Рішення № 135216546, 26.03.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/5936/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.01.2025 № 1047/Ж10/25-01- 07-00;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.01.2025 № 1048/Ж10/25-01- 07-00.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що наказ податкового органу від 06.12.2024 № 1943-п про проведення перевірки позивача, прийнятий всупереч встановленим вимогам законодавства, є безпідставним, оскільки, не були дотримані вимоги законодавства щодо наявності підстав для призначення і проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наявності зареєстрованих податкових накладних і формування показників сум ПДВ у декларації за жовтень 2024 року із суми, яка заявлена до бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, що перевищують більше 100 тис. гривень. Вказує, що такі порушення безпосередньо впливають на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, слугують самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.01.2025 № 1047/Ж10/25-01-07-00 та №1048/ Ж10/25-01-07-00. Позивач також зазначає, що помилка при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків до декларації) не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ, оскільки від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 94683,00 грн., виникло та сформовано позивачем у відповідності до положень статті 200 Податкового кодексу України, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході перевірки декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року (декларація від 20.06.2024 № 9168904995) було встановлено, що позивачем у рядку у 16.3 декларації не відображено угоджені податкові-повідомлення рішення від 04.04.2024 №5374/ж10/25-01-07-00 та від 04.04.2024 № 5375/ж10/25-01-07-00. Зазначає, що ТОВ «Кристал ТОП», в порушення пункту 44.1 статті 44, абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, абзацу 4 підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями), завищено бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету на загальну суму 94683,00 грн. в т.ч. за жовтень 2024 на загальну суму ПДВ 94683,00 грн. Вказує, що підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно недотримання нею вимог Податкового кодексу України, за які така відповідальність встановлена. Невиконання податкового обов`язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 Податкового кодексу є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 26.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «КРИСТАЛ ТОП» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.

Позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, а також уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2024 року (від 29.11.2024 № 9362616640)

На підставі направлень від 09.12.2024 № 3436/ж3/25-01-07-03-01, від 09.12.2024 № 3437/ж3/25-01-07-03-01 та наказу від 06.12.2024 №1943-п Головного управління ДПС у Чернігівській області, виданого на підставі підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України працівниками Головного управління ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КРИСТАЛ ТОП» (код ЄДРПОУ 45052567) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2024 № 18587/ж5/25-01- 07-03-01.

Вказаним актом перевірки встановлені порушення позивачем: пункту 44.1 статті 44, абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 9 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, абзацу 4 підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями).

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 15.01.2025 № 1047/Ж10/25-01-07-00 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 94 683,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 23 670,75 грн.;

- від 15.01.2025 № 1048/Ж10/25-01-07-00 про завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 94 683,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статі 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 803/1437/14, від 14.11.2018 у справі № 808/2911/17, від 19.03.2020 у справі № 460/2939/18, від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, сформовані висновки щодо тлумачення норми підпункту 78.1.8 Податкового кодексу України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу України. Вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» поряд із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Відповідно до положень абзацу 24 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, перевіркою законності декларування відповідного від`ємного значення ПДВ є перевірка передбачених Податковим кодексом України підстав для декларування (відображення в декларації) при дотриманні норм процесуального права (у розглядуваному випадку - заповнення податкової декларації) відповідного від`ємного значення ПДВ.

При цьому, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року податкова накладна вже є достатньою підставою для визнання відповідного податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження законності декларування відповідної суми ПДВ.

З аналізу викладеного слідує, що лише у разі виявлення розбіжностей за наслідками камеральної перевірки, податковий орган має право призначити перевірку на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, а за наявності податкових накладних, складених та зареєстрованих після 1 липня 2017 року в ЄРПН, які підтверджують показники поданої податкової декларації - інші підстави для призначення додаткової перевірки відсутні.

За даними поданої ТОВ «КРИСТАЛ ТОП» податкової декларації з ПДВ за жовтень 2024 року, від`ємне значення податку на додану вартість, за рахунок якого заявлено суму бюджетного відшкодування, сформовано за операціями, вчиненими після 1 липня 2017 року.

При цьому, ТОВ «КРИСТАЛ ТОП» подана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2024 року, в якій окремо сформовано показники сум ПДВ не лише заявленого до бюджетного відшкодування, але ж і суми від`ємного значення, що перевищують більше 100 тис. гривень, які зараховуються у рахунок сплати зобов`язань наступного періоду, що не було враховано податковим органом (сума заявленого бюджетного відшкодування становить 1163882 грн, сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 3449995 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 2286113 грн).

Проте, підстави перевірки передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, було підмінено податковим органом в наказі від 06.12.2024 № 1943-п, виданому Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, де вказано, що «перевірка проводиться щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», що в свою чергу суперечить нормам підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.

Тобто, перевірку призначено не з підстав, передбачених і дозволених виключно законом, що може бути самостійною підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними.

Суд звертає увагу, що предметом перевірки не є декларація за жовтень 2024 року та всі її показники, а є виключно достовірність декларування від`ємного значення. Для перевірки ж бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 200.10 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування саме за результатами камеральної перевірки, і тільки у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами позапланової документальної перевірки.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок призначення і проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. У випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 зазначено, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої. При оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Отже, встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення

Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки незалежно від факту допуску чи не допуску до перевірки.

Вказані правові позиції узгоджуються також з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 803/1437/14, від 14.11.2018 у справі № 808/2911/17, від 19.03.2020 у справі № 460/72939/18, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 19.10.2022 у справі № 260/1644/19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ податкового органу від 06.12.2024 № 1943-п про проведення перевірки позивача, прийнятий всупереч встановленим вимогам законодавства, оскільки не були дотримані вимоги законодавства щодо наявності підстав для її призначення та проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наявності зареєстрованих податкових накладних і формування показників сум ПДВ у декларації за жовтень 2024 року із суми, яка заявлена до бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, що перевищують більше 100 тис. гривень, тому, оскаржувані податкові-повідомлення рішення є неправомірним.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2023 справа №260/1302/19.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.01.2025 № 1047/Ж10/25-01-07-00, від 15.01.2025 № 1048/Ж10/25-01-07-00 прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2556,44 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» (вул. 1-ої Танкової бригади, 5, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 45052567) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2025 № 1047/Ж10/25-01-07-00, від 15.01.2025 № 1048/Ж10/25-01- 07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИСТАЛ ТОП» судовий збір в розмірі 2556,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.03.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ