Рішення № 135192694, 26.03.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/112/26

Номер провадження 2/289/669/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за № 75172661 від 21.08.2021 в розмірі 15164,20 грн., а також судові витрати 2662,40 грн. сума сплаченого судового збору та 9000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 21.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням ІТС та накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено Договір № 75172661, згідно умов якого позикодавець шляхом перерахування на банківський картковий рахунок надав позичальнику грошові кошти в сумі 2500,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (1,99% в день) та інші зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок утворилась заборгованість в розмірі 15164,02 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 10163,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 0,82 грн. нараховані 3% річних.

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за Договором № 75172661.

10.01.2023 було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права вимоги до позичальників за кредитними договорами позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за Договором № 75172661, укладеним з відповідачем.

Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договорами № 75172661 від 03.08.2021.

Посилаючись на викладене, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звертається із даним позовом до суду.

Ухвалою від 28.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 27.02.2026 (а.с.93), копію ухвали направлено сторонам, по причині неявки відповідача проведення судового розгляду було відкладено на 26.03.2026.

Ухвалою від 06.02.2026 (а.с.103-104) задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.98-999), на виконання цієї ухвали 16.02.2026 з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» електронною поштою та 23.02.2026 Укрпоштою до суду надійшла витребувана судом інформація (а.с.108-114).

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.5).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик до суду адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду не врученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.106,121), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22, від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім направлення судової повістки про виклик до суду на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, останній повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на зазначену в позовній заяві його електронну адресу (а.с.117).

Повідомити відповідача шляхом направлення SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка» на вказаний у позовній заяві номер телефону відповідача не виявилося можливим, так як «абонент тимчасово недоступний» (а.с.97,118), таким чином судом вжито всіх можливих способів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, заяв чи клопотань не надходило.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

Згідно положень статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та таке встановлено судом, 21.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №75172661 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується передати позичальнику позику в сумі 2500,00 грн. на строк 26 днів, процентна ставка 1,99 % фіксована, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник (відповідач) зобов`язалася повернути позику та сплатити проценти відповідно до зазначених у договорі умов. Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором c5OJIfuh8J (а.с.6).

Також ОСОБА_1 як позичальник засвідчив електронним підписом одноразовим ідентифікатором c5OJIfuh8J Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.6 на звороті).

В подальшому 21.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №75172661 до договору позики №75172661, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі звернення позичальника збільшує суму наданої позичальнику позики в сумі 2500,00 грн. на 2500,00 грн., таким чином загальний розмір наданої позики становить 5000,00 грн., орієнтована загальна вартість позики змінюється і складає 6034,80 грн., яка наведена з урахуванням належного виконання позичальником зобов`язань за договором, а у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань позичальником зазначена сума перераховується на умовах договору. Інші положення договору не змінені. Додаткову угоду укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором BhoY6Ip00h (а.с.7).

Отже, відповідач ОСОБА_1 усвідомлено погодився з умовами договору та додаткової угоди до нього, підписанням документів підтвердив прийняття відповідних умов надання позики, а також засвідчив, що він повідомлений у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства.

Сума позики 8500,00 грн. була перерахована отримувачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок НОМЕР_1 , який він зазначив в договорі позики, що підтверджується довідками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», якими підтверджується прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції : 21.08.2021 два переказа сумами по 2500,00 грн., отримувач ОСОБА_2 , на картку НОМЕР_1 (а.с.53,54).

Згідно наданої ТОВ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано фізичну платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с.108), згідно руху коштів по цій картці від 11.02.2026 на цю картку 21.08.2021 о 18:12:18 були зараховані грошові кошти 2500,00 грн., та о 22:52:16 також були зараховані грошові кошти 2500,00 грн. (а.с.110).

В зв`язку з тим, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, виникла заборгованість, яка станом на 22.02.2022 становить 16363,20 грн., з яких: 5000,00 грн. тіло кредиту, 12278,60 грн. - заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.57-58).

22.02.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с.15-26), в тому числі за Договором № 75172661, в реєстрі боржників №1 до даного договору факторингу під номером 1050 зазначено ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 16363,20грн. (а.с.27-29,30).

Із наявного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 вбачається, що станом на 22.02.2022 загальна сума заборгованості складала 16363,20 грн., боржником було погашено 1200,00 грн. та станом на дату розрахунку 10.01.2023 загальна сума заборгованості становить 15164,02 грн. (а.с.60).

В подальшому 10.01.2023 було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права вимоги до позичальників за кредитними договорами позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с.31-45), в тому числі за Договором № 75172661, укладеним з відповідачем, що підтверджується реєстром боржників до договору № 10-01/2023, сума заборгованості 15164,02 грн. (а.с.46-48,49,61).

Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» доведено належними доказами своє право вимоги до відповідача за договорами № 75172661 від 21.08.2021, розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується долученими до справи розрахунками заборгованості.

Отже у справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв`язку з укладенням договору позики, однією із форм якого є онлайн позика, тобто позика, оформлена через мережу Інтернет.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із матеріалів справи вбачається, що під час укладення угод використовувався електронний договір із застосуванням цифрового підпису.

Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису, умови якого позивачем були виконані. Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, розмір якої нею не спростовано, контррозрахунок суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТЕНС» (а.с.70-72); тарифи на послуги АО «ЛІГАЛ АССІСТЕНС» (а.с.75-76); копію заявки про надання юридичної допомоги № 215 від 01.12.2025 (а.с.77); витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 (а.с.74).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Разом з тим, сторона відповідача не скористалася правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді в сумі 2662,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 75172661 від 21.08.2021 в розмірі 15164,02 грн. (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 02 коп.), а також судові витрати 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) сума сплаченого судового збору, 9000,00 грн. (дев`ять тисяч грн. 00 коп.) витрати на професійну правничу допомогу, а всього 26826,42 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять шість грн. 42 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО