Ухвала суду № 135219495, 25.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11852/24

Провадження № 1-кп/202/641/2026

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засідання у залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12023041660000523 від 13.05.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

за участі учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого

ОСОБА_5 С Т А Н О В И В :

В провадження Індустріального районного суду міста Дніпра 01 жовтня 2024 року надійшов обвинувальний акт разом з цивільним позовом про відшкодування майнової шкоди, внаслідок самовільного незаконного зайняття земельної ділянки у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041660000523 від 13.05.2023 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 197 -1 КК України.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року призначено підготовче судове засідання.

У підготовчі судові засідання, призначені судом на 08.11.2024, 05.12.2024, 23.01.2025, 24.02.2025, 21.03.2025, 25.04.2025, 15.05.2025, 02.06.2025, 13.06.2025, 26.06.2025, 15.08.2025, 11.09.2025, 09.10.2025, 25.11.2025, 06.01.2026, 28.01.2026, 04.03.2026, 25.03.2026, особа, відносно якої скеровано обвинувальний акт - ОСОБА_3 жодного разу не прибув, лише 29 липня 2025 року до канцелярії суду подано клопотання (заява) про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Судом неодноразово були постановлені ухвали про привід ОСОБА_3 за адресами, як зазначеними в обвинувальному акті АДРЕСА_1 (фактичне місця проживання); АДРЕСА_2 (місце реєстрації); а також АДРЕСА_3 , як адреса, яка була зазначена у клопотанні, що 29 липня 2025 року надійшло до канцелярії суду про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Як слідує із рапортів співробітників поліції та пояснень сусідів, ОСОБА_3 за зазначеними в ухвалі про привід адресами не проживає, з сусідами не спілкується, або дуже рідко з`являється, належний йому мобільний телефон вимкнуто, а тому місце його проживання та дійсного перебування встановити не вдалось, внаслідок чого примусові приводи працівниками поліції не виконано, ОСОБА_3 до суду не доставлений, місце його проживання та дійсного перебування не встановлено.

При вирішенні питання щодо проведення підготовчого судового засідання обвинувального акту у кримінальному провадження, якій надійшов до суду 01 жовтня 2024 року, прокурор ОСОБА_6 пропонував суду на підставі ст. 335 КПК України зупинити провадження та оголосити ОСОБА_3 у розшук.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Дослідивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з невідповідністю його вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Інститут повернення обвинувального акта є механізмом забезпечення належної правової процедури, яка унеможливлює судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень, що не відповідають вимогам КПК України.

Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з`ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.

Процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 291 КПК України. Оскільки ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Тобто, адреса місця проживання чи перебування особи, відносно якої скеровано обвинувальний акт до суду є обов`язковою складовою анкетних даних, за відсутності якої, суд позбавлений можливості вчиняти будь-які процесуальні дії, оскільки про них має бути обізнаний обвинувачений.

Рішення про повернення обвинувального акту суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Суд зазначає, що судовий розгляд повинен здійснюватися у судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, та упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є повне та неупереджене розслідування і швидкий судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом протягом одного року і п`яті місяців викликався до суду ОСОБА_3 , в той час, як слідує із рапортів співробітників поліції, його місце перебування невідомо, будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не застосовано, а тому суд приходить до висновку, що дізнавач та прокурор належним чином не встановили належне місце проживання та перебування ОСОБА_3 , що є суттєвим порушенням п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, яке неможливо усунути за процедурою судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, зазначення в обвинувальному акті місця проживання і реєстрації, за яким ОСОБА_3 жодного разу не виявилось можливим повідомити про час і місце судового засідання, а ували про примусові приводи ОСОБА_3 протягом довготривалого судового розгляду не виконані, свідчить про наявність таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Окремо слід зазначити, що відповідно до вимог статті 293 КПК України, якою регламентовано, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Але, як слідує із матеріалів обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , прокурор, в порушення вимог ст. 293 КПК України не надав копію обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову підозрюваному, його захиснику, що підтверджується відсутністю зазначеною розписки у матеріалах обвинувального акту.

За усталеною практикою Верховного Суду, сторона обвинувачення може здійснити таке вручення у підготовчому судовому засіданні у разі вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до моменту звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом до суду, але оскільки адреса місця проживання чи перебування особи, відносно якої скеровано обвинувальний акт до суду, що є обов`язковою складовою анкетних даних, не встановлено, суд позбавлений можливості вчиняти будь-які процесуальні дії.

Суд вважає, що дані недоліки є грубим порушенням права особи, стосовно якої обвинувальний акт скеровано до суду, на захист та перешкоджають призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, а тому не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора про оголошення у розшук ОСОБА_3 та зупинення судового провадження відповідно до вимог ст. 335 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд, не виходячи за межі ст. 314 КПК України дійшов до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12023041660000523 від 13.05.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України має бути повернутий прокурору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 291, 314, 315, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_4 про оголошення в розшук ОСОБА_3 - відмовити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041660000523 від 13.05.2023 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, повернути прокурору Лівобержної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 395 Кримінального процесуального Кодексу України.

Головуюча ОСОБА_1