 календарних днів до 11.10.2023. Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту. 18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №1-18122023, у відповідності до умов якого ТОВ «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.( коп.а.с.10-12). Відповідно до ст.526,527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору. Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким ,що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотків. Судом встановлено, що всупереч умов договору №00-8367584 від 13.06.2023 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 35262,50 грн., яка складається з наступного: 9555,00 грн. - заборгованість по кредиту; прострочена заборгованість за процентами 25707,50 грн. Тобто ТОВ «ФК «Ейс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах. Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з положенням ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов. Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 ЦК України). Волевиявлення відповідача щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору. Обставин, які б спростовували посилання представника позивача щодо наявності боргу суду не надано; проте з долученого розрахунку заборгованості судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає сума, заявлена у позові. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в кредитному договорі строк тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №00-8367584 від 13.96.2023, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9555,00 грн, простроченої заборгованості за процентами 25707,50 грн. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту та простроченої заборгованості за сумою відсотків є доведеною та підлягає задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне. Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та Адвокатське бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», додатковою угодою № 25770676305 до договору про надання правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025 року. Актом прийому-передачі наданих послуг від 25.12.2025 року. згідно з яким загальна вартість наданих послуг в межах даного судового провадження становить 7000 грн. та складається із: складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у кількості 2 годин вартість 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості кількості 2 годин 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-8367584 від 13.06.2023 у кількості 1 година вартістю 500,00 грн. та продубльовано адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № № 00-8367584 від 13.06.2023 у кількості 1 година вартістю 500,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами. Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат. У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку з врахуванням часткового задоволення позову є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., які у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст.12,13,49,81,82,280-284,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором -задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ( код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №00-8367584 від 13.06.2023 у розмірі 35262 (тридцять пять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 50 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) витрати за оплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати за правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Повне найменування учасників справи: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: