Рішення № 135218669, 26.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Справа№200/278/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 10.12.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 та врахувати ОСОБА_1 періоди роботи:

06.02.2006-10.02.2006 за професією машиніста підземних устаткувань з повним робочим днем в шахті,

01.09.2007-09.09.2007 за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті,

01.01.2008-06.01.2008 за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті,

01.02.2008-15.02.2008 за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті,

20.02.2008-21.05.2008 за провідною професією учня прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.06.2008-06.06.2008 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.09.2008-07.09.2008 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2009-11.02.2009 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2010-12.02.2010 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2011-10.02.2011 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2012-04.03.2012 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.03.2013-23.06.2013 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2014-04.01.2014 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2015-08.01.2015 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2016-03.01.2016 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2017-01.01.2017 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2018-01.01.2018 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2019-02.01.2019 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.01.2020-03.01.2020 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

01.04.2022-05.05.2022 за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті,

період навчання 01.01.2004 -18.01.2006 до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж за провідною професією прохідника до підземного із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести взаємне зарахування періодів роботи, передбачених статтею 114 ЗУ «Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.12.2025.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він 10.12.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через засіб електронного веб порталу електронних послуг Пенсійного фонду.

Заява ОСОБА_1 була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1.

17.12.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було винесено Рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № 056650009926. Пенсію не призначено з підстав недостатності пільгового стажу. Так, у рішенні пенсійним органом зазначено пільговий стаж -23роки 11 місяців, з них на провідних професіях (20) становить 16 років 04 місяці, з урахуванням кратності-20 років 5місяців

Вважає, що таке рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки відповідачем невірно обраховано пільговий стаж роботи позивача.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Станом на час розгляду справи, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, про причини неподання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не повідомлено.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 .

10.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через засіб електронного веб порталу електронних послуг Пенсійного фонду.

Заява позивача від 10.12.2025 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

17.12.2025 за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницькій прийнято рішення № 056650009926 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV, в зв`язку з відсутністю необхідних 25 років на роботах, що дають право на призначення пенсії незалежно від віку.

В рішенні зазначено наступне.

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вік заявника 38 років.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

Страховий стаж особи з урахуванням роботи за Списком № І становить 40 років 2 місяці

Пільговий стаж особи на підземних робота становить 23 роки 11 місяців / днів, в тому числі:

- на підземних роботах за провідними професіями - 16 років 4 місяці 2 дні, а з урахуванням кратного обчислення пільгового стажу за провідними професіями (1 рік роботи - як 1 рік 3 місяці) - 20 років 5 місяців 4 дні

- на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова № 202) - 3 роки 6 місяців 3 дні

*за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи

Працює.

Вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями - 20 років, або па підземних і відкритих гірничих роботах за Списком професій і посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №202 - 25 років

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 27.12.2036.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Абз. 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.

Пунктом І Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

За приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Так, довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що з 05 листопада 1991 року застосовуються такі коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб (в частині, що стосується даної справи в розрізі працівників шахт по видобутку вугілля):

- ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

- ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

З аналізу наведеного вбачається, що професії та роботи, зокрема, на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, визначені за кодами ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1, які відповідають Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач працював (в межах спірних правовідносин):

в Шахті АТ Стаханова «Красноармійськвугілля»:

з 06.02.2006 по 10.02.2006 навчання в учпункті;

з 11.02.2006 по 11.04.2006 машиніст підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

в Шахті АТ Стаханова:

з 07.05.2007 по 15.05.2007 навчання в учпункті;

з 16.05.2007 по 20.02.2008 електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті,

з 20.02.2008 по 22.05.2008 учнем прохідника з повним робочим днем в шахті,

з 22.05.2008 по 25.09.2024 прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті.

за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до розрахунку стажу позивача форми РС-право вбачається, що періоди роботи: 06.02.2006-10.02.2006, 01.09.2007-09.09.2007, 01.01.2008-06.01.2008, 01.02.2008-15.02.2008, 20.02.2008-21.05.2008, 01.06.2008-06.06.2008, 01.09.2008-07.09.2008, 01.01.2009-11.02.2009, 01.01.2010-12.02.2010, 01.01.2011-10.02.2011, 01.01.2012-04.03.2012, 01.03.2013-23.06.2013, 01.01.2014-04.01.2014, 01.01.2015-08.01.2015, 01.01.2016-03.01.2016,01.01.2017-01.01.2017, 01.01.2018-01.01.2018, 01.01.2019-02.01.2019, 01.01.2020-03.01.2020, 01.04.2022-05.05.2022 не зараховані до пільгового стажу.

При цьому суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування підстав незарахування до пільгового стажу позивача згадуваних вище періодів роботи.

Суд вважає достатніми записи трудової книжки для врахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи позивача з 06.02.2006 по 10.02.2006, з 01.09.2007 по 09.09.2007, з 01.01.2008 по 06.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 20.02.2008 по 21.05.2008, з 01.06.2008 по 06.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.01.2009 по 11.02.2009, з 01.01.2010 по 12.02.2010, з 01.01.2011 по 10.02.2011, з 01.01.2012 по 04.03.2012, з 01.03.2013 по 23.06.2013, з 01.01.2014 по 04.01.2014, з 01.01.2015 по 08.01.2015, з 01.01.2016 по 03.01.2016, з 01.01.2017 по 01.01.2017, з 01.01.2018 по 01.01.2018, з 01.01.2019 по 02.01.2019, з 01.01.2020 по 03.01.2020, з 01.04.2022 по 05.05.2022.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання 01.01.2004 -18.01.2006, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що у період з 02.09.2002 по 18.01.2006 він проходив навчання Професійно-технічному училище №105 зі спеціальності «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок».

Відповідно до розрахунку стажу позивача форми РС-право вбачається, що період з 02.09.2002 по 31.12.2003 зарахований до пільгового стажу за Ст.14, пост.202, підземні, інші.

При цьому період навчання з 01.01.2004 по 18.01.2006 не зарахований до пільгового стажу позивача.

В оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування підстав незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.01.2004 по 18.01.2006.

Відповідно до п."д" ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З аналізу вищезазначених положень законодавства вбачається. що період навчання на курсах в учбово-курсовому комбінаті зараховується в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача встановлено, що він:

з 06.02.2006 по 10.02.2006 навчання в учпункті в Шахті АТ Стаханова «Красноармійськвугілля»;

з 11.02.2006 по 11.04.2006 машиніст підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що після навчання позивач був прийнятий на посаду машиніста підземних устаткувань з повним робочим днем в шахті.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позивач має право на зарахування періоду навчання з 01.01.2004 по 18.01.2006 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, позивач вважає, що має право на зарахування періодів роботи за провідною професією з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виїмкових машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з такого.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Крім того, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка містить Додаток з Переліком проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить документи, що затверджуються міністерствами.

Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи, який наявний у позивача.

Суд також зазначає, що статтею 114 Закону № 1058-IV передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.11.2024 по справі № 200/1009/24.

Крім того, "підземний" стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж на провідних професіях зараховується до "підземного" із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).

З зазначених підстав, суд вважає за доцільне при розрахунку пільгової пенсії позивача застосувати вказані вище норми.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявні підстави для визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії протиправним, та як наслідок його скасування.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.12.2025, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 10.12.2025;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 06.02.2006 по 10.02.2006, з 01.09.2007 по 09.09.2007, з 01.01.2008 по 06.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 20.02.2008 по 21.05.2008, з 01.06.2008 по 06.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.01.2009 по 11.02.2009, з 01.01.2010 по 12.02.2010, з 01.01.2011 по 10.02.2011, з 01.01.2012 по 04.03.2012, з 01.03.2013 по 23.06.2013, з 01.01.2014 по 04.01.2014, з 01.01.2015 по 08.01.2015, з 01.01.2016 по 03.01.2016, з 01.01.2017 по 01.01.2017, з 01.01.2018 по 01.01.2018, з 01.01.2019 по 02.01.2019, з 01.01.2020 по 03.01.2020, з 01.04.2022 по 05.05.2022 та період навчання з 01.01.2004 по 18.01.2006, роботи та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж позивача за провідною професією прохідника до підземного із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці);

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести взаємне зарахування періодів роботи, передбачених статтею 114 ЗУ «Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого відбулось звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

З матеріалів справи встановлено, що позов подано через систему «Електронний суд». Позивач сплатив судовий збір у у розмірі 1065,00 грн.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, суд зазначає, що за подання цього позову позивачу з урахування коефіцієнту пониження слід було сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 532,48 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 0,04 грн., суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 10.12.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу що дає право на призначення пенсії за приписами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 06.02.2006 по 10.02.2006, з 01.09.2007 по 09.09.2007, з 01.01.2008 по 06.01.2008, з 01.02.2008 по 15.02.2008, з 20.02.2008 по 21.05.2008, з 01.06.2008 по 06.06.2008, з 01.09.2008 по 07.09.2008, з 01.01.2009 по 11.02.2009, з 01.01.2010 по 12.02.2010, з 01.01.2011 по 10.02.2011, з 01.01.2012 по 04.03.2012, з 01.03.2013 по 23.06.2013, з 01.01.2014 по 04.01.2014, з 01.01.2015 по 08.01.2015, з 01.01.2016 по 03.01.2016, з 01.01.2017 по 01.01.2017, з 01.01.2018 по 01.01.2018, з 01.01.2019 по 02.01.2019, з 01.01.2020 по 03.01.2020, з 01.04.2022 по 05.05.2022 та період навчання з 01.01.2004 по 18.01.2006, роботи та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж за провідною професією прохідника до підземного із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 взаємне зарахування періодів роботи, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 гривень.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 березня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова