Рішення № 135231506, 19.03.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/7661/25 Провадження 2/636/219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Акціонерне товариство «РВС Банк», про зняття арешту з нерухомого майна,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про скасування обтяження № 10012704 у вигляді арешту всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови Чугуївського ВДВС про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту від 07.07.2010 в рамках ВП № 20121347.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Київського районного суду м. Харкова № 2-3778 з неї було стягнуто заборгованість на користь ВАТ «Сведбанк» у розмірі 19791,98 грн. Виконавчий лист № 2-3778 від 24.09.2009, виданий Київським районним судом м. Харкова на підставі рішення суду, було звернуто до примусового виконання. 07.07.2010 в межах виконавчого провадження, державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України № 606-XIV (втратив чинності 05.01.2017 року), винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 20121347, на підставі якої 08.07.2010 було зареєстровано обтяження № 10012704, тип майна: невизначене майно, все майно. В межах виконавчого провадження було стягнуто частково борг у розмірі 909,10 грн. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не стягувалися. Заходами державного виконавця встановлено, що на рахунках боржника відсутні кошти, на які можливо звернути стягнення. 24.12.2010 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України № 606-XIV (втратив чинності 05.01.2017 року) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Залишок боргу за виконавчим документом з урахуванням стягнутої суми складав 18 882, 88 грн. Позивачем сплачено на депозитний рахунок Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, залишок не стягнутого боргу за виконавчим документом у розмірі 18882,88 грн., виконавчий збір у розмірі 1 979, 19 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 303,00 грн. Після сплати залишку боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, ОСОБА_1 подала до Відділу заява про зняття арешту. 03.07.2025 позивачем отримано відмову у знятті арешту № 26.1-31/36532 від 13.06.2025, накладеного в межах виконавчого провадження № 20121347 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3778, виданого 24.09.2009. Відмова вмотивована тим, що виконавче провадження № 20121347 завершено у 2010 році. Матеріали виконавчих проваджень за 2010 рік знищені, в порядку передбаченому п. 1 розділу III Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затвердженими наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017p. № 1829/5. Існування такого арешту порушує права власника майна.

Ухвалою від 08.09.2025 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито, призначено підготовче засідання. Ухвалою від 21.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява про підтримання позову, проханням його задовольнити та розглядати справу без її участі.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що у Чугуївському ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 20121347 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3778, виданого 24.09.2009 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 19791,98 грн на користь ВАТ «Сведбанк». У межах вказаного провадження державним виконавцем 07.07.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, у зв`язку з невиконанням добровільно рішення суду, 08.07.2010 зареєстровано обтяження № 10012704, тип майна: невизначене майно, все майно. Державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання, однак за їх результатами встановлено відсутність у боржника коштів, доходів та майна, на які можливо звернути стягнення. У зв`язку з цим 24.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними). Боржником частково сплачено борг у розмірі 909,10 грн. Після повернення виконавчого документа стягувачу повторно на примусове виконання до Відділу не надходив. Станом на час розгляду справи відкриті виконавчі провадження відсутні. Виконавче провадження завершене у 2010 році, матеріали знищені. 10.06.2025 ОСОБА_1 самостійно, без надання реквізитів перерахувала на депозитний рахунок Відділу кошти в сумі 21165,07 грн. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить розглянути справу без участі представника, вирішити питання щодо зняття арешту з майна боржника на розсуд суду, а також визначити подальше розпорядження грошовими коштами, що перебувають на депозитному рахунку відділу державної виконавчої служби.

Представник АТ «РВС Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповідно до наданої інформації згідно Акту-приймання-передачі неплатоспроможний банк не передав, а перехідний банк не приймав у порядку правонаступництва права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Сведбанк», та договором(ами), укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим у банку відсутні права кредитодавця за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 та відповідно права на забезпечення його виконання.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши відзив, заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, і давши цим доказам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Право на звернення до суду на захист цивільних прав та інтересів надано кожній особі та гарантоване, як Конституцією України, так і закріплено в ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України. Зокрема ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Майже аналогічні положення закріплено і в ст. 15 ЦК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2025 за № 442500009, ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га та житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 08.07.2010 за № 10012704 реєстратором: Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, ВП № 20121347, 07.07.2010, Чугуївський ВДВС, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , обтяжувач: ВДВС Чугуївського МРУЮ.

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 29.01.2010 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

Як вбачається з відповіді Чугуївського відділу державної виконавчої служби Чугуївського району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.04.2025 за № 26.1-31/24768, на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 20121347 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3778, виданого 24.09.2009 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 19791,98 грн на користь ВАТ «Сведбанк». У межах вказаного провадження державним виконавцем 07.07.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, у зв`язку з невиконанням добровільно рішення суду, 08.07.2010 зареєстровано обтяження № 10012704, тип майна: невизначене майно, все майно. Державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання, однак за їх результатами встановлено відсутність у боржника коштів, доходів та майна, на які можливо звернути стягнення. У зв`язку з цим 24.12.2010 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними). Боржником частково сплачено борг у розмірі 909,10 грн. Після повернення виконавчого документа стягувачу повторно на примусове виконання до Відділу не надходив, відкриті виконавчі провадження, до боржником є ОСОБА_6 відсутні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки: № 0.0.4397222746.1, № 0.0.4397217693.1, № 0.0.4397219571.1 від 06.06.2025 ОСОБА_1 сплатила на рахунок Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції борг у розмірі 18882,88 грн, виконавчий збір у розмірі 1979,19 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 303,00 грн.

У зв`язку зі сплатою боргу ОСОБА_1 звернулась до Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 20121347, однак листом від 13.06.2025, отриманим від Чугуївського відділу державної виконавчої служби, позивача повідомлено, що ВП за № 20121347 завершено у 2010 році, матеріали виконавчого провадження знищені та у Відділу відсутні законні підстави для відновлення виконавчого провадження.

Згідно листа Національного банку України від 21.05.2025 АТ «Сведбанк» змінило найменування на ПАТ «Омега Банк», у відношенні якого 06.07.2015 прийнято постанову № 437 про його ліквідацію. З метою реалізації способу виведення неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк» з ринку 18.06.2015 прийнято рішення створити перехідний банк ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк», якицй став правонаступником ПАТ «Омега Банк» за переданими зобов`язаннями.

Згідно інформації тимчасової адміністрації АТ «РВС Банк» від 24.11.2025, АТ «РВС Банк» є правонаступником ПАТ «Омега Банк» за переданими зобов`язаннями. З Актів приймання-передачі вбачається, що неплатоспроможний банк не передав, а перехідний банк не приймав у порядку правонаступництва права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Сведбанк», та договором(ами), укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим у банку відсутні права кредитодавця за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 та відповідно права на забезпечення його виконання.

Як вбачається з наданої ВДВС інформації та ним не заперечується, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції борг у загальному розмірі 21165,07 грн.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч. 1 ст. 391 власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (ч.2 цієї статті).

Відповідно до положень ч.1 ст.18 даного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому законом (ст.19 вищевказаного Закону).

У відповідності до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена законом або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Згідно частин 1,2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд при оцінці наявних у справі доказів повинен виконувати положення ст.89 ЦПК України та враховувати висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку доводи та докази сторін у справі в контексті заявлених позовних вимог, з урахуванням положень статей 12,13,76,77,80,81,89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що на даний час у Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_7 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для обмеження позивача у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

У зв`язку із наявністю не знятого відповідачем арешту, позивач залишається обмеженою у реалізації свого права на розпорядження майном.

Звернення позивача щодо зняття арешту з належного їй майна будь-яких результатів не дали.

Отже, на даний час, за вищевказаних та встановлених обставин, вбачаються підстави для звільнення з-під арешту нерухомого майна, яке належить позивачу.

Зняття арешту з майна не порушить прав відповідача, а отже, заявлені вимоги про зняття арешту з нерухомого майна законні, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що вирішення питання про подальше розпорядження коштів, які перебувають на депозитному рахунку Відділу, сплачених ОСОБА_1 у розмірі 21165,07 грн, перебуває в компетенції ВДВС та має бути вирішене останнім відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 223, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Акціонерне товариство «РВС Банк», про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Скасувати арешт з невизначеного майна, всього майна за наступним обтяженням: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10012704; зареєстрований: 08.07.2010; реєстратор: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, серія та номер: ВП 20121347, видана 07.07.2010; видавник: Чугуївський ВДВС; об?єкт обтяження: невизначене майно, все майно; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34802733; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_7 , РНОКП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Чугуїв, вулиця Леонова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 41430463.

Третя особа: Акціонерне товариство «РВС Банк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Прорізна, буд. 6, ЄДРПОУ 39849797.

Повний текст рішення суду складений 27.03.2026.

Суддя: С.А. Оболєнська