Ухвала суду № 135191892, 27.03.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1402/26

№ 2/688/1281/26

Ухвала

Іменем України

27 березня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Огороднік І.В., ознайомившись із заявою представника позивача адвоката Янцеловського Максима Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ «Меркурі Транс Логістік» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 року адвокат Янцеловський М.М., що діє в інтересах позивача ТОВ «Меркурі Транс Логістік» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні майном та просить суд усунути перешкоди ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42773236) у користуванні частиною об`єкту нерухомого майна (будівлі), що перебуває у стадії закінчення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зміни конфігурації меж належної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0,2608 га, на площу накладання - 0,0229 га відповідно до Плану - схеми накладання земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 від 11.03.2026 року. Усунути перешкоди TOB «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42773236) в користуванні земельною ділянкою 6810700000:01:015:0051, площею 0,9262 га, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зміни конфігурації меж належної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0,2608 га на площу накладання - 0,0381 га, відповідно до Плану - схеми накладання земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 від 11.03.2026 року. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 42773236) судові витрати.

Одночасно, представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 0229 га, укладати договори купівлі продажу, дарування, міни, передачі в іпотеку, здійснювати будівельні роботи, зміну цільового призначення та будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування зазначив, що на підставі Договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 20.06.2019 року ОСОБА_3 було придбано та приватизовано земельну ділянку за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, площею 1,1870 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 348501396 від 29.09.2023 року.

10.03.2020 року ОСОБА_3 передано, а ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» прийнято як внесок/вклад виражений у негрошовій формі до статутного капіталу підприємства нерухоме майно, а саме: будівлю прохідну (р/н НОМЕР_2 ); будівлю трансформаторної підстанції (р/н 1519852168107); будівлю магазину (р/н НОМЕР_2 ); що належали ОСОБА_3 на праві приватної власності та розміщені на території земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442.

13.09.2022 року за реєстраційним номером ХМ 051220908889 відділом з питань державного архітектурно - будівельного контролю Шепетівської міської ради зареєстровано у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт ТОВ «МЕРКУР1 ТРАНС ЛОГІСТИК» - «Нове будівництво станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, площею 1, 1870 га.

Цього ж дня, ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» розпочато будівництво станції технічного обслуговування автомобілів.

Важливо зазначити, що позивачем не планувався подальший продаж частини земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442. Зокрема, не було розміщено жодних об`яв, оголошень та/або повідомлень.

Однак, під особистим тиском сина відповідача на особу директора ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК», позивач був вимушений здійснити поділ земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, та в подальшому здійснити продаж новоствореної земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 2608 га.

12.10.2023 року на підставі клопотання ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС-ЛОГІСТИК» ФОП ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, площею 1, 1870 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств за адресою: АДРЕСА_1 , на дві окремі земельні ділянки площами: 0,9262 га - кадастровий номер 6810700000:01:015:0051 та 0, 2608 га. - кадастровий номер 6810700000:01:015:0050.

Зокрема, належну позивачу земельну ділянку за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, площею 1,1870 га, було поділено та зареєстровано земельні ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0,2608 га, та 6810700000:01:015:0051, площею 0, 9262 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НВ-1200757872023 від 12.10.2023 року.

На підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 11.12.2023 року ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» було продано, тоді як ОСОБА_1 куплено земельну ділянку за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 2608 га.

Під час перевірки до подання декларації про готовність до експлуатації об`єкта (готовність - 85%) - станції технічного обслуговування автомобілів (відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 13.09.2022 року за № СА0П2787-7677-7356-2177 - про початок будівельних робіт), в лютому місяці 2026 року, виявлено - накладання меж земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 2608 га на частину земельної ділянки, що входила до складу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442.

Внаслідок продажу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 2608 га, ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» встановлено накладання меж вказаної земельної ділянки на частину земельної ділянки, що входила до складу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, та фактично використовується позивачем в підприємницькій діяльності, а також накладання меж вказаної земельної ділянки на належне позивачу нерухоме майно в стадії будівництва - «Нове будівництво станції технічного обслуговування».

Водночас, на спірній частині земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050, площею 0, 2608 га, станом до 25.04.2025 року розміщувався належний позивачу об`єкт нерухомого майна «Будівля магазину», що підтверджується Висновком про знищення/знесення майна виданого Комунальним підприємством «Шепетівське бюро технічної інвентаризації Шепетівської міської ради» за реєстраційним номером документа DTO:8447:-7699-0513-7211 від 25.04.2025 року.

Місце розміщення належного позивачу об`єкта нерухомого майна «Будівля магазину» було визначено у відповідності до координат, що містилися у витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442, площею 1, 1870 га.

Після поділу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0442 та укладання Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 11.12.2023 року частина об`єкта нерухомого майна «Будівля магазину» знаходилась на частині оспорюваної земельної ділянки, що зазначена у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 6810700000:01:015:0051, номер витягу НВ-1200757872023.

Наведені обставини підтверджується Актом '№ 2 від 11.03.2026 року обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0051, площею 0, 9262 га, складеним ФОП ОСОБА_5 .

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Отож, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить до таких висновків.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будьякій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріальноправових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільнопроцесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пункт 6 вказаної Постанови містить роз`яснення про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів,з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того,щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, атакож відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що між сторонами виник спір з приводу земельної ділянки за кадастровим номером 6810700000:01:015:0050.

Згідно із листа від 11.03.2026 року №2 Сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_6 , що наявний в матеріалах позову (дослівно) - Розглянувши заяву №09/03-3 щодо проведення обстаження земельної ділянки кадастровий номер 6810700000:01:015:0051 повідомляю наступне.

Мною було проведено обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) з аналізом відомостей Державного земельного кадастру та фактичного використання суміжних земельних ділянок.

У ході обстеження встановлено, що межі земельних ділянок кадастровий номер 6810700000:01:015:0051, 6810700000:01:015:0050 визначені відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, не відповідають фактичному розташуванню огородження (паркану) та фактичному користуванню земельними ділянками на місцевості.

За результатами проведеного обстеження встановлено накладення меж суміжної земельної ділянки кадастровий номер 6810700000:01:015:0050 :

- на частину земельної ділянки що фактично використовується ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК» та обмежена існуючим огородженням, площа накладення 0,0381 га;

- на частину об`єкта нерухомого майна (будівлі), що перебуває у стадії будівництва ТОВ «МЕРКУРІ ТРАНС ЛОГІСТИК», площа накладення 0,0229 га.

Таким чином встановлено невідповідність між відомостями Державного земельного кадастру щодо місця розташування меж земельної ділянки та її фактичним використанням на місцевості. Додатки: план-схема накладення земельної ділянки; кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника; свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника.

Отож, взявши до уваги предмет виниклого між сторонами спору, його підстави та ціну, існує обґрунтована ймовірність того, що відповідач ОСОБА_1 , може вчинити дії щодо відчуження майна, у зв`язку з чим суд вважає частково підставними вимоги про забезпечення позову.

Відтак аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони власнику здійснювати відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:015:0050.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача.

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном.

Інша частина заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки представником позивача у заяві не зазначено ані мотивацію, ані доказами підстав які необхідно на його думку зазначити судом при накладанні арешту на майно а саме - заборонити здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці відповідачу ОСОБА_1 . В даному випадку суд розцінює такі вимоги - є тільки твердженнями адвоката. Так, на думку суду це покладе на відповідача надмірний тягар відповідальності та не буде відповідати засадам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 149, 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача адвоката Янцеловського Максима Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ «Меркурі Транс Логістік» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити частково.

Заборонити власнику здійснювати відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000:01:015:0050.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Ігор ОГОРОДНІК