Рішення № 135225243, 28.03.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/369/26

Провадження №: 2/343/459/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання- Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/369/26 за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 135,9 кв.м, житловою 52,7 кв.м, допоміжною 83,2 кв.м (літ. А), гаражу (літ. Б), навісу (літ. Б1), сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), криниці, воріт, огорожі, огорожі (№ 1, 2, 3, 4), яке належало батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом. На день смерті батька залишилося спадкове нерухоме майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка за вказаною адресою для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, який прийняв спадщину та бажає оформимти право на спадкове майно, є він. Інші спадкоємці першої черги за законом: ОСОБА_3 , дружина покійного, та ОСОБА_4 , дочка, у визначений шестимісячний строк відмовилися від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви. Він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння та земельну ділянку, однак нотаріус видала свідоцтво тільки на земельну ділянку, у видачі ж свідоцтва на житловий будинок відмовила, оскільки такий не був зареєстрований за спадкодавцем, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду.

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, його представниця - адвокат Оленин О.Ф. подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, прийняти визнання позову відповідачем, як таке, що відповідає інтересам сторін, й ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні, а розгляд справи проводити у їхній відсутності.

До підготовчого судового засідання представник відповідача подав клопотання, в якому позов визнав, просив розгляд справи проводити без його участі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 24.02.2026, суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

09 березня 2026 року представник відповідача - Вигодської селищної ради подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності у зв`язку з відсутністю заперечень проти позову.

23 березня 2026 року представниця позивача подала заяву про розгляд справи у їхній відсутності, в якій позов підтримала, просила розгляд справи проводити за їх відсутності, прийнявши визнання позову відповідачем.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України установлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд перевірив, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що сторона відповідача позов визнала, визнання нею позову не суперечить інтересам сторін чи інших осіб, тому суд приймає визнання нею позову та резюмує про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Новошинської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 15 липня 1988 року, батьками позивача ОСОБА_1 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 16.06.2025 з офіційним перекладом, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10). Після його смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки заповіт він не складав.

Як указав позивач, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове нерухоме майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка за вказаною адресою з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

07 липня 2025 року приватний нотаріус Калуського РНО Депутат О.З. завела спадкову справу щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , номер якої в нотаріуса 28/2025, номер у Спадковому реєстрі 74303188, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81774303 від 07.07.2025 (а.с. 13).

29 січня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського РНО Депутат О.З. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також на земельну ділянку.

Нотаріус видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 січня 2026 року на земельну ділянку, кадастровий номер 2622055301:01:001:0956, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0746 га, місце розташування: АДРЕСА_1 . У свідоцтві також зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток, від яких відмовилися дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_6 (а.с. 14).

Право власності на вказану вище земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 462389851 від 30.01.2026 (а.с. 17).

У видачі ж свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріус Рущаку П.В. відмовила, що підтвердується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.01.2026. У постанові серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 надав договір купівлі-продажу, який посвідчений державним нотаріусом 01.10.1993 (а.с. 18-19). Реєстрація договору в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації підтверджується довідкою № 232 від 08.11.2025, в якій вказано, що "старі житловий будинок літ. А та стайня літ. Б демонтовано, зведені новий житловий будинок літ. А, гараж літ. Б, сарай літ. В у 2005 році". Тобто житлового будинку, який за життя ОСОБА_2 купив, не існує. Право власності на новостворене нерухоме майно ОСОБА_2 не зареєстрував (а.с. 12).

З довідки ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" № 232 від 09 листопада 2025 року суд установив, що станом на 10 жовтня 1993 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 , підстава для реєстрації права власності договір купівлі продажу, посвідчений 01.10.1993 державним нотаріусом Долинської ДНК № 2038. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 10.10.1993, реєстраційний запис № 202, книга №1. Переходів права власності на даний об`єкт в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось. Також суд звертає увагу на те, що у примітці довідки вказано, що старі житловий будинок літ. "А" та стайня літ. "Б" - демонтовані, зведені новий житловий будинок літ. "А", гараж літ. "Б", сарай літ. "В" (Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 29.03.2005, затверджений рішенням виконкому Вигодської селищної ради 31.03.2005 № 45) Крім того на земельній ділянці зведено навіс літ "Б1", ворота № 2, огорожу № 3, огорожу № 4 (а.с. 20).

Як зазначив позивач, перебудова житлового будинку та господарських будівель проводилась його батьками на підставі рішення виконавчого комітету Вигодської селищної ради № 115 від 30 листопада 1993 року "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на перебудову житлового будинку і господарських споруд" та виготовленого будівельного паспорта, зареєстрованого по району 10 грудня 1993 року № 857-12, а також плану відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 (а.с. 32-34).

Після закінчення будівництва житловий будинок та господарські споруди були пред`явлені для прийомки в експлуатацію комісією, що підтверджується актом Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 29.03.2005, який затверджений рішенням виконкому Вигодської селищної ради 31.03.2005 № 45 (а.с. 35). Однак своє право власності на новозбудований житловий будинок та господарські будівлі та споруди ОСОБА_2 за життя не зареєстрував.

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який виготовлений станом на 09.11.2025, та зареєстрований в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної системи у сфері будівництва за № ТІ01:4179-7501-8081-6166, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку, загальною площею 135,9 кв.м, житловою 52,7 кв.м, допоміжною 83,2 кв.м (літ. А), гаражу (літ. Б), навісу (літ. Б1), сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), криниці, воріт, огорожі, огорожі (№ 1, 2, 3, 4) (а.с. 21-31).

10 лютого 2026 року на замовлення ОСОБА_1 експерт Рак Н.Є виготовила Звіт про проведення технічного обстеження, який зареєстрований в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТІ01:9282-3647-4007-7252, відповідно до якого за результатами технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 36-40). Вартість вказаного домоволодіння складає 960800,00 грн, про що свідчить відповідний висновок об`єкта оцінки (а.с. 41).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на новостворене нерухоме майно, яке не було зареєстроване за спадкодавцем у встановленому законом порядку.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

зважаючи на позицію сторони позивача, беручи до уваги визнання позову відповідачем, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а також змельна ділянка, на якій такий розміщений.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З долучених до позовної заяви доказів суд установив, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину і бажає оформити своє спадкове право на спадкове нерухоме майно, є позивач ОСОБА_1 , син померлого. Інші спадкоємці першої черги за законом, ОСОБА_3 , як дружина, ОСОБА_6 , як дочка померлого, у визначений законом шестимісячний строк відмовились від прийняття спадщини, про що подали нотаріусу відповідні заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначено ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Позивач звернувся до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом, яку він прийняв після смерті ОСОБА_2 . Нотаріус видала свідоцтво на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , однак у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські споруди за цією ж адресою відмовила, у зв`язку з тим, що померлий не зареєстрував на новостворене нерухоме майно право власності.

Відповідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, під час розгяду справи знайшло своє підтвердження, що житлового будинку, який за життя ОСОБА_2 купив, не існує, оскільки старий житловий будинок та стайня демонтовані, а на їх місці зведені новий житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, право власності на які покійний не зареєстрував у встановленому законом порядку.

Однак суд ураховує, що перебудова житлового будинку, господарських будівель та споруд здійснювалась спадкодавцем у законний спосіб на відведеній для цієї мети земельній ділянці, на підставі будівельного паспорта, плану відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, закінчений будівництвом житловий будинок прийнятий в експлуатацію, про що свідчать описані вище докази.

Тому, зважаючи на викладене вище, а також з огляду на те, що відповідач позов визнав, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, в тому числі які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні, відсутні, земельна ділянка, на якій розміщене спірне нерухоме майно належить позивачу, суд уважає, що є достатні підстави, щоб заявлений позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 135,9 кв.м, житловою 52,7 кв.м, допоміжною 83,2 кв.м (літ. А), гаражу (літ. Б 1), навісу (літ. Б), сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), криниці, воріт, огорожі, огорожі (№ 1, 2, 3, 4), яке належало батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 13, 81, 200, 206 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 135,9 кв.м, житловою 52,7 кв.м, допоміжною 83,2 кв.м (літ. А), гаражу (літ. Б), навісу (літ. Б1), сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), криниці, воріт, огорожі, огорожі (№ 1, 2, 3, 4), яке належало батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Вигодська селищна рада, місцезнаходження: смт Вигода, вул. Д.Галицького, 75 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875.

Суддя С. М. Монташевич