Ухвала суду № 135191385, 27.03.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/354/26

1-кс/604/76/26

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року сел. Підволочиськ

Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12026211100000011від 2 лютого 2026 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Луганськ, громадянин України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, неодружений, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання.

27 березня 2026 року начальник СВ відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12026211100000011від 2 лютого 2026 рокузвернувся до слідчого судді Підволочиського районного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України

Клопотання обґрунтоване тим, що першим слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026211100000011 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 лютого 2026 рокуза ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури .

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків.

II. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор та слідчий підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту по місцю його фактичного поживання, з урахуванням стану здоров`я.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника

III. Мотиви слідчого судді.

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

26.03.2026 о 15 год. 00хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обстави.

В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_6 який є наркозалежною особою, 8 березня 2026 року виник злочинний умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, всупереч ст.ст.7,12,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів та зловживанню ними» та постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, якою затверджено Порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, 8 березня 2026 о 14:47 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на автобусній зупинці в селищі Підволочиськ по вул. Д.Галицького, 44, Тернопільського району Тернопільської області, зустрівшись із ОСОБА_7 , збув останньому 1 таблетку та фрагмент таблетки у частині блістера, які містять метадон та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальна маса якого становить 0,0366 грама.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування "обґрунтована підозра". Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України" під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, а саме :

- протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 8.03.2026 в ході якого був вилучений наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено;

- висновками експертиз.

- допитами свідків;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування "обґрунтована підозра" обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Клішин проти України" наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 1ст. 307 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі "Ілійков проти Болгарії").

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, в тому числі злочини пов`язані з незаконним обігом наркотиків, за які був притягнутий до кримінальної відповідальності. Враховуючи вказані обставини, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.7 Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини пов`язані з незаконним обігом наркотиків, на шлях виправлення не став, а вчинив нове умисне кримінальне правопорушення. Також встановлено, що ОСОБА_6 ніде не працює, не навчається, немає постійних заробітків, є наркозалежною особою.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчийй доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватого у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, судом встановлено, що ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи та потребує постійного медичного догляду, з урахуванням зазначеного суд дійшов висновку щодо доцільності застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, що узгоджується із санкцією статті, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім домашнього арешту, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання начальника СВ відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово за виключенням прямування в /чи з укриття та перебування в ньому під час повітряної тривоги, а також прямуванням до/чи з лікувальної установи для надання медичної допомоги.

3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

1) прибувати за викликом слідчого/прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (проживання).

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, враховуючи обґрунтованість підозри та наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, строком на 2 місяці.

Керуючись статтями 177 - 178, 181, 183, 193-197, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці але не більше строку досудового розслідування, тобто до 27 травня 2026 року, за виключенням прямування в /чи з укриття та перебування в ньому під час повітряної тривоги та прямуванням до / чи з лікувальної установи для надання медичної допомоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , протягом дії даної ухвали наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом слідчого/прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (проживання).

Строк дії ухвали до 27 травня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, чи порушення умов застосованого до нього запобіжного заходу до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до Тернопільського районного управління поліції ГНПУ В Тернопільській області для контролю за дотриманням ОСОБА_6 умов застосованого до нього запобіжного заходу та покладених обов`язків

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутня при її постановленні, в той же строк з дня отримання нею копії судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Слідчий суддя ОСОБА_1