Ухвала суду № 135218478, 27.03.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 березня 2026 р. Справа № 120/9369/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 11.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Окрім іншого зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січня 2008 року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 14.05.2024, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

09.12.2025 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Заявник зазначає, що рішення суду відповідачем виконано лише формально, оскільки здійснений перерахунок грошового забезпечення проведено з порушенням вимог законодавства та висновків суду. Зокрема, надані відповідачем розрахунки є нелогічними та не відповідають правилам визначення посадових окладів і окладів за званням, встановленим постановою КМУ №704. Крім того, під час перерахунку відповідач безпідставно змінив (зменшив) встановлені раніше у відсотковому значенні складові грошового забезпечення, зокрема надбавки та премії, які визначалися відповідними наказами та не могли бути довільно переглянуті «заднім числом».

Також заявник не погоджується з виконанням рішення суду в частині нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки відповідач фактично не здійснив нарахування індексації-різниці за визначені судом періоди, що підтверджується відсутністю будь-яких додаткових сум у проведених розрахунках. На переконання заявника, такі дії свідчать про ігнорування відповідачем змісту судового рішення та його висновків, унаслідок чого належні позивачу суми виплачені не в повному обсязі, а його порушені права залишаються непоновленими.

Ухвалою суду від 15.12.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін.

У поданих суду поясненнях про виконання рішення суду, представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вказав, що рішення суду виконане управлінням у повному обсязі.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як унормовано частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина 3 статті 382 КАС України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

В іншому рішенні у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як слідує із поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, підставою для її подання заявник визначає неналежне виконання відповідачем рішення суду, що, на його думку, проявляється у неповному та неправильному проведенні перерахунку грошового забезпечення, а також невиконанні рішення в частині нарахування індексації. Водночас сам факт часткового здійснення виплат не свідчить про повне та належне виконання судового рішення у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи доводи заявника та надані сторонами матеріали, суд зазначає, що подані відповідачем пояснення про виконання рішення суду не містять належних та достатніх доказів його повного виконання, зокрема відсутні детальні розрахунки нарахування та виплати перерахованого грошового забезпечення із урахуванням усіх складових, визначених рішенням суду, а також індексації у встановленому порядку. За таких обставин у суду наявні підстави вважати, що рішення суду може бути виконано не в повному обсязі, що обумовлює необхідність здійснення судового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).

За приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на невиконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025.

При цьому суд враховує, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю не підлягають вирішенню нові вимоги, які не були предметом розгляду у справі, зокрема щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані відпустки, у задоволенні яких рішенням суду було відмовлено як передчасних, а тому такі доводи заявника не можуть бути предметом розгляду ні в порядку статті 382 КАС України ні в порядку статті 383 КАС України.

Як зазначив суд вище, положення статті 383 КАС України передбачають право особи звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, якщо такі дії порушують права, підтверджені відповідним судовим рішенням. Водночас розгляд такої заяви має на меті перевірку відповідності дій відповідача змісту судового рішення, а не вирішення нових вимог або повторний розгляд позовних вимог, які вже були предметом судового розгляду. У даному випадку заявлені вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити допомогу на оздоровлення та грошову компенсацію за невикористані відпустки фактично стосуються питань, у задоволенні яких судом при ухваленні рішення від 11.02.2025 було відмовлено, а отже, не можуть бути повторно поставлені на вирішення суду в порядку статті 383 КАС України. Таким чином, зазначені вимоги не підлягають розгляду в межах цієї заяви.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подати до 01.05.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №120/9369/24, із наданням належних доказів, у тому числі детальних розрахунків нарахування та виплати грошового забезпечення та індексації ОСОБА_1 .

У задоволенні вимог решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна