Ухвала суду № 135217901, 27.03.2026, Славутицький міський суд Київської області

У х в а л а

Справа №363/541/26

Провадження №2/377/371/26

27 березня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації,-

У С Т А Н О В И Л А:

28 січня 2026 року в підсистемі «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява від ОСОБА_3 , в якій він просить:

- визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем у повідомленні, розміщеному в онлайн-групі української діаспори м. Ландсберг-на-Леху, а саме твердження про те, що: звернення позивача до суду є «безглуздими судовими процесами»; позивач «не має чим зайнятися»; позивач звернувся до суду «з надуманих причин»; позивач «хоче легких коштів» шляхом подання позову; зобов`язати відповідача спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення у тій самій онлайн-групі копії судового рішення, яке набрало законної сили; зобов`язати відповідача видалити повідомлення, що містить зазначену недостовірну інформацію;

- стягнути з відповідача на його користь 100 000 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

- стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, та розстрочити позивачу оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 30 січня 2026 року цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації передано відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області, так як відповідач ОСОБА_2 згідно із відповіддю із Єдиного державного демографічного реєстру № 2293055 від 30.01.2026 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана справа надійшла до Славутицького міського суду Київської області 23 березня 2026 року.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем, всупереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, позивач в позовній заяві просить розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору, вважаю необхідним зробити наступний висновок.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як зазначено у частині п`ятій цієї статті, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Таким чином, за змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року в справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Таким чином, суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

На підтвердження майнового стану позивачем додано до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, відповідно до яких сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за 2025 рік становить 139,54 гривень, довідку про відсутність нерухомості, довідку про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів, Інформацію з виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 ..

Слід зазначити, що інформація в наданих позивачем документах не характеризує його загальний майновий стан, оскільки, як зазначено позивачем в позовній заяві, він проживає в Федеративній Республіці Німеччина та згідно з довідкою про перебування на консульському обліку № 250910175110-671740 від 10.09.2025 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Генеральному консульстві України в Мюнхені з 10.09.2025, а будь-яких документів про отриманий дохід за час перебування у Федеративній Республіці Німеччина суду не надано.

Виходячи з вкладеного, надані позивачем докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан позивача і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, тому у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 гривень.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного, позивачеві за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3727,36 гривень, виходячи з наступного розрахунку: за вимогу немайнового характеру 1064,96 гривень (3328 гривень х 0,4 х 0,8) та за вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди 2662,4 гривень (3328 гривень х 0,8).

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначено у частині другій цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації необхідно залишити без руху та надати позивачу час для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист, честі, гідності та ділової репутації залишити без руху, надавши позивачеві строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3727,36 гривень або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Славутицька міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA978999980313141206000010846; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Славутицький міський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 27 березня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька