Рішення № 135199827, 26.03.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/603/25

Провадження № 2/364/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 , Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні),

представниця позивача Рашкова Валентина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат АБ «Валентини Рашкової» код ЄДРПОУ44227769, свідоцтво КС №8143/10 від 18.07.2019, діє на підставі ордера, адреса: АДРЕСА_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_4 , наявний електронний кабінет)

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 04359732, адреса: площа Миру, 4, селище Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301, засоби зв`язку: № тел. +38 (04569) 5 06 65, е-пошта: volodarka.gromada@gmail.com, наявний електронний кабінет),

ОСОБА_3 (РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку не відомі),

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

09.07.2025 до суду надійшла вказана позовна заява. Ознайомившись з позовом, суддя встановила, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, про що постановила відповідну ухвалу та надала позивачці строк для усунення встановлених недоліків.

25.07.2025 представниця позивача надала заяву про усунення недоліків, якою повідомила суд, що факт проживання позивачки з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю з 2014 року і до моменту смерті підтверджено долученою до позову довідкою виконавчого комітету Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, тому просить суд прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі.

У позові представниця позивача, посилаючись на викладені обставини та на ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, просить суд:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці після набрання рішенням законної сили, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-витребувати спадкову справу до майна померлого ОСОБА_4 .

30.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23.09.2025.

23.09.2025, 02.10.2025 підготовче судове засідання не відбулося. За клопотанням представниці позивачки відкладено на 13.11.2025.

13.11.2025 суд задовольнив клопотання представниці позивачки та залучив у якості співвідповідача ОСОБА_3 .

14.11.2025 представниця позивачки уточнила заяву, зазначивши адресу місця проживання співвідповідача.

30.01.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті на 16.02.2026 о 10:30.

16.02.2026 за клопотанням представниці позивачки судовий розгляд справи було відкладено на 16.03.2026.

У судовому засіданні позивачка та її представниця підтримали позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позові та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області свого представника у підготовче судове засідання не направили, просили провести за його відсутності, про що надали відповідну заяву (а.с. 47, 80).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про відкриття провадження, час та місце судового розгляду повідомлявся, шляхом направлення на відому суду адресу поштових відправлень та розміщенням оголошення про виклик на офіційному сайті «Судова влада України» ( а.с. 102, 108, 114, 122, 126,135).

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду. Відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивачки та її представниці, за відсутності відзиву, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, зокрема до складу спадщини увійшов житловий будинок АДРЕСА_4 (а.с. 16-22).

За життя ОСОБА_4 02 вересня 2016 року вчинив розпорядження на випадок своєї смерті та заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 68), який залучений судом співвідповідачем у цьому провадженні та як встановлено судом станом на час розгляду справи не прийняв спадкове майно.

Відповідно до наданої Володарською державною нотаріальною конторою інформаційної довідки № 82068501 від 01.08.2025 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не заводилась (а.с.46). Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 82068514 від 01.08.2025, наявний чинний заповіт № у спадковому реєстрі 59443742 серії НВХ 148868, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_7 , заповідач ОСОБА_4 (а.с.45).

Позивачка ОСОБА_1 15.09.2023 звернулася до нотаріуса з заявою щодо прийняття спадщини після ОСОБА_4 , однак отримала відмову, у якій нотаріус зазначив, що згідно довідки № 149 від 17.08.2023 вона проживала з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю з 2014 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації. Із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріуса за місцем відкриття спадщини не звернулась. Строк для прийняття спадщини встановлений ст. 1270 ЦК минув. Нотаріус рекомендував їй звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Також зазначив, що процесуальним законодавством передбачена можливість для встановлення інших фактів (а.с.15).

Судом досліджено долучену судом копію рішення Володарського районного суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 364/611/24 провадження № 2/364/15/25. Зі змісту рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період часу з 2014 року по 21 березня 2020 року та визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . В задоволенні такого позову- судом відмовлено повністю (а.с. 129-134). Рішення набрало законної сили. Відповідно до вимог ч. 4 ст .82 ЦПК України встановленні рішенням суду обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини відповідно до ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позивачка та її представниця у судовому засіданні вказували суду, що ОСОБА_1 є спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_4 , як особа яка постійно спільно прожила з ним до дня смерті останнього. На ствердження своєї позиції долучили до матеріалів справи довідки:

-№ 149 від 17.08.2023 видана виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю з 2014 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12);

-№ 172 від 04.10.2021 видана виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про те, що житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_4 належав померлому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Києві та був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за даною адресою. Громадянка ОСОБА_1 доглядала померлого гр. ОСОБА_4 з 2015 року, а також після смерті проводила поточний ремонт будинку, господарських будівель та споруд (а.с.13);

-№ 171 від 04.10.2021 видана виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про те, що померлий ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Київ, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14);

-№ 171 від 04.10.2021 видана виконавчим комітетом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про те, що померлий ОСОБА_4 який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Київ, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . В даному будинку зареєстровані та проживають - немає. В даному будинку не зареєстровані, але проживають - немає ( а.с.14).

Окрім того вказували, що пропустили строк на прийняття спадщини через тяжкий емоційний стан, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_10 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (а.с.11). Вказували, що фізично позивачка не мала змоги звернутися до нотаріуса у зв`язку з турботами, що звалилися на неї в цей період, вона не мала ні фізичних, ні моральних ресурсів для звернення із відповідною заявою.

До таких тверджень позивачки та її представниці суд відноситься критично.

Так, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт постійного проживання разом із спадкодавцем підтверджується, зокрема, документами про реєстрацію місця проживання спадкоємця та спадкодавця за однією адресою на день смерті. Оскільки з 2019 року довідку про склад сім`ї скасовано, органи місцевого самоврядування (ЦНАП) видають довідку про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, яка підтверджує лише факт реєстрації. Водночас для підтвердження фактичного проживання та ведення спільного господарства може складатися акт обстеження матеріально-побутових умов, який оформлюється представниками органу місцевого самоврядування у присутності свідків.

Разом з тим довідка про склад зареєстрованих осіб свідчить лише про реєстрацію за відповідною адресою, але сама по собі не підтверджує фактичного проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства. У разі відсутності реєстрації факт постійного проживання може бути встановлений судом у порядку окремого провадження на підставі сукупності доказів, зокрема показань свідків та документів, що підтверджують ведення спільного господарства.

Однак стороною позивачки таких доказів суду не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт постійного проживання позивачки разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Зокрема, до матеріалів справи не долучено документів про реєстрацію місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, акту обстеження матеріально-побутових умов чи інших доказів фактичного спільного проживання. Крім того, позивачкою та її представницею відповідних клопотань про витребування таких доказів до суду не заявлялося.

Суд наголошує, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 06.02.2025 у справі № 364/611/24 провадження № 2/364/15/25, яке набрало законної сили 11.03.2025, не встановлено факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період часу з 2014 року по 21 березня 2020 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст .82 ЦПК України, яка зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, наведене не потребує доведення у цьому провадженні.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З аналізу наведених норм суд доходить висновку, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а за його відсутності - спадкоємці за законом у порядку черговості, встановленої законом.

При цьому набуття особою статусу спадкоємця є необхідною передумовою для реалізації нею права на прийняття спадщини, у тому числі шляхом звернення до суду з вимогою про визначення додаткового строку для її прийняття.

Як встановлено судом, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилася спадщина. При цьому спадкування здійснюється за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем визначено іншу особу - ОСОБА_3 , який наразі спадщину не прийняв, але й не відмовився у встановленому законом порядку.

Позивачка ОСОБА_1 не є спадкоємцем за заповітом. Її доводи щодо проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як підстави для спадкування за законом вже були предметом судового розгляду (справа № 364/611/24), за результатами якого у задоволенні відповідних вимог відмовлено, що свідчить про відсутність у неї статусу спадкоємця і за законом.

Відповідно до положень статті 1272 ЦК України право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини має спадкоємець, який пропустив строк для її прийняття з поважних причин.

Таким чином, визначальною передумовою для задоволення таких вимог є наявність у особи статусу спадкоємця. Оскільки судом встановлено, що позивачка не входить до кола спадкоємців ні за заповітом, ні за законом, а відтак не наділена правом на прийняття спадщини. Суд не вбачає правових підстав для дослідження поважності причин пропуску строку, оскільки позивачка не є спадкоємцем.

За таких обставин звернення позивачки до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є безпідставним, оскільки вона не є належним суб`єктом такого права, позаяк позивачка не довела наявність обставин, які відповідно до положень частини третьої статті 1268 ЦК України могли б свідчити про прийняття нею спадщини шляхом постійного проживання зі спадкодавцем, а відтак звернення до суду з відповідними вимогами є необґрунтованим та безпідставним.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 12, 80, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,

ВИРШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області;

ОСОБА_3 ,

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 26 березня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун