Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №601/3131/25
Провадження № 2/601/87/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2026 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі
головуючого Мочальської В.М.,
за участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки,-
УСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулося до ОСОБА_1 , ТОВ «Волинь Нова» з позовом, в якому вказувало, що 01.07.2012 між СТОВ «Агро-Лан» і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку з кадастровим номером 6123489400:01:001:0180, загальною площею 2,07 га.
14.05.2018 між ОСОБА_1 , СТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду до договору оренди землі про заміну сторони та внесення змін до договору оренди відповідно до умов якої замінено орендаря на ТОВ «Західна агровиробнича компанія».
Крім того, сторони погодили внести зміни у договір оренди землі в пункт 8 та продовжено строк договору на 7 років, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даної угоди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право продовжити його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору. Строк договору сплив 14.05.2025.
Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, позивач на початку січня 2025 року при особистій зустрічі повідомив ОСОБА_1 письмовою додатковою угодою про свій намір поновити дію договору, надавши примірники додаткової угоди для ознайомлення та підписання в разі відсутності зауважень. Проте, ОСОБА_1 ніяк не відреагувала, у зв`язку з чим 25.03.2025 позивач повторно повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом продовжити орендні відносини, надіславши ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі № б/н від 01.07.2012 з урахуванням укладених додаткових угод.
Товариство належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, продовжує користуватися земельною ділянкою. Відповідачка не надіслала повідомлення про заперечення щодо запропонованих умов або зустрічної пропозиції, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Тому позивач вважає поновленим договір на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку.
Однак, позивач дізнався про те, що ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, яка знаходилася в оренді у позивача, з ТОВ «Волинь Нова».
Вважає неправомірними дії відповідачів щодо укладення договору оренди на спірну земельну ділянку та такими, що грубо порушено його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив: визнати укладеною додаткову угоду б/н від 06.03.2025 до договору оренди землі № б/н від 01.07.2012 між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 в редакції, зазначеній в позовній заяві; визнати відсутнім у ТОВ «Волинь Нова» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123489400:01:001:0180, загальною площею 2,07 га, яка розташована на території Шпиколосівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6123489400:01:001:0180, загальною площею 2,07 га, яка розташована на території Шпиколосівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.
14.11.2025 представник відповідача ТОВ «Волинь Нова» через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву зазначивши, що між ТОВ «Волинь Нова» та ОСОБА_1 14.05.2025 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6123489400:01:001:0180 за номером 200. Право оренди було зареєстровано 23.05.2025 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно строком до 14.05.2032, номер запису про інше речове право: 60108523. Строк дії договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_1 закінчився 14.05.2025, а тому припинення речового права позивача було проведено правомірно. Позивач не надав жодних доказів фактичного вручення ОСОБА_1 листа-повідомлення №1735 від 06.03.2025. Останнім днем для направлення позивачем листа-повідомлення про намір поновити договір оренди було 14.02.2025, тобто за три місяці до закінчення строку дії договору 14.05.2025. Позивач пропустив строк, встановлений договором, не довів факту належного повідомлення орендодавця та, втратив право на поновлення договору оренди землі.
Відповідачка ОСОБА_1 15.01.2025 надіслала позивачу лист-повідомлення, яким заперечила у поновленні вищевказаного договору оренди землі та вказала, що фактичне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору трактуватиметься як самовільне заволодіння земельною ділянкою. Оскільки лист-заперечення, направлений орендодавцем 30.04.2025 було надіслано в межах одного місяця з дня отримання повідомлення, що повністю відповідає вимогам ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та підтверджує належне і своєчасне волевиявлення орендодавця, а тому позивач втратив право на поновлення договору оренди землі.
26.11.2025 представник позивача Русин Ю.Ю. через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі вказавши, що жодної відповіді на лист-повідомлення, направлений позивачем у порядку ст.. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач від відповідачки не отримував та заперечує проти зазначеного у відзиві орієнтовного розміру витрат відповідача на правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень, оскільки вважає такий розмір завишеним, а тому просить його зменшити.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03.11.2025 відкрито провадження по даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження.
26.11.2025 представник позивача Русин Ю.Ю. подав клопотання про розгляд справи без його участі.
02.12.2025 представник відповідача ТОВ «Волинь Нова» Алєнін Д.В. подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 02.12.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
26.12.2025 представник відповідача ТОВ «Волинь Нова» Алєнін Д.В. подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області 26.12.2025 задоволено заяву представника відповідача ТОВ «Волинь Нова» Алєніна Д.В. про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
29.12.2026 від представника відповідача ТОВ «Волинь Нова» Алєніна Д.В. надійшла заява про відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.
30.01.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
04.02.2026 від представника відповідача Алєніна Д.В. надійшло заперечення на клопотання представника позивача про зупинення розгляду справи.
09.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відмову від позову.
13.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відкликання відмови від позову.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області 19.02.2026 у клопотанні представника позивача Русина Ю.Ю. про зупинення розгляду справи відмовлено.
У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
У судове засідання представник відповідача ТОВ «Волинь Нова» Алєнін Д.В. не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання без його участі та вказав, що підтримує позицію, викладену в відзиві на позов.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №041461 вбачається, що державним нотаріусом Кременецької державної нотаріальної контори Остапчуком В.П. за реєстровим №37 31 січня 2012 року, видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6123489400:01:001:018 переходить до ОСОБА_1 .
01.07.2012 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Шпиколосівської сільської ради, площею 2.07 га, кадастровий номер 6123489400:01:001:0180.
14.05.2018 між ТОВ «Агро-Лан», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою сторони погодили подальші умови користування ділянкою. Договір оренди землі укладено строком на 7 років. Дата закінчення строку дії договору 14.05.2025. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
25.03.2025 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило ОСОБА_1 лист №1735 про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 01.07.2012 та проєкт додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі № б/н від 01.07.2012. Вказані документи остання отримала 25.03.2025.
З довідки №5753 від 10.10.2025 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером6123489400:01:001:0180 знаходиться в межах поля №107-9360, перебуває в користуванні підприємства та засіяна сільськогосподарською культурою кукурудза на зерно під урожай 2025 року.
15.01.2025 ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення від 14.01.2025 про заперечення щодо продовження договору оренди землі, який позивачем отримано 20.01.2025, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення Ф.119.
14.05.2025 строк договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» закінчився.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2025 вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 2,07 га, кадастровий номер 6123489400:01:001:0180, яка розташована на території Шпиколісівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, на підставі договору оренди землі від 14.05.2025 було зареєстровано 23.05.2025 за орендарем ТОВ «Волинь Нова», номер запису про інше речове право: 60108523.
ІV. Оцінка суду.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІX (далі - Законом № 340-ІХ), який набрав чинності 16 липня 2020 року, Закон України «Про оренду землі» було доповнено статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а ЗК України доповнено статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови».
У зв`язку з набранням чинності вказаним вище Законом № 340-IX розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» було доповнено абзацами 3 і 4, якими передбачено, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у новій редакції) та статтею 126-1 ЗК України. Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Отже, з урахуванням унормованих розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правил дії Закону № 340-IX в часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок поновлення договорів оренди землі в редакції статті 33 цього Закону, чинній станом на 10.09.2013, тобто на момент укладення договору оренди. Додаткова угода, якою змінені умови договору була укладена 27.06.2018 .
Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (в редакції станом на укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України (в редакції станом на укладення договору оренди).
Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Велика Палата Верховного суду неодноразово зазначала в постановах, зокрема від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18) від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, перелік юридичних фактів які є необхідними для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону №161-ХІV, та у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) зробила висновок, за яким, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»)».
Судом встановлено, що останнім днем для повідомлення письмово орендодавця ОСОБА_1 про намір поновити договір оренди було 14.02.2025, тобто за три місяці до закінчення строку дії договору 14.05.2025. Позивач посилається на те, на початку січня 2025 року при особистій зустрічі повідомив ОСОБА_1 письмовою додатковою угодою про свій намір поновити дію договору, надавши примірники додаткової угоди для ознайомлення та підписання в разі відсутності зауважень та повторно повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом продовжити орендні відносини, надіславши ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі № б/н від 01.07.2012 з урахуванням укладених додаткових угод. Однак, доказів про те, що на початку січня 2025 року при особистій зустрічі позивач повідомив ОСОБА_1 письмовою додатковою угодою про свій намір поновити дію договору, надавши примірники додаткової угоди для ознайомлення та підписання, позивачем суду не надано.
Також, не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідачка не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення та не заперечила щодо продовження Договору на новий строк, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 на адресу позивача 15.01.2025 було направлено лист-повідомлення про те, що відповідачка заперечує у поновленні вищевказаного договору оренди землі. Даний лист отримано представником позивача за довіреністю Горовенко 20.01.2025.
У своїй постанові від 28.05.2024 справа №604/648/23 та від 28.09.2020, справа № 272/440/18 Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.
Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору (постанова ВС КЦВС від 28.05.2024 у справі №604/479/23).
Отже, оскільки матеріалами справи не підтверджено направлення позивачем орендодавцю пропозиції про намір продовжити дію Договору оренди землі від 01.07.2012, підтверджено відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі з позивачем, а саме вона висловила своє небажання продовжувати строк дії цього договору і не підписала додаткової угоди до нього, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.
Отже, суд вважає, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі, а саме відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. Крім того, позивач не повідомив відповідачку про свій намір поновити договір оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., понесених ТОВ «Волинь Нова», необхідно зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
За умовами ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат, понесених ТОВ «Волинь Нова» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 20.06.2025; акт приймання-передачі наданих послуг від 22.12.2025; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 20.06.2025; опис наданих послуг від 22.12.2025.
Суд вважає, що витрати відповідача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.
За таких обставин, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом відповідача робіт, часом, витраченим ним на виконання таких робіт, участю адвоката у судових засіданнях, тривалістю розгляду справи, а також враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, з урахуванням принципу розумності та справедливості, з урахуванням заяви представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача ТОВ «Волинь Нова» та стягнення із позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у користь ТОВ «Волинь Нова» 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.10, 13, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова» 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», ЄДРПОУ: 41099127, місцезнаходження: м. Дубно, пров. Центральний, 1, Дубенський район Рівненська область, 35601.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська область, 47032.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова», місцезнаходження: с. Мирне, вул. Лесі Українки, буд.5, Луцький район Волинська область, 45711,ЄДРПОУ: 05531943.
Повний текст рішення виготовлено 24.03.2026.
Головуючий
Судове рішення № 135191372, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 17.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 601/3131/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: