Рішення № 135225001, 26.03.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/222/26

Провадження № 2/177/548/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

26 березня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1043274 від 07.10.2023 року в загальному розмірі 17979,99 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено кредитний договір №1043274 від 07.10.2023. Згідно з договором позичальник отримав суму кредиту у розмірі 3000,00 гривень, строк кредиту 360 днів, зі стандартною процентною ставкою в розмірі 2,20% в день, стандартна процентна ставка за весь час користування кредитом 803% річних, що передбачені кредитним договором. Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На підставі договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №1043274 від 07.10.2023 року на загальну суму заборгованості 17979,99 грн.

Умови кредитного договору відповідачем виконані не були, внаслідок чого сума заборгованості відповідача відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу становить 17979,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 2999,99 грн, заборгованість за відсотками становить 14980,00грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на їх користь.

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, 26.03.2026 надав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, заяв з процесуальних питань та по суті справи не надано, відзиву не подано (а.с. 62, 96).

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 07.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено кредитний договір № 1043274 від 07.10.2023. Згідно з договором позичальник отримав суму кредиту у розмірі 3000,00 гривень, строк кредиту 360 днів, з стандартною процентною ставкою в розмірі 2,20% в день, стандартна процентна ставка за весь час користування кредитом 803% річних, реальна річна процентна ставка 103110,35%, що передбачені кредитним договором.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом одноразового ідентифікатора - Х166 .

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 21.06.2024 ОСОБА_1 мав заборгованість у 17979,99 грн. з яких заборгованість за кредитом 2999,99 грн., 14980,00 грн. - заборгованість за відсотками. Дані щодо нарахування відсотків відображені в відомості про щоденне нарахування та погашення (а.с.79-88).

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №21062024, згідно з яким відбулось переуступлення прав вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного Договору права вимоги перейшли до нового кредитора, що підтверджено змістом умов договору та платіжною інструкцією до вказаного договору (наявні в ЕС). Факт переходу прав вимоги підтверджується також актом приймання передачі реєстру боржників (наявні в ЕС).

Відповідно до витягу з реєстру боржників та реєстру прав вимоги за відповідачем станом на 21.06.2024 була наявною заборгованість у сумі 17979,99 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 2999,99 гривень, заборгованості по процентам 14980,00 гривень.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення заборгованості від 12.01.2026, повідомлення про відступлення прав вимоги, але як стверджує позивач та не заперечив відповідач, борг залишається несплаченим.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчили б про погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами у позасудовому порядку, не висловлено заперечень щодо позову та не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості наданого позивачем.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання встановлені вищевказаним кредитним договором, що має наслідком формування заборгованості, заборгованість не сплачена, що порушує права нового кредитора, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1043274 від 07.10.2023 в загальному розмірі 17979,99 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2662,40 грн у рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору (а.с. 6).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, позивачем додано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 12.01.2026, Акт №698 від 12.01.2026 (а.с. 92-94).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Так, суд звертає увагу на те, що така складова як «усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості…», що нібито склала 30 хв часу, нічим не підтверджена, а така послуга як «ознайомлення з матеріалами кредитної справи» тривалістю 2 години, є явно необґрунтованою з урахуванням обсягу документів, на яких ґрунтувався позов, а це розрахунки складені первісним кредитором, договори кредиту та факторингу. Така складова як складення позову про стягнення боргу та подання його до суду, є реальною, але час складання позову завищеним, оскільки зміст позову є нескладним, ґрунтується на незначній кількості документів, є поданим через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст.ст.2,5,10,141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) заборгованість за кредитним договором №1043274 від 07.10.2023 у розмірі 17979 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять ) гривень 99 копійок, судові витрати понесені по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк