Ухвала суду № 135199619, 12.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2798/26

провадження № 1-кс/361/437/26

12.03.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за

№ 12026111130000433 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Бровари Київської області, громадянину України, зареєстрованому та такому, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутату, не адвокату, не інваліду, раніше судимому,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111130000433 від 10 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні та вчинення нових кримінальних правопорушень. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. Прокурор зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту вже застосовувався до підозрюваного ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2026. Проте, підозрюваний не виконав умов запобіжного заходу, залишив місце свого проживання та 10.03.2026 вчинив ще один умисний корисливий злочин. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання.

Захисник. заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зауважив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. З цієї підстави просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного домашній арешт, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, де може перебувати під дією цього запобіжного заходу. Також захисник просив визначити мінімальний розмір застави у разі задоволення клопотання.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та заперечив проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по черзі аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в інкримінованому правопорушенні суд зазначає таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 10 березня 2026 року, близько 09 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, буд. 88, звернув свою увагу на товар, що належить ТОВ «РУШ», після чого у останнього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та подальшого його обернення на власну користь.

Того ж дня, 10 березня 2026 року, близько 09 год. 01 хв. ОСОБА_4 діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє на всій території України до цього часу, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, скориставшись відсутністю очевидців, взяв з полиць наступний товар: чоловічу парфумовану воду «Moschino Toy Boy», об`ємом 30 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 899 грн 00 коп.; чоловічу туалетну воду «Versace Pour Homme», об`ємом 100 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 1704 грн 00 коп.; чоловічу туалетну воду «Versace Eau Fraiche», об`ємом 30 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 978 грн 00 коп.; чоловічу туалетну воду «Versace Pour Homme», об`ємом 30 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 969 грн 00 коп., після чого склав три флакони парфумів до кишень своєї куртки чорного кольору, а один флакон тримав у руках.

В подальшому, того ж дня, а саме 10 березня 2026 року, приблизно о 09 год. 02 хв., ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, утримуючи при собі вище вказаний товар, направився до виходу з приміщення магазину «Єва», пройшовши повз касову зону, де знаходився співробітник магазину «Єва», в ході чого ОСОБА_4 зрозумів, що його дії викриті, однак останній не відмовився від вчинення злочину, і продовжуючи утримувати викрадене майно при собі вибіг з приміщення вказаного магазину і попрямував у невстановленому напрямку.

Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_4 завдав ТОВ «РУШ» майнової шкоди на суму 4 550 гривень 00 копійок (без ПДВ).

10.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок слідчого судді підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2026; протоколом огляду місця події від 10.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 від 10.03.2026; протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками зі представником потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом огляду відеозапису від 10.03.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в поряду ст. 208 КПК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.03.2026 та протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.03.2026.

Отже, перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованим злочином, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.

Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Отже, судом може бути призначене покарання за вчинення такого злочину лише у виді реального позбавлення волі. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, які могли б стримати його від переховування від слідства. Так, підозрюваний не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні немає, а тому з огляду на ці обставини та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілих і свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Проте, суд вважає, що підозрюваний не здатен вплинути на потерпілого, яким є юридична особа з власною службою безпеки, а також на свідків, оскільки прокурором не зазначено у який спосіб підозрюваний може вчиняти такі дії. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Стосовно існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення суд вказує, що його наявність також доведена прокурором, тому що під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні в цей період тяжкого умисного корисливого злочину.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголошує таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, то цей запобіжний захід. на думку суду, не зможе нівелювати ризик переховування підозрюваного від правосуддя, з огляду на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, які б могли стримати його від втечі. Су підкреслює, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту вже застосовувався до підозрюваного ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2026. Проте, підозрюваний не виконав умов запобіжного заходу, залишив місце свого проживання та 10.03.2026 вчинив ще один умисний корисливий злочин.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заявлені захисником проблеми з ментальним здоров`ям підозрюваного не доведені жодними доказами.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання частково та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 08.05.2026 включно, однак з визначенням розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням особи підозрюваного, наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не бути для нього непомірною, не зважаючи на те, що він не працює.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, з моменту затримання до 08.05.2026 включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66 560 грн. 00 коп.( шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.).

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 у обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками по цій справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_4 про взяття його під варту.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 15 хв. 17 березня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1