Ухвала суду № 135223358, 26.03.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3875/25

Провадження № 2-п/456/15/2026

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

26 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2025 року, ухваленому у цивільній справі за № 456/3875/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 14 560 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 4 000 грн., сума заборгованості за процентами 10 560 грн, а також судові витрати, які полягають у сплаті позивачем судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись електронним зв`язком, звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що копію рішення суду він не отримував, а про існування такого дізнався лише після блокування банківського рахунку у межах виконавчого провадження. Стверджує, що на момент розгляду справи та направлення кореспонденції перебував за межами України (Іспанія) та фактично не мав можливості отримати поштові відправлення. Доступ до матеріалів справи отримав лише через застосунок «Дія», що, на його думку, підтверджує відсутність своєчасного повідомлення про розгляд справи. Крім того, відповідач зазначає, що не погоджується із розміром нарахованої заборгованості, зокрема щодо розміру процентів та витрат на правову допомогу, що потребує судової перевірки.

Будучи присутнім у судовому засіданні у режимі відеоконференції відповідач ОСОБА_1 подану ним заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просив таку задовольнити, з підстав викладених у ній.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення з таких міркувань.

Частина 1статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про день та час судового засідання завчасно та належним чином (ч. 5 ст. 128 ЦПК), про що свідчить відповідні судові повістки, які скеровувалися останньому на адресу зареєстрованого місця проживання. Причини неявки в судове засідання, відповідач ОСОБА_1 не повідомляв, відзиву не подав, відтак, суд вважав таку неявку в судове засідання неповажною, а тому за згодою представника позивача, судом було ухвалено заочне рішення.

При цьому, відповідач у своїх доводах посилається на те, що на момент ухвалення заочного рішення перебував за межами України та не мав можливості отримувати кореспонденцію, пов`язану з розглядом справи.

Разом з тим, зазначені твердження не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки відповідачем не надано жодного документального підтвердження факту його перебування за кордоном у відповідний період (зокрема, відміток у паспорті, довідок прикордонної служби, квитків, підтверджень проживання тощо).

Водночас матеріали справи свідчать про те, що судові повістки та інша процесуальна кореспонденція направлялися відповідачу за його зареєстрованою адресою місця проживання у встановленому законом порядку.

Так, направлення судових викликів та повідомлень за офіційно зареєстрованою адресою особи є належним способом повідомлення сторони про розгляд справи. Обов`язок забезпечення отримання кореспонденції за такою адресою покладається на саму особу.

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду, а також факту належного повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Крім того, відповідач у своїй заяві зазначає про незгоду з розміром нарахованої заборгованості, зокрема в частині нарахованих процентів та витрат на правову допомогу, вказуючи на необхідність їх судової перевірки.

Разом з тим, такі доводи мають загальний характер та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Зокрема, у поданій заяві відповідач не наводить конкретних обставин, які б свідчили про неправильність здійснених нарахувань, не зазначає розрахунків, які б спростовували визначений позивачем розмір заборгованості, а також не подає жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення.

Фактично доводи відповідача зводяться до формального заперечення проти заявлених вимог без належного їх обґрунтування.

Більше того, заочним рішенням суду від 17.11.2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме відмовлено у стягненні з відповідача пені у розмірі 3640 грн, у період дії воєнного стану, а також судом встановлено, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем у розмірі 6000 грн, є непропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому стягнено з ОСОБА_1 на користь позивача 3 000 грн. витрат на правову допомогу.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 247, 258, 260-261, 287-288, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.11.2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в силу ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала судді, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Назар ЯНІВ