Постанова № 135206665, 23.03.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/194/26

Провадження № 3/165/224/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553186, складеного 28.12.2025 року інспектором СПД № 2 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Кошелюком Р.В., 28.12.2025 року о 17 год. 37 хв. в м. Нововолинськ по вулиці Інтернаціональна водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку, в медичному закладі КНП «Нововолинська ЦМЛ» та підтверджується висновком медичного закладу № 88/36 від 28.12.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив суду, що є особою з інвалідністю 3 групи та має захворювання серцево-судинної системи, алкоголь може вживати дуже рідко та за рекомендацію лікаря у невеликих дозах. Також зазначив, що вживав алкогольні напої в невеликій кількості за день або кілька днів до зупинки його працівниками поліції, не перебував у стані сп`яніння, і саме тому наполягав на проведенні медичного огляду його в медичному закладі. Вважав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Зазначив, що він наполягав на проходженні огляду в медичній установі, оскільки прилади «Драгер», які використовуються працівниками поліції для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, можуть мати суттєві похибки та їх результати не є достовірними. В медичній установі він також наполягав на тому, щоб у нього взяли зразки сечі або крові, лікар та працівники поліції запевнили його, що спочатку треба пройти огляд за допомогою все того ж технічного приладу «Драгер», а у випадку, якщо він не погодиться з результатами, він матиме змогу здати зразки біологічних рідин на аналіз. Разом з тим, його ввели в оману, він двічі продув трубку приладу, який показав наявність алкоголю у видихуваному повітрі, а у заборі в нього сечі та крові йому протиправно відмовили, у зв`язку з чим він повідомив на службу «102» про ситуацію, що склалася, та викликав до лікарні працівників поліції, якими зафіксовано вищевказаний факт. Просив закрити провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 адвокат Макєєв О.В. просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки основний доказ протокол про адміністративне правопорушення, складений на підставі припущень, медичний огляд водія на стан алкогольного сп`яніння в лікувальному закладі проведений з порушеннями вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/732 (із змінами 2025 року). Водію не було роз`яснено порядок проведення огляду та користування технічним приладом, за допомогою якого вимірювалися кількісні показники алкоголю у видихуваному повітрі, ОСОБА_1 був категорично не згідний з тим, щоб огляд проводився за допомогою технічного приладу та наполягав на застосуванні методу дослідження, який не допускає похибок, а саме на лабораторному дослідженні зразків сечі та крові, разом з тим, як працівники поліції, так і працівники медичної установи, залишили вказані обставини поза увагою, дезінформували ОСОБА_1 , пояснивши йому, що він матиме змогу здати аналіз крові та сечі після того, як пройде огляд за допомогою спеціального технічного засобу, але в подальшому відмовили йому в цьому. Оскільки висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, побудований лише на показниках технічного приладу, які отримані з порушенням вимог Інструкції, прав особи та не визнаються особою, яка притягується до відповідальності, вони не можуть бути прийняті до уваги судом, а провадження у справі підлягає закриттю.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином зясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.п. «а» п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників провадження, суддя дійшов переконання, що незважаючи на невизнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, відповідно до Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 88/36 від 28.12.2025 (а.с. 26), ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-терапевтом відділення екстреної (невідкладної) медичної допопоги КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» ОСОБА_2 , який пройшов темативне вдлосконалення та підвищення кваліфікації (а.с. 25). Під час огляду встановлено, що поведінка особи є адекватною, напруженою, ОСОБА_1 орієнтований на місці та його свідомість збережена. Разом з тим, зафіксовано мляву реакцію очей на світло та горизонтальний ністагм при погляді очей вбік (п. 13 акту). Відповідно до п. 16 акту особа повідомила лікарю, що останній раз вживав алкоголь 27.12.2025 року (вказана обставина підтверджується також відеозаписом з бодікамер поліцейських під час медичного огляду водія). Відповідно до п. 18 акту огляд проводився із застосуванням алкотесту 55410 AREM0090, тести № 07160 о 18.59 28.12.2025 року (результат 0,38 проміле), та № 07161 від 28.12.2025 року о 18.15 (результат 0,34 проміле).

Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.12.2025 року ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного спяніння (а.с. 4).

Під час дослідждення письмових доказів та перегляду файлів, які містяться на DVD дисках, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що на відеозаписах з бодікамер поліцейських у безперервному режимі зафіксовано проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння у медичній установі, в тому числі зафіксована вимога ОСОБА_1 відібрати в нього зразки біологічних рідин, сечі або крові, яку він пояснював недовірою до показників спеціальних технічних приладів, пояснення останнього, що він вживав алкогольні напої напередодні, а також відображено проведення медичного огляду особи лікарем та зафіксований процес застосування спеціального технічного засобу, а також відсутність запитань чи зауважень з боку водія.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/732 (в редакції на момент проведення огляду), огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Згідно із п. 6 розділу ІІІ вказаної інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Отже, вказана норма не містить вимоги про обов`язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наявності алкоголю.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ вказаної інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження-газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

На переконання судді, вищевказана норма законодавства передбачає два види досліджень: із застосуванням технічних засобів, які проводяться з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; та тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, скрінінгові лабораторні дослідження проводяться з метою визначення вмісту наркотичних речовин та їх проведення є обов`язковим.

Відповідно до п. 13 вказаного розділу Інструкції, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Оскільки у ОСОБА_1 не було виявлено ознак нарокотичного сп`яніння, він перебував у стані свідомості та був здатний адекватно реагувати на оточуючу його обстановку, відповідати на питання, не був учасником ДТП, на переконання судді, підстави для проведення медичного огляду із застосуванням тестів (скринінгових лабораторних досліджень) та обов`язкового відібрання в нього зразків сечі та крові для дослідження, були відсутні.

Крім того, відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень свідка лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» ОСОБА_2 , останній підтвердив, що проводив огляд ОСОБА_1 на підставі направлення органів поліції та у відповідності до вимог відомчих нормативних актів та діючої Інструкції. Огляд проводився за допомогою технічного приладу, який є сертифікованим та пройшов повірку у визначені строки, було здійснено 2 спроби тестування за допомогою технічного приладу через певний проміжок часу та кількісні показники приладу показали, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у видихуваному повітрі містилося близько 0,38 проміле, в другому результаті дослідження проведеного з інтервалом у 15 хвилин кількість алкоголю зменшилася, що також підтверджувало клінічні показники щодо швидкості виведення алкоголю з організму. Також зазначив, що здійснював обстеження особи, усі дані обстежень, окрім руху очима, були у нормі, за наслідками огляду він склав відповідний акт та висновок. Оскільки в Інструкції, якою регламентується проведення медичного огляду водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, а також у відомчих нормативних актах передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, при цьому проведення лабораторних досліджень за зразками сечі та крові є обов`язковим, якщо водій перебуває в непритомному стані, а також на визначення стану наркотичного сп`яніння. У ОСОБА_1 не було ознак наркотичного сп`яніння, він перебував у свідомості, в адекватному стані та був здатний контактувати з лікарем, тому його огляд проводився за допомогою тільки технічного приладу. Інструкція не містить визначення, як діяти, якщо особа не визнає результатів огляду, а також зазначив, що після вказаного випадку та деяких інших, у нормативні акти медичної установи внесли зміни щодо проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, враховуючи, що чинні вимоги законодавства не містять положень щодо обов`язкового відібрання зразків та дослідження на вміст алкоголю сечі або крові, якщо у водія відсутні ознаки наркотичного сп`яніння та він не перебуває у стані без свідомості та не має важких травм, ОСОБА_1 не заперечує факту вживання алкогольного напою коньяку з метою стабілізації тиску напередодні зупинки його працівниками поліції, стан алкогольного сп`яніння підтверджено висновком КНП «Нововолинська ЦМЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 88/36, складеним о 19 год. 28 хв. 28.12.2025 року, в порядку визначеному Інструкцією, що підтверджується також відеозаписами щодо проведення медичного огляду, та поясненнями свідка лікаря КНП «Нововолинська ЦМЛ» ОСОБА_2 , який проводив огляд, суддя дійшов переконання, що така позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, спрямована на ухилення від відповідальності, в зв`язку з чим не приймається до уваги.

У своєму рішенні «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у рішення ЄСПЛ «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що особа, яка потрапила в поле зору правоохоронних органів за підозрою в порушенні правил безпеки дорожнього руху, не може автоматично вважатися такою, яка має бути стороннім спостерігачем, і перекладати обовязок доказування на правоохоронні органи. Поряд з презумпцією невинуватості ця особа та її захисник мають представити правоохоронним органам наявні в них докази щодо своєї невинуватості. ОСОБА_1 не надав доказів того, що процедура його медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння проведена з порушенням вимог діючої Інструкції або із застосуванням технічно несправного, неперевіреного тощо приладу, натомість на відеозапису зафіксовано, що особа не висловлювала ніяких клопотань щодо надання йому документів про перевірку (повірку) технічного засобу для проведення його огляду, а також повідомив, що вживав алкогольні напої за день до огляду.

При ухваленні рішення, суд керується також принципом пропорційності та вважає, що втручання держави в особі її правоохоронних органів у права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ґрунтується на вимогах закону, є виправданим та переслідує легітимну та суспільно-значущу мету, а саме: забезпечення правопорядку, захисту прав інших осіб, в тому числі на життя та здоров`я, та безпеки інших учасників дорожнього руху, які мають законні сподівання, що водій транспортного засобу керує ним дотримуючись ПДР та не перебуває у стані сп`яніння.

Крім того, суд вважає, що дії працівників поліції та медичного закладу, які надали неточні роз`яснення особі щодо можливості проведення дослідження зразків біологічних рідин, підтримавши у нього хибне переконання у правильності своєї позиції, не порушили права особи, яка притягується до відповідальності та не призвели до визнання доказів недопустимими; не впливають та не спростовують факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом у такому стані, а також не є підставою для звільнення останнього від відповідальності; така поведінка може бути предметом перевірки та оцінки в рамках відомчих дисциплінарних проваджень у випадку оскарження дій вищевказаних працівників.

Таким чином, на переконання судді клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не підлягає задоволенню, оскільки досліджені у судовому засіданні докази у своїй сукупності підтверджують, що вказана подія дійсно мала місце та в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівниками поліції дотриманий порядок складання протоколу та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

При визначені міри відповідальності за вчинене протиправне діяння, відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі, визначеному згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ст. 283, ст. 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави (Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р отримувача (IBAN): UA588999980313050149000003001, Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.

Суддя А.В. Рибас