Постанова № 135219493, 27.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1009/26

Провадження № 3/202/512/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року місто Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Ігнатенко В.В., за участю секретаря судового засідання Францевій М.О., прокурора Бобу Д.О., захисника Мороза К.Т., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 65 і Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції, якому присвоєно спеціальне звання поліції, а також має службове посвідчення та спеціальний жетон.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 352 о/с від 09.12.2016 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0048434) переміщено на посаду поліцейського-водія взводу №2 роти №8 (автотранспортна) ППОП ГУНП в Дніпропетровській області, з 09.12.2016 року.

На час проходження служби в Національній поліції України, ОСОБА_1 наділено владними повноваженнями.

07.11.2015 у порядку ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника Національної поліції України, яку після складання власноручно підписав.

При цьому, ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду поліцейського- водія взводу №2 роти №8 (автотранспортна) ППОП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є суб`єктом на якого поширюється дія Закону та відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону є суб`єктом декларування.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 204 о/с від 11.04.2023 «По особовому складу» згідно з п. 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) - з 11.04.2023 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а, "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2023 рік після припинення діяльності, а саме: 04.06.2024 о 21 годині 25 хвилин, тобто поза межами строку встановленого законодавством для подання такої декларації.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено, що дії, направлені на подання декларації було розпочато лише 04.06.2024.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку зі звільненням 11.04.2023 з посади поліцейського-водія взводу №2 роти №8 (автотранспортна) ППОП ГУНП в Дніпропетровській області, будучи згідно з п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом вказаного закону та відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єктом декларування, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 04.06.2024 о 21 годині 25 хвилин та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2023 рік після припинення діяльності, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 1726 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. При наданні пояснень у судовому засіданні, підтвердив про обізнаність подачі декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави, відповідно до діючого законодавства, оскільки неодноразово подавав декларацію. ОСОБА_1 пояснив суду, що не мав наміру спотворити або приховати відомості у декларації, а тому вважає що його дії не спричинили будь якої шкоди державі. Складання відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією вважає штучним показником органів відповідальних за складання таких протоколів.

Захисник Мороз К.Т., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив суд закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не мав прямого умислу на приховування своїх статків, а лише через те, що уповноважені органи не повідомили ОСОБА_1 про відновлення декларування подав декларацію з пропущеним строком, а тому відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-1 КУпАП. Також захисник просив суд розглянути питання щодо пропущення строків накладання адміністративного стягнення.

Суд відноситься критично до показів ОСОБА_1 та його доводів щодо невизнання своєї провини у скоєнні адміністративного правопорушення, а також не вбачає підстав для закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-ІХ було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3384-ІХ, "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", відповідно до якого відновлено електронне декларування та відкритий доступ (з урахуванням безпекових заходів) до реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до Роз`яснень даного Закону особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Конституцією України (ст.68) передбачено обов`язок неухильного додержання Конституції України та законів України, незнання яких не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Посилання захисника про відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення, необізнаність про відновлення декларування не можуть бути прийняті судом, оскільки ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що працюючи в органах внутрішніх справ був обізнаний про подання декларації та при звільненні був повідомлений про необхідність подання декларації після звільнення, але у зв`язку із введенням воєнного стану конкретні строки подання ОСОБА_1 не повідомили.

В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» зазначено, що під поважними причинами слід розуміти: неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не навів обставин підтверджуючих поважність пропуску строку подання декларації, лише зазначив, що можливо якість обставини перешкодили йому вчасно подати декларацію, але не має документально підтверджених на це доказів.

Щодо строку накладення адміністративного стягнення.

Сторона захисту у своїх поясненнях зазначала, що строк накладення адміністративного стягнення сплив на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У листі за №701/0/158-21 від 21.09.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію з приводу дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення.

Так, Верховний суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Зазначена позиція про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення, також висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного Суду за №1089/0/2-21 від 09.04.2021 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 04.06.2024 року, тобто день несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу, тобто 30.01.2026 року, а тому клопотання про закриття адміністративної справи у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не підлягає задоволенню.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\\public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 , подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» за 2023 рік після припинення діяльності, а саме: 04.06.2024 о 21 годині 25 хвилин, тобто поза межами строку встановленого законодавством для подання такої декларації.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується: обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення №23 від 30.01.2026 року, повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо ОСОБА_1 , роздруківкою з "Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", щодо поданої ОСОБА_1 декларації.

Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи суспільну небезпеку скоєного правопорушення, особу правопорушниці, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н ОВ И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,6 гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Квитанцію про сплату штрафу надсилати на поштову адресу суду: 49074, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 84, або на електронну пошту: inbox@ind.dp.court.gov.ua

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Ігнатенко