Рішення № 135230470, 26.03.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2129/25

Провадження № 2/396/138/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Луценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в особі Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2025 року АТ КБ «Приват Банк» в особі представника за довіреністю Ванжи Н.В. через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 19.05.2023 року у розмірі 32066, 60 грн а також - судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На обґрунтування своїх вимог ПАТ КБ «Приватбанк» вказує, що 03.05.2023 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті. У подальшому відповідач виявила бажання отримати послугу «Кредит готівкою» ознайомилася із актуальними умовами кредитування та 19.05.2023 року підписала паспорт кредиту. Відповідачкою було підписано кредитний договір б/н від 19.05.2023 про надання строкового кредиту у розмірі 60000 гривень шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням відсоткової ставки у розмірі 18%. Додатково позивач підписала Графік погашення кредиту. Позивач умови договору виконав, надавши кредит. Відповідачка не виконувала умови договору, не здійснювала повернення кредиту та не сплачувала проценти, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 22.09.2025 року в сумі 32066 гривень, яка складається з наступного: - 26666, 60 грн заборгованість за тілом кредиту, 5400 гривень заборгованість за нарахованими процентами, тому просили стягнути з відповідачки суму боргу та судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 09.10.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачці строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в позові зазначила про розгляд справи за їх відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстрації, про поважні причини неявки суд не повідомила та, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. ст. 280-289 ЦПК України з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 19.05.2023 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву № б/н від 19.05.2023 та приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Відповідач виявила бажання отримати послугу Кредит готівкою, ознайомилася із актуальними умовами кредитування та 19.05.2023 року підписала Паспорт кредиту . Після чого відповідачем було підписано Кредитний договір б/н від 19.05.2023 року про надання строкового кредиту у розмірі 60000 гривень шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням відсоткової ставки у розмірі 18 %.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 22.09.2025 року є заборгованість в сумі 32066 гривень, яка складається з наступного: - 26666, 60 грн заборгованість за тілом кредиту, 5400 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

Зазначений розрахунок відповідачкою не спростовано, свого розрахунку заборгованості чи заперечень щодо цього остання не надала.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частина 2 ст. 642 ЦК України передбачає, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч.1.ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зміст кредитного договору, укладеного між АТ КБ «Приват Банк» та відповідачкою не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оспорювання відповідачкою договору від 19.05.2023 року, що укладений між нею та позивачем.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приват Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка згідно з розрахунком заборгованості станом на 22.09.2025 року є заборгованість в сумі 32066 гривень, яка складається з наступного: - 26666, 60 грн заборгованість за тілом кредиту, 5400 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що, внаслідок невиконання умов договору відповідачкою, були порушені права банку, як кредитодавця.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача АТ КБ «Приват Банк» необхідно стягнути заборгованість в сумі 32066, 60 грн, задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274,280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в особі Ванжи Надії Володимирівни до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість у розмірі 32066 гривень, яка складається з наступного: - 26666, 60 грн заборгованість за тілом кредиту, 5400 гривень заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Копію повного судового рішення надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо після набрання заочним рішенням суду законної сили зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суддя: О. С. Цесельська