Окрема думка судді № 135220911, 23.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

ОКРЕМА ДУМКА

"23" березня 2026 р. справа №352/127/25

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2026 року, по справі №352/127/25, було задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тисменицька міська рада, орган опіки та піклування Тисменицької міської ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як передбачено ст. 293 ЦПК України, розгляд справ у порядку окремого провадження про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. Відповідно до вимог ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" присяжним є особа, яка у випадках процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду.

Згідно ч.1 ст. 35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи вирішуються більшістю голосів суду. Головуючий голосує останнім.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

Мною, як головуючою, підписано прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, а тому вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України слідує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

З аналізу наведених норм законодавства, встановлено необхідність дослідження обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовозобов`язаного.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 березня 2026 року справа № 373/2174/24.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 є особою чоловічої статі призовного віку та племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до членів сім`ї якого крім заявника відноситься рідний брат недієздатного ОСОБА_1 , 1964 року народження, який є батьком заявника та ОСОБА_3 , 1964 року народження, яка є матір`ю заявника, а надане до суду подання органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном не містить достатніх обґрунтувань такої доцільності, вважаю відсутніми правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 у частині вимог про призначення його опікуном над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У цьому контексті додатково звертаю увагу на те, що зазначення заявником та представником орган опіки і піклування, що вищевказані особи є особами пенсійного віку, а тому покладення на них обов`язків опікунів не є можливим, не заслуговує на увагу з урахуванням того, що про такі обставини може свідчити виключно стан здоров`я, а не формальне досягнення особою певного віку.

Відтак, враховавши, що згідно висновку експерта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні підстави для визнання вказаної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, однак я не погоджуюсь із погодженою Органом опіки та піклування кандидатурою опікуна та вважаю, що тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатною, слід було покласти обов`язки опікуна на Орган опіки та піклування Тисменицької міської ради.

Отже, за наведених обставин вважаю, що вимога заявника у частині призначення його опікуном до задоволення не підлягала.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.