Рішення № 135193050, 27.03.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2026 р. Справа153/288/26

Провадження2/153/134/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором ,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги мотивовані наступним: 18 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3148455 на наступних умовах: сума кредиту 20 000 грн., проценти за користування кредитом: 7500.0 грн., яка нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3148455. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3148455. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3148455.

Всупереч умовам договору №3148455 відповідач не виконав свого зобов`язання, заборгованість не погасив. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики №3148455 в розмірі 176500.00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -20000.00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 154500.00 грн. Заборгованість за комісіями - 2000.00 грн.. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 89500.00 , з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 20000.00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 67500.00 грн. Заборгованість за комісіями - 2000.00 грн. Позивач зазначив, що в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Коллект Центр» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27 березня 2026 року о 09 годині 30 хвилин, з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлась належним чином судовою повісткою-повідомленням із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3148455, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором R87705. Відповідно до договору п.1.2 Сума кредиту становить 20 000 грн. Кредит надається строком на 30 днів, термін повернення кредиту 17.09.2021 р. Комісія за надання кредиту 2000 грн., Проценти за користування кредитом 7500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна базова ставка 5%. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 29500 грн. Відповідно до п.2 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача.

Відповідно до копії квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Елаєс» встановлено, що ТОВ «Мілоан» здійснило перерахунок коштів ОСОБА_1 в сумі 20 000 грн., згідно умов кредитного договору №3148455 від 18.08.2021 р.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 29-11-102 від 29.11.2021 р. ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3148455 від 18.08. 2021 року в розмірі 89 500 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект центр» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 10.01.2023 року до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3148455 від 18.08. 2021 року в розмірі 89 500 грн.

Із копії розрахунку заборгованості за договором №3148455 від 18.08. 2021 року встановлено, що станом на 16.11.2021 року заборгованість ОСОБА_1 по договору №3148455 від 18.08. 2021 року складає 89 500 грн., яка складається із 20 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 67500 грн. - сума заборгованості по процентам. 2000 грн. заборгованість за комісією.

Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз.1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз.2 ч.2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором. Відповідач користувався кредитними коштами, які йому надало ТОВ «Мілоан», однак допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору № 3148455 від 18.08. 2021 року .

Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором № 3148455 від 18.08.2021 року, підлягає стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр».

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.

Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3148455 від 18.08. 2021 року в розмірі 89 500 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0612530035 від 13.02.2026 року, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими позивачем документами, зокрема, копіями договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги №1039 від 01.01.2026 року; витягом з акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року доведено, що на правничу допомогу адвоката ТОВ «Коллект Центр» витратило 25 000 гривень.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306 - заборгованість за Договором №3148455 від 18 серпня 2021 року в розмірі 89500 (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені судові витрати в сумі 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м.Київ, вул.Мечнікова,3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: М.М.Дзерин