Рішення № 135230067, 24.03.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5578/25

Провадження № 2/346/536/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №20619-06/2024, відповідно до умов якого товариство надало позичальнику кредит в розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за його користування в порядку та на умовах, визначених договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, остання, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору.

23.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладенно договір факторингу №23122024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до відповідача за кредитним договором №20619-06/2024 від 18.06.2024 року. Станом на дату звернення з позовом до суду (16.10.2025 року) загальний розмір заборгованості відповідача позивачем визначено як 12 382,80 грн., з яких: 4 925 грн. за тілом кредиту; 316,40 грн. - за відсотками; 7 141,40 грн. за штрафами. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,20 грн. сплаченого судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через систему Електронний суд подав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у відсутності представника, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 97 ).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи у її відсутності та не подала відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 18.06.2024 року відповідач звернулася до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» з метою отримання фінансового кредиту, у зв`язку з чим з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3565 підписала заявку-анкету на отримання фінансового кредиту (а.с.11-13). Підписанням цієї заявки-анкети, відповідач підтвердила, що перед поданням цієї заявки - анкети: отримала від ТОВ ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» інформацію, що визначено у ч. 1 ст. 6, ст.7 Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії , а також всю необхідну інформацію відповідно до Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії , ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про споживче кредитування ; ознайомилася та погодилася з всіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту, опублікованими на веб-сайті товариства, а також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту обраного нею кредитного продукту. Вказана заявка-анкета на отримання фінансового кредиту містить дані позичальника, а саме: ПІБ, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, а також номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

18.06.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №20619-06/2024, підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3565, згідно з п.1.1. якого товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 19-30).

Відповідно до п. 1.2, 1.4-1.6 договору кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту 18.06.2024 року; наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування; дата погашення кредиту 15.10.2024 року. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом; тип процентної ставки: фіксована; денна процентна ставка 1,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 3.1 договору сторони домовились, що за користування кредиту товариством нараховуються виключно проценти. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до 3.3 договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Згідно з п. 4.1.4, 4.4.2 договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення. Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати всі нараховані платежі за видачу та користування кредитом в порядку, встановленим договором.

Пунктом 2.18 договору передбачено, що його укладення відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого представника товариства, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта.

Відповідно до п. 2.5- 2.7, 2.15 договору для створення особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефон та підтверджує його шляхом введення коду із смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію. Після входу (авторизації) до особистого кабінету, клієнт, для отримання кредиту, заповнює заявку-анкету. У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

Згідно з п. 2.16, 2.17 кредитного договору, у випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле. Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору).

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежів, за відповідний розрахунковий період, та до дати погашення заборгованості з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.

Згідно з п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.2 договору.

Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства; до укладення цього договору отримала від товариства інформацію, зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» ( п. 7.6, 7.7 договору ).

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту № 20619-06/2024 від 18.06.2024 року встановлено графік платежів та орієнтовна сукупна вартість кредиту, згідно з яким строк, на який надано кредит, становить 120 днів, сума кредиту 5 000 грн., проценти за користування кредитом 9 000 грн.; чиста сума кредиту за розрахунковий період 14 000 грн.; реальна річна процента ставка 9 671,38% ( а.с. 31-33 ).

У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем шляхом накладення електронного підпису W3565, наявна інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови надання кредиту з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти (а.с.14-18).

В довідці про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір № 20619-06/2024 від 18.06.2024 року ідентифікована ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»; одноразовий ідентифікатор W3565, час відправки ідентифікатора позичальнику 18.06.2024 року о 20:32:00 год.; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор, 380960576024 ( а.с. 36 ).

Відповідно до листа ТОВ Пейтек №20250418-50 від 18.04.2025 року між ним та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 09.02.2024 року, відповідно до якого 18.06.2024 року о 20:35:12 год. перераховано кошти в розмірі 5 000 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 ( а.с. 37).

Згідно з даними інформації, наданої АТ «ПУМБ», на ім`я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку 18.06.2024 року здійснено зарахування переказу коштів на суму 5 000 грн. ( а.с. 125 ).

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за період з 18.06.2024 року по 23.12.2024 року, наданого «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 20619-06/2024 від 18.06.2024 року становить: 4 925 грн. - за тілом кредиту; 316,40 грн. за відсотками; 7 141,40 грн. за штрафами ( а.с. 39-44 ). З розрахунку також встановлено, що відповідачем сплачено 75 грн. за тілом кредиту та 6 748,88 грн. відсотків.

23.12.2024 року між ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» (фактор) та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (клієнт) укладено договір факторингу №23122024, згідно з п. 1.1, 1.2 якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги ( права вимоги ) до боржників за кредитними договорами ( портфель заборгованості ). Внаслідок передачі ( відступлення ) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимоги до клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами ( а.с. 45-54 ).

Згідно з п.7.1 договору факторингу фактор сплачує суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі 3 418 567,77 грн. без ПДВ.

23.12.2024 року ТОВ «ФК» «Кредит-Капітал» здійснило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року в сумі 3 418 567,77 грн., на виконання п. 7.1 договору, про що зазначено в платіжній інструкції №9471 (а.с. 58).

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №23122024 від 23.12.2024 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, кількістю 5 539 боржників (а.с. 57 ).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за заборгованістю, яка виникла за кредитним договором №20619-06/2024 від 18.06.2024 року, в загальній сумі 12 382,80 грн., з яких: 4 925 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 316,40 грн. - за відсотками; 7 141,40 грн. - - за пенею/штрафами ( а.с. 56 ).

16.10.2025 року представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направлено досудову вимогу про необхідність виконання зобов`язань за кредитним договором сплати заборгованості за договором в розмірі 12 382,80 грн. Враховуючи подальше пред`явлення позову, дана вимога залишилась відповідачем без задоволення (а.с. 59 ).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими її кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала електронний договір, за яким останнім отримано фінансові послуги з надання коштів у кредит, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 925 грн.; процентами 316,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 7 141,40 грн. суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022 року), яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по штрафах, яка, враховуючи дату укладення кредитного договору, нарахована у період воєнного стану в Україні. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 5 241,40 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту 4925 грн.; за відсотками 316,40 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 5 241,40 грн., що становить 42,33 % від заявлених вимог в розмірі 12 382,80 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 025,23 грн.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 01.07.2025 року між адвокатським об`єднанням "Апологет" і ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір про надання правової ( правничої ) допомоги №0107, відповідно до п. 1.1. якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової ( правничої ) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав в законних інтересів клієнта ( а.с. 64 ).

Відповідно до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 570 від 08.10.2025 року сума наданих послуг відповідно до договору складає 8 000 грн. ( а.с. 65 ).

Згідно з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги АО «Апологет» у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20619-06/2024, боржник ОСОБА_1 , надало послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта -1 шт. ( а.с. 66 ).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 000 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №20619-06/2024 від 18.06.2024 року в загальному розмірі 5 241 (п`ять тисяч двісті сорок одна) гривня 40 копійок.

В решті вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Кредит-Капітал ", 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1 025 (одна тисяча двадцять п`ять) гривень 23 копійки сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 27 березня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.