Постанова № 135193, 14.09.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

______________

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"14" вересня 2006 р. Справа № 8/273-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова асоціація"

до: Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Корчма Ю.О., дов. №02-ЮР від 19.07.06.

від відповідача - СДПІ Шевченко О.А., дов. №6/9/10-139 від 10.01.06., ГДПРІ Хижняк А.О., дов. №10602/9/10-039 від 15.08.06.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпровська торгово-промислова асоціація” (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач) від 2 лютого 2006 року № 0000772301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого в декларації з ПДВ за січень 2004 року, на суму 92671 грн. 52 коп. Позивач посилається на те, що у січні 2004 року постачальником продукції було ДП „Торговий Дім „Дніпро”, яке в свою чергу одержало продукцію від ПП „Апогей плюс”. Перевірити правильність сплати податку на додану вартість ПП „Апогей-плюс” податкова інспекція не мала можливості у зв”язку з втратою документів цим підприємством. Жодного факту порушення товариством Закону України „Про податок на додану вартість” в акті перевірки не відображено., не вказано які порушення позивач допустив при формуванні податкового кредиту. В акті перевірки відображені дані діяльності ПП „Апогей плюс”, яка не має відношення до первинних документів позивача та його декларацій. Податкові накладні, на підставі яких позивач відносив до податкового кредиту суми ПДВ, складено правильно. Неможливість здійснення перевірки сплати ПП „Апогей-плюс” податку на додану вартість не є достатньою підставою вважати, що дане підприємство не сплачувало податок на додану вартість в тих періодах, коли постачало товари постачальнику позивача.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на те, що документальною невиїзною перевіркою обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ „ДТПА" за січень 2004р. (акт перевірки від 01.02.2006 № 285/23-7/24946710) встановлено, що в порушення п. 1.3, 1.8 статті 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" товариством завищено податок на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету, на суму 92671 грн. 52 коп. Перевіркою виявлено, що одним із постачальників продукції товариству в січні 2004 року було ДП „Торговий дім „Дніпро". Постачальником продукції ДП „Торговий дім „Дніпро" в свою чергу було ПП „Апогей Плюс" ( м. Херсон). На запит ДПІ у м. Херсоні ПП „Апогей Плюс" про надання пояснень по взаємовідносинам із ДП „Торговий дім „Дніпро", підприємство повідомило, що документи втрачено 11 лютого 2004 року , а потім ще документи підприємства було вкрадено 26.03.2005. ПП „Апогей Плюс" не відновлено документи у визначений законодавством термін, у зв'язку з чим не підтверджено факт надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість по ПП „Апогей Плюс". Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3 ст. 1 Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Розпорядженням заст. голови господарського суду Херсонської області № 187 від 14 серпня 2006 року справа була передана на розгляд судді Хом”якової В.В.

Суд відкладав розгляд спору, оскільки провадження по справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме –позивач в позовній заяві не зазначив доказів правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту звітного періоду, не вказав з яких сум складався податковий кредит, з яких господарських операцій він одержав право на податковий кредит, які товари були придбані, чи відноситься вартість цих товарів (продукції) до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. До позовної заяви не були додані копії документів, які підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування в січні 2004 року.

Розглядом матеріалів справи було встановлено, що спір між сторонами виник через виключення податковою інспекцією з податкового кредиту декларації з ПДВ січня 2004 року суми 92671 грн. 52 коп. У січні 2004 року позивач заявив до відшкодування ПДВ в сумі 1372783 грн. Основними постачальниками позивача були дочірні підприємства товариства - це Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська торгово-промислова асоціація “Торгівельний Дім “Дніпро” ( далі - ДП “Торговий Дім “Дніпро”), ДП “Дніпровська торгово-промислова асоціація”. В свою чергу, в січні місяці постачальником Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська торгово-промислова асоціація “Торгівельний Дім “Дніпро” ( засновником якого є позивач) було приватне підприємство “Апогей Плюс” (м. Херсон). ПП “Апогей плюс” стверджує про втрату всіх бухгалтерських та податкових документів за 2003- 2004 рр., про що свідчить відповіді директора ПП “Апогей Плюс” на запити ДПІ від 21.10.04, від 26.07.05. З наданих податковою інспекцією документів стосовно діяльності ПП “Апогей Плюс” вбачається, що цим підприємством без поважних причин не вживались заходи щодо відновлення втрачених та вкрадених документів бухгалтерської та податкової звітності, отже, відсутні докази сплати цим підприємством до державного бюджету податкових зобов’язань в повному обсязі, в тому числі за господарською операцією продажи соняшника ДП “ТД “Дніпро”.

Суд зобов’язав позивача надати до дня судового засідання додаткову інформацію, яка не відображена в позовній заяві та акті перевірки від 1 лютого 2006 року. Так, в акті перевірки не було зазначено який товар (продукція) був придбаний позивачем, позивач не додав до позову копії податкової декларації з ПДВ за січень 2004 року, витягу з книги обліку придбання товарів за січень 2004 року, копію податкової накладної ДП ТД „Дніпро” № 1 від 11.01.2004, на підставі якої віднесена спірна сума до податкового кредиту, копію угоди з постачальником - ДП ТД „Дніпро” № 01/07 від 01.07.2003.

Позивач виконав вимоги суду частково, надавши суду лише копію декларації з ПДВ за січень 2004 року. Але із змісту декларації неможливо визначити склад податкового кредиту. Решту доказів - витяг з книги обліку придбання товарів за січень 2004 року, копію податкової накладної ДП ТД „Дніпро” № 1 від 11.01.2004, копію угоди з ДП ТД „Дніпро” № 01/07 від 01.07.2003 позивачем не надано з посиланням на пожежу. Як доказ пожежі та втрати документів, позивач представив акт від 15 грудня 2004 року, складений за участю інспектора ДПН СДПІ-2 та керівника ДТПА про те, що в приміщенні архіву по вул. Поповича, 19, м. Херсон внаслідок замикання електропроводки відбулась пожежа 10 грудня 2004 року, пошкоджена документація, але не конкретизована яка документація і в якій мірі вона пошкоджена.

Витребувані ухвалою суду копії первинних документів, які підтверджують поставку сільгосппродукції в січні 2004 року ПП „Апогей-плюс” дочірньому підприємству ТД „Дніпро”, копії податкових накладних ПП „Апогей-плюс” №№ 2, 3 від 9 січня 2004 року, №№ 4, 5 від 21 січня 2004 року, № 7 від 22 січня 2004 року, № 11 від 29 січня 2004 року, позивач також не надав, представник позивача посилається на те, що дані документи є тільки у його постачальника - ДП “Торгівельний дім “Дніпро”. Суд вважає ухилення позивача від надання відповідних документів безпідставним, оскільки позивач є засновником свого постачальника - Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська торгово-промислова асоціація “Торгівельний Дім “Дніпро” (ДП “ТД “Дніпро”), обидва підприємства знаходиться за однією адресою, тому позивач мав можливість звернутись до свого постачальника за відповідними документами, але навіть не намагався це зробити.

Посилання позивача на акт перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ за січень 2004 року № 2436/23-2 від 1 червня 2006 року як на доказ правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд вважає неправомірним, оскільки висновок акту є таким –“доки не будуть отримані дані про підтвердження податкового кредиту за результатами зустрічних перевірок та запитів, направлених іногороднім постачальникам по всьому ланцюгу до виробника.”

Згідно п.7.2, пп..7.4.5 ст. 7 ЗУ № 168 підставою для віднесення сум до податкового кредиту є податкова накладна, оформлена та видана відповідно чинного законодавства платником податку. Податкові накладні, видані позивачу його постачальником ДП ТД Дніпро” суду не надано, отже, перевірити правильність їх складання суд не має можливості. Ніяких заходів щодо витребування у постачальника копій податкових накладних позивач не вжив. Також не надано інших документів, які б підтверджували право на податковий кредит, які дають позивачу право на включення суми ПДВ за проведеними операціями до податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи викладене, суд залишає позовну заяву без розгляду. Після усунення обставин, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку. Відповідно до ст. 89 КАС У судовий збір при залишенні заяви без розгляду повертається позивачу за його клопотанням , оскільки клопотання не було, на час винесення ухвали збір не повертається.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 155, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська торгово-промислова асоціація” (позивач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 2 лютого 2006 року № 0000772301/0.

2. Ухвала суду може бути оскаржена в Запорізький апеляційний господарський суд.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Хом"якова