Рішення № 135224540, 09.03.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 199/7630/25

Провадження №2/932/2838/25

РІШЕННЯ

іменем України

09.03.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог зазначив, що він є онуком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батько ОСОБА_3 , який був сином спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців у черзі, передбаченій законом, немає. На момент смерті діда та батька він був неповнолітнім. Після смерті батька його опікуном стала повнолітня сестра ОСОБА_4 . Через зайнятість оформленням опікунства та відсутність достатніх юридичних знань заява про прийняття спадщини подана не була. Він також не був зареєстрований у квартирі, що належала дідусеві, хоча проживав там у дитинстві. Наразі йому стало відомо, що спадкове майно квартира за адресою: АДРЕСА_1 не була прийнята жодним спадкоємцем, не перебуває у спорі та не зареєстрована на іншу особу. Він звернувся до нотаріуса з метою подачі заяви про прийняття спадщини, проте отримав відмову через пропущений шестимісячний строк. Вважає причини пропуску строку поважними, оскільки на момент смерті спадкодавця він був неповнолітнім, не мав юридичних знань і не міг самостійно здійснити правові дії, пов`язані з прийняттям спадщини. Крім того, сестра-опікун займалася оформленням документів на опікунство і не встигла подати відповідну заяву. Просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю один місяць з моменту набрання законної сили рішенням суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, позиція відповідача

Позивачем подавалися суду клопотання про долучення та про витребування доказів.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог.

Представником відповідача Дніпровської міської ради Бровкіною М.І. подано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнані. Так, на момент смерті батька ОСОБА_1 було 14 років. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а дід - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, на момент смерті діда спадкоємцем першої черги був його син ОСОБА_3 , який міг звернутись із заявою про прийняття спадщини, однак не зробив цього, тому вважається таким, що спадщину не прийняв. Крім того, факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріалами справи не підтверджений, оскільки свідоцтва про народження ОСОБА_3 позивачем до суду не надано. Також за матеріалами справи неможливо встановити спірного майна, адже а ні позовна заява, а ні додані до неї документи не містять конкретної адреси. Дніпровською міською радою було з`ясовано, що за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб станом на 04.09.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 06.06.1978 і дотепер за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас, листом від 17.09.2025 №9994 КП «ДМБТІ» ДМР повідомив, що станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_3 відсутні відомості щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Отже, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Позивачем не доведений факт набуття права власності на квартиру ОСОБА_2 , його спадкоємець ОСОБА_3 спадщину не прийняв. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Справа надійшла для розгляду а підсудністю з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра відповідно до ухвали від 04.06.2025.

12.08.2025 ухвалою суду відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2025 за клопотанням позивача витребувані докази копія спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2

01.01.2026 від Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла витребувана судом копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 13.01.2026 підготовче провадження у справі закрите та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.03.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дніпрі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпрі помер ОСОБА_2 .

З наданого позивачем листа баз зазначення дати вбачається, що цим листом Житлово-будівельний кооператив №247 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих повідомив ОСОБА_5 (ім`я та по батькові не зазначені), що внаслідок розподілу квартир між членами кооперативу, проведеного 17.09.1977 на загальних зборах членів ЖКС №247, за ним закріплюється в будинку по АДРЕСА_5 жилмасив «Тополя» трикімнатна квартира АДРЕСА_4 на 7 поверсі 2 блоку.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 02.10.2025 відомості про квартиру АДРЕСА_6 відсутні.

Згідно з листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 02.12.2025 №3/9-5964 виконкомом Шевченківської районної у місті Дніпрі ради та адміністрацією Шевченківського району Дніпровської міської ради корінці ордерів до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради не передавалися, ордер на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 департаментом не оформлювався та не видавався. Станом на 02.12.2025 звернень із заявою про приватизацію цієї квартири не було.

З копії спадкової справи №386/2020, відкритої 16.09.2020 Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено, що свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалися, заповіти та спадкові договори за його участі не посвідчувалися.

В межах спадкової справи з`ясовано, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 06.06.1978. Також в цій квартирі з 27.08.1998 по 26.10.2020 було зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 .

Згідно зі свідоцтвом про народження НОМЕР_1 ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 .

06.07.2018 нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 управляти та розпоряджатися своїм майном, вчиняти будь-які дії від свого імені за наведеним у довіреності переліком.

З листа завідувача Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою від 16.09.2020 №1112, адресованим всім, кого це стосується, вбачається, що з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 (дата відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце відкриття спадщини АДРЕСА_7 , коло спадкоємців ОСОБА_3 ) витребовуються документи, що підтверджують факт місця відкриття спадщини та факт кола спадкоємців.

V. Оцінка суду

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Частиною першою ст.1270 ЦК України визначено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини при цьому є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №234/859/16-ц).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця ОСОБА_2 .

Син спадкодавця та батько позивача ОСОБА_3 , який був спадкоємцем першої черги після смерті свого батька та був живим на час його смерті, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В матеріалах спадкової справи, відкритої до майна ОСОБА_2 , наявні відомості про ОСОБА_3 копія його паспорту та свідоцтва про народження. Він також згаданий спадкоємцем в листі завідувача нотконторою від 16.09.2020, який відсутній в спадковій справі та наданий суду позивачем. При цьому смерть ОСОБА_3 настала менше ніж за місяць після появи цього листа.

Відомості про спадкування ОСОБА_3 будь-якого майна після смерті ОСОБА_2 в спадковій справі відсутні, як відсутні й відомості про наявність будь-яких інших спадкоємців.

Поважними причинами пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначає недосягнення ним повноліття як на момент смерті діда, так і на момент смерті батька, необізнаність в юридичних питаннях та неможливість самостійно вчинити дії для прийняття спадщини.

На момент смерті діда ОСОБА_2 . 10.08.2018 позивач перебував у віці повних 12 років та не мав підстав для спадкування, оскільки на той час був живим його батько син спадкодавця ОСОБА_3 .

На момент смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач перебував у віці повних 14 років.

При цьому є очевидним, що неповнолітня дитина є необізнаною в юридичній площині питань спадкування. Суд вважає, що позивач не повинен відчувати негативних наслідків від бездіяльності свого законного представника на час смерті батька і до настання повноліття, яка полягала в неподанні від його імені заяви про прийняття спадщини.

Позивач, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , досягнув повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позовна заява подана ним до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра 30.05.2025, тобто у віці повних 19 років.

В даному випадку слід констатувати, що для позивача, який нещодавно досягнув повноліття, виховувався без батьківського піклування та не має юридичних знань, є достатньо складним та таким, що потребує часу, питання усвідомлення процесу спадкування та порядку виконання в ньому тих чи інших дій.

Крім того, здійснення широкомасштабного вторгнення та збройної агресії РФ проти України, що триває досі з 24.02.2022, є загальновідомою обставиною, яка чинить руйнівний вплив на звичний уклад життя громадян України, в тому числі й позивача, та призводить до того, що в першу чергу громадяни змушені вирішувати питання свого виживання та забезпечення життєдіяльності, мимоволі відсуваючи на другий план вчинення інших дій, напряму не пов`язаних з цим.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позовних вимог та вважає за доцільне надати позивачеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, про який він просить, тривалістю в один місяць, і вважає такий строк обґрунтованим.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини порушує права чи законні інтереси третіх осіб.

Окремо щодо доводів відповідача про відсутність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 суд зазначає, що в межах розгляду судом питання надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини наявність та обсяг спадкового майна, та взагалі наявність чи відсутність підстав для спадкування не мають значення для вирішення цієї справи. Суд встановлює наявність або відсутність права позивача на подання заяви, в той час як її розгляд віднесений до компетенції нотаріуса, тим більше, що спадкова справа є відкритою.

Керуючись ст.ст.10,12,13,76,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код за ЄДРПОУ 26510514) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в 1 (один) місяць з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 19.03.2026.

Суддя: В.С. Салькова