Рішення № 135207124, 26.03.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/90/26

провадження №2/279/882/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В.., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/90/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначивши, що 30.12.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8617122.

13.11.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №13112025, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.11.2025 до Договору факторингу №13112025 від 13.11.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49700,00 грн., з яких: 19600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №8617122 в розмірі 49700,00 грн., з яких: 19600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

26.06.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7835267.

24.11.2025 між ТОВ "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №24112025, у відповідності до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Мілоан" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу №24112025 від 24.11.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17580,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 324,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5256,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №7835267 в розмірі 17580,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 324,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5256,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №8617122 в розмірі 49700,00 грн., за кредитним договором №7835267 в розмірі 17580,00 грн., всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 67280,00 грн. та понесені судові витрати.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач належним чином повідомлялася про судовий розгляд справи (шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади) відзив на позов та інших заяв, заперечень не подала.

Дослідивши письмові матеріалами справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що 30.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8617122, згідно з умовами якого надано споживачу кредит на наступних умовах: сума кредиту 20000,00 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1800,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 400,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №8617122 від 30.12.2024 року наданого позивачем: чиста сума кредиту становить 20000,00 грн., проценти за користування кредитом - 71400,00 грн. Загальна вартість кредиту 91400,00 грн.

13.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №13112025, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.11.2025 року до Договору факторингу №13112025 від 13.11.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором №8617122 в розмірі 49700,00 грн., з яких: 19600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23100,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 7000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування даним кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованіть перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за вищезазначеним кредитним договором, яка підлягає стягненню в розмірі 42700,00 грн., а саме 19600,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 23100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

26.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7835267, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту складає 4000,00 грн., строк кредиту 360 днів, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандарною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, комісія за надання кредиту: 324,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 12848,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів та/або процентів. У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або іншинх платежів згядно з умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожник випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Відповідно до графіку платежів до договору про споживчий кредит №7835267 від 26.06.2025 року наданого позивачем: сума кредиту за договором становить 4000,00 грн., проценти за користування кредитом - 0,00 грн., за обслуговування кредитної заборгованості - 12848,00 грн., комісія за надання кредиту - 324,00 грн. Загальна вартість кредиту 17172,00 грн.

24.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №24112025, у відповідності до умов якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Мілоан" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 року до Договору факторингу №24112025 від 24.11.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором №7835267 в розмірі 17580,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам; 324,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту за увесь строк кредитування, 324,00 грн. - сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту, 5256,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 4672,00 грн. - сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування даним кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованіть перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за вищезазначеним кредитним договором, яка підлягає стягненню в розмірі 4000,00 грн., а саме суми заборгованості за основним зобов`язанням.

Ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до положень ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Ч.2 ст.1081 ЦК України визначає, що грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Згідно з положеннями ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі №753/20537/18 відображений правовий висновок згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Матеріали справи не містять доказів визнання судом договору факторингу недійсним. За таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена. Отже, суд доходить висновку про те, що позивач набув право вимоги до відповідача за договорами на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами цивільного законодавства передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений строк.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення основної суми боргу та заборгованості за відсотками обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії за надання кредиту в сумі 324,00 грн. та комісії за обслуговування кредиту в сумі 5256,00 грн. за договором надання коштів у кредит №7835267 від 26.06.2025 року, оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за неустойкою (пенею, штрафами) за договором №8617122 від 30.12.2024 року в розмірі 7000,00 грн. та за договором №7835267 від 21.02.2025 року в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати пені, штрафів та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені, штрафів) задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (69,41%).

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст.512, 514, 525-527, 530, 610-612, 626, 628-629, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1082 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №8617122 в розмірі 42700 (сорок дві тисячі сімсот) гривень, з яких: 19600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 23100 (двадцять три тисячі сто) гривень сума заборгованості за відсотками; за договором №7835267 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, що складає заборгованість за основною сумою боргу, що разом становить 46700 (сорок шість тисяч сімсот) гривень.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 2101 (дві тисячі сто одна) гривня 78 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, адреса листування: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 01.04.2024 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Волкова Н.Я.