Ухвала суду № 135200921, 26.03.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/80/26

Провадження № 2/533/174/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі та витребування доказів

26 березня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якій просив суд:

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 71828451 в розмірі 20653,10 грн, з яких: 6500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 178,10 грн - сума заборгованості за процентами; 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; 13000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 8326224 в розмірі 4548,22 грн, з яких: 1193,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 884,52 грн. - сума заборгованості за процентами; 2470,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 гривень.

02 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 з 19.12.2025 прийнятий на військову службу до ЗСУ (а.с. 75).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 03 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 26 березня 2026 року (а.с. 59-60).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» протягом 20 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема докази факту видачі позики/кредиту відповідачу за договором № 71828451 та за договором № 8326224 (виписки за банківськими рахунками, докази належності банківських карток відповідачу тощо). Копії доказів заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення - надати суду.

25 лютого 2026 року позивачем подано клопотання про витребування доказів (а.с. 67-69), у якому позивач просив:

1) витребувати в АТ «Райффайзен Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 06.06.2025 до 09.06.2025.

2) витребувати в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 08.06.2025 до 11.06.2025.

У судове засідання позивач ТОВ «Фінпром Маркет», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку представника не забезпечив. Подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 судову повістку не отримав, поштове відправлення повернулося неврученими з відміткою «адресат відсутній», оскільки перебуває на військовій службі у ЗСУ (а.с. 73-74).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Незважаючи на неявку сторін у даній справі суд уважає за необхідне розглянути два питання, для вирішення яких, на переконання суду, неявка сторін, не є перешкодою, а саме:

-розглянути заявлене позивачем клопотання про витребування доказів;

-розглянути питання щодо зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Самостійно позивач отримати докази, про витребування яких просить суд, не може, оскільки дана інформація містить банківську таємницю та охороняється Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Отже суд задовольняє клопотання позивача про витребування доказів та, керуючись ст. 81, 84 ЦПК України, уважає за необхідне витребувати від:

1) АТ «Райффайзен Банк» таку інформацію:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) картки № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , якщо така належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за період з 06.06.2025 по 09.06.2025;

2) АТ «Універсал Банк» таку інформацію:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) картки № НОМЕР_3 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 , якщо така належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за період з 08.06.2025 по 11.06.2025;

Також суд уважає за необхідне додатково витребувати від банківських установ інформацію щодо фінансового номера телефону відповідача, через який відбувалося підтвердження банківських операцій та ідентифікації особи.

Витребувана інформація сприятиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду спору, стосується предмета доказування у даній справі, та позивач самостійно не має можливості отримати такі докази для подання до суду.

Також суд, з огляду на отриману інформацію про перебування відповідача на військовій службі у лавах ЗСУ, розглянув питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому було неодноразово продовжено та триває й на даний час.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, у тому числі військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 75, 75, 79 постанови ВП ВС від 12.11.2025 № 754/947/22).

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зробила такі висновки:

"Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні."

Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.12.2025 прийнятий на військову службу до ЗСУ до військової частини НОМЕР_4 (а.с. 75).

Суд уважає таку довідку належним та достатнім доказом того, що відповідач як військовослужбовець перебуває на військовій службі. Відповідач як військовослужбовець, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, не висловив власну волю проти зупинення провадження у справі та не повідомив суд про прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника). Отже суд не має підстав продовжувати здійснювати судочинство у відповідному провадженні без виявлення волевиявлення відповідача про намір та бажання продовжити судовий розгляд справи, у тому числі за його відсутності.

Ураховуючи наведене та той факт, що відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку зі воєнною агресією російської федерації проти України, існують обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 83, 84, 251, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію:

- щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) картки № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , якщо така належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за період з 06.06.2025 по 09.06.2025;

- інформацію, чи був номер телефону: НОМЕР_5 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у період з 06.06.2025 по 09.06.2025.

Витребувати від Акціонерного товариства «Універсал Банк» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) картки № НОМЕР_3 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 , якщо така належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), за період з 08.06.2025 по 11.06.2025;

- інформацію, чи був номер телефону: НОМЕР_5 фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у період з 08.06.2025 по 11.06.2025.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Зупинити провадження у цивільній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Козельщинський районний суд Полтавської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, - протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Ухвала у частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повна ухвала складена та підписана суддею 26 березня 2026 року.

Суддя В.П. Козир