Ухвала суду № 135211587, 26.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/2370/26

Номер провадження 1-кп/495/494/2026

26 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представників потерпілих адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області обвинувальний акт та клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР № 12025160000001236 від 03.12.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР № 12025160000001236 від 03.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України, який надійшов до суду 23.03.2026 року.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб який діє до 29.03.2026 включно.

25.03.20926 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подане нею клопотання та просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави. Клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, внаслідок чого загинули дві неповнолітні особи, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу (ризики за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України). Вважає, що вказані ризики є вищими у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, тому запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив. Вважав за доцільне повернути клопотання прокурору у зв`язку із неналежним його оформленням (відсутністю додатків), а у випадку розгляду судом - відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на цілодобовий домашній арешт, оскільки у підзахисного наявні міцні соціальні зв`язки.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечив та просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання. На запитання суду повідомив, що має постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , де проживає з дружиною та малолітньою дитиною, працює за наймом у теплицях, закордонного паспорту не має. За міцем його реєстрації проживають його батьки та сестра.

Представник потерпілих ОСОБА_9 підтримав клопотання прокурора. Вважав, що будь-який більш м`який запобіжний захід, зокрема і у виді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, оскільки загальновідомо про відсутність у поліції електронних засобів контролю у достатній кількості. Зазначив, що відсутність закордонного паспорту не зможе у достатній мірі перешкодити ОСОБА_4 скритись від суду, оскільки останній, будучи особою молодого віку може перетнути кордон з паспортом громадянина України на підставі угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян. Окрім того звернув увагу суду на те, що ОСОБА_4 на даний час не позбавлений водійських прав.

Представник потерпілих ОСОБА_10 потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтвердили отримання ними клопотання прокурора у передбачений законом строк. Щодо недолучення додатків до клопотання прокурора послалась на вимоги ст.291 КПК України.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Одночасно із цим, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, надання суду інших матеріалів чи документів, окрім обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, до початку судового розгляду суворо заборонено. Це правило спрямоване на забезпечення неупередженості судді, щоб уникнути формування упередженої думки про винуватість особи до початку судового розгляду

Відтак, суд вважає клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таким що відповідає вимогам КПК України та підлягає розгляду судом.

Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Як встановлено із обвинувального акту та доданих матеріалів, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху та експуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, бо це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення остаточного рішення.

Зазначене свідчить про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду у майбутньому.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Прокурором доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик, а саме переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Разом із тим, ризик незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначені у клопотанні прокурора, суд вважає недоведеними і не бере до уваги, оскільки серед зазначених у реєстрі до обвинувального акту свідків зазначена лише свідок ОСОБА_11 , яка є дружиною обвинуваченого.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд до уваги не бере та вважає недоведеним, оскільки такий прокурором не конкретизований.

Стороною захисту не надано до суду доказів наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, згоди власника житла за адресою АДРЕСА_1 чи іншого права користування таким у ОСОБА_4 у випадку обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, тощо. Однак, згідно даних обвинувального акту, останній має зареєстроване місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

При обранні (продовженні) запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує тяжкість злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, вік обвинуваченого та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, стадію судового розгляду, наявність заявлених прокурором ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку такого запобіжного заходу суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, у справі не досліджені докази, свідки та потерпілі судом не допитані, тощо.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні на даний час встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

У силу вимог статей 178, 182, 183 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке відноситься до необережних злочинів, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його стан здоров`я, підтверджені ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 256720 (двісті п`ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень, як таку, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відтак клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважала, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000001236 від 03.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України, підсудний Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акту прокурору відсутні. Просила призначити обвинувальний акт до розгляду у судовому засіданні, в судове засідання викликати учасників справи. Розгляд справи просила проводити у закритому судовому засіданні, з огляду на те, що загиблі потерпілі були неповнолітніми, тому необхідно запобігти розголошенню відомостей про їх особите життя.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представники адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали думку прокурора та просили призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти призначення обвинувального акту у кримінальному провадженні до розгляду по суті.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000001236 від 03.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.286 КК України, підсудний Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Щодо проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні суд зазначає наступне.

Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами є однією із засад кримінального провадження. Відповідно до ч.2 ст.27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Таких підстав прокурором та учасниками справи не наведено.

У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до розгляду у відкритому судовому засіданні, в судове засідання викликати сторін.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 314 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 без визначення розміру застави - задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 286 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 травня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 256720 (двісті п`ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/2370/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 здати на зберігання до Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000001236 від 03.12.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, на 10 год.30 хв. 12 травня 2026 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: вул. Військової слави, 27 м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Досудову доповідь по вказаному кримінальному провадженню не складати, кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 26.03.2026 о 15.50 год.

Суддя ОСОБА_1