Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/783/26
Провадження № 3/163/631/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., розглянувши направлений відділенням поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 614885 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , інваліда ІІ групи, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, о 17:16 годині 14 березня 2026 року в місті Любомль по вулиці Незалежності, керуючи електросамокатом «Тесла» з явними ознаками стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, збуджений стан, тремтіння пальців рук), в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі, визнав, вказав, що напередодні вживав алкогольні напої, заперечив, що електросамокат відноситься то транспортних засобів.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та направленням на медичний огляд до медичного закладу, у яких зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; копією постанови Любомльського районного суду Волинської області від 22 травня 2025 року у справі №163/1109/25; довідкою про посвідчення водія; витягом з ІКС ІПНП; відеозаписами з місця події.
Щодо транспортного засобу електросамокат "Тесла" слід зазначити наступне.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб`єктами правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, зокрема, є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засів.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; а механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном тужністю понад 3 кВт.
Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху мають право зокрема на: безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху; вивчення норм і правил дорожнього руху. Учасники дорожнього руху зобов`язані зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій має право керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку. Водій зобов`язаний, зокрема, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Узагальнюючи наведені положення закону, слід зробити висновок, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом, який пристосований для перевезення людей і пасажирів. Він є учасником дорожнього руху та має відповідні права й обов`язки. Зокрема, водій зобов`язаний знати правила дорожнього руху, не допускати керування транспортним засобом у стані сп`яніння та не створювати небезпеку для інших учасників руху.
З відеозапису вбачається, що електросамокат приводиться до руху за допомогою електродвигуна, та рухається без докладання фізичних зусиль водієм, використовувався водієм на автомобільній дорозі, призначеній для перевезення людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Отже, інші учасники руху мали ставитися до такого засобу саме як до транспортного засобу, враховувати його у русі й дотримуватися правил щодо нього. Таке використання зазначеного засобу дає підстави відносити його саме до транспортних засобів. Відповідно водій такого засобу має й підкорятися наведеним вимогам Закону України «Про дорожній рух» та відповідно й Правилам дорожнього руху.
Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Таким чином, електросамокат «Тесла», в розумінні ст. 266 КУпАП є транспортним засобом, а тому на осіб, які керують вказаним транспортним засобом поширюються вимоги ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи обставини справи та особу порушника, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , порушника необхідно звільнити від сплати судовго збору на підставі п.9 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Штраф в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області А.Л. Гайдук
Судове рішення № 135206629, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 26.03.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/783/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: