Рішення № 13520913, 26.01.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року справа № 2-49/2011 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі Дячук І.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

08 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між сторонами розірвано 19 березня 2009 року. Від шлюбу мають двоє дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають з батьком та перебувають на його утриманні. Відповідач не цікавиться життям дітей, не займається їх вихованням і розвитком, не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Позивач займається підприємницькою діяльністю, його доходи є нестабільними. Проживає він разом з дітьми та своєю матірю, яка є особою похилого віку, часто хворіє та потребує від позивача підтримки. Зазначає, що син ОСОБА_6 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом лікворно-гіпертензивний синдром, затримка статокінечного розвитку, тому потребує додаткових коштів на лікування та підтримку його здоровя. Відповідач створила іншу сімю, одружилась з іноземцем, громадянином Туреччини, народила з ним дитину, і більше часу проживає за кордоном. Основне місце праці ОСОБА_2 Нововолинський дошкільний навчальний заклад № 4, де вона працює логопедом. Просить суд стягувати аліменти з відповідача на його користь на утримання дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_6 аліменти в розмірі 1/3 частини її доходу щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що він з відповідачем від шлюбу має двоє неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з ним і перебувають на його утриманні. Відповідач не виконує своїх обовязків по утриманню дітей, добровільно не надає коштів на їх утримання, а тому просить позов задовольни в повному обємі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.36). ОСОБА_9 зазначила, що ніяких доходів у неї немає, оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку. Вона немає можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дітей від першого шлюбу, так як сама в даний час перебуває на утриманні у чоловіка, з яким проживає у Туреччині. Ствердила, що вона з вересня 2010 року відсутня в Україні, і приїхавши в м.Нововолинськ, 19 січня 2011 року придбала дітям нижню білизну на суму 224 грн. та наперед здійснила проплату за садочок, який відвідує син сторін ОСОБА_5 на загальну суму 500 грн. Не заперечила, що коштів на утримання дітей вона позивачу не давала, і категорично ствердила, що давати грошей йому не буде, оскільки не впевнена, що він буде витрачати їх на утримання дітей. Також пояснила, що під-час перебування її в Україні, діти проживають з нею, а по бажанню відвідують батька. Крім того, зазначила, що вона передає через знайомих, по можливості дітям іграшки, одяг, дитячі засоби гігієни. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставний і підлягає до задоволення в звязку з наступним.

Рішенням Нововолинського міського суду від 19 березня 2009 року (а.с.4) шлюб між сторонами розірвано, про що 01 квітня 2009 року відділом РАЦС зроблено актовий запис за № 61 та 27 серпня 2009 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_1 (а.с.5)

Від шлюбу між позивачем та відповідачем є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.2,3).

Неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані в АДРЕСА_1 та проживають з позивачем у належній йому на праві власності квартирі (а.с.6-10).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться на обліку в дитячій поліклініці з діагнозом лікворно-гіпертензивний синдром, затримка статокінечного розвитку, що підтверджується повідомленням Нововолинської ЦМЛ від 20.07.2010 року (а.с.18).

Згідно довідки Нововолинської ОДПІ від 18.08.2010 року 3 17-6012, ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування.

Окрім дітей, з ним разом проживає перестаріла мати ОСОБА_4, 1942 року народження (а.с. 7-8, .20).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.37).

Як встановлено в суді поясненнями відповідача, це квартира її брата, де він проживає з своєю сім?єю. З показань свідка ОСОБА_12, яка є дружиною брата відповідача, вбачається, що ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрована, але приїжджаючи в Україну, проживає з новою сім?єю на найманих квартирах. Показала, що відповідач з вересня 2010 року була відсутня в Україні, а зараз приїхала з маленькою дитиною на місяць часу. Підтвердила, що неповнолітні діти сторін постійно проживають з батьком, а коли мати приїжджає, то вони приходять до неї. Показала, що відповідач купляє дітям добротний одяг, іграшки, але грошей позивачу на їх утримання не дає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що відповідач у вересні 2010 року, відїжджаючи за кордон, залишила їй, як співробітниці та вихователю сина ОСОБА_6 500 грн. на здіснення оплати за садок. Вона проводила оплату за вересень місяць 2010 року в сумі 50 грн., жовтень 2010 року в сумі 95 грн. та листопад 2010 року в сумі 100 грн., а всього заплатила 145 грн. Решту коштів залишились в неї.

З довідки про доходи, що видана управлінням освіти виконавчого комітету Нововолинської міської ради 14.07.2010 року, за № 459, (а.с.11), основне місце праці ОСОБА_2 дошкільний навчальний заклад № 4, де вона займає посаду логопеда.

Згідно витягу з наказу завідуючої ДНЗ 4 від 11.10.2010 року за № 41, ОСОБА_2, вчителю - логопеду надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.10.2010 року по 16.08.2013 року.

Як зазначила в суді відповідач, вона перебуваючи у вказаній відпустці, немає доходів, отримує державну соціальну допомогу на третю дитину. Перебуває на утриманні чоловіка - громадянина Туреччини, з яким перебуває в шлюбі. Зазначила, що проживаючи за кордоном, намагається спілкуватись з дітьми в телефонному режимі, через знайомих і друзів передає дітям не дешеві подарунки, дорогий одяг та іграшки. Цю обставину ствердила в суді в свідок ОСОБА_11, яка зазначила, що перебуваючи за кордоном, відповідач намагається спілкуватися з дітьми, купляти їм багато дорогого одягу, подарунків, але чи надає вона позивачу конкретні кошти на утримання дітей, їй невідомо.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2, всупереч ст.180 СК України, не виконує в добровільному порядку своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей сторін, що проживають з позивачем, на утриманні якого є ще непрацездатна мати. Відповідач є фізично здоровою особою, перебуває у шлюбі і проживає з іншим чоловіком, має з ним малолітню дитину, на яку отримує державну соціальну допомогу.

Проаналізувавши докази надані сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України, врахувавши обставини, передбачені ст.182 СК України, суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання їх неповнолітніх дітей, які потребують коштів на щоденні витрати, в тому числі на придбання продуктів харчування, навчального приладдя, фінансування інших повсякденних, а не періодичних витрат, а тому врахувавши ту обставину, що відповідач має основне місце праці, із відповідним заробітком, суд визначає до стягнення в користь позивача аліменти на утримання дітей в частці від доходу в розмірі 1/3 частини щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Суд також задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат за правову допомогу в розмірі 300 грн., що підтверджено копією квитанції та розрахунком (а.с.17).

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст. ст.180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, - суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 листопада 2010 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 300 (триста) грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесяти однієї) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий