Ухвала суду № 135190486, 25.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 937/10621/21

Провадження № 2-в/333/5/26

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ковальової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Симоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

04.02.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у цивільній справі №937/10621/21 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2026 року відкрито провадження по справі № 2-во/333/13/26 (єдиний унікальний номер судової справи 937/10621/21) за заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», про виправлення описки у виконавчому листі та рішенні у цивільній справі №937/10621/21 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ініціювано питання щодо можливості відновлення повністю втраченого судового провадження у цивільній справі № 937/10621/21 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченій ухваленням рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2022 року. Передано до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя копію цієї ухвали для реєстрації цивільної справи про відновлення повністю втраченого судового провадження в цивільній справі № 937/10621/21 та проведення автоматизованого розподілу. Зупинено провадження у цивільній справі за № 2-во/333/13/26 (єдиний унікальний номер судової справи 937/10621/21) до набрання законної сили рішенням у справі про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 937/10621/21, яку розглядав Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження, призначено судове засідання, запропоновано учасникам судового процесу подати наявні у них документи і матеріали, що стосуються втраченого судового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, наадав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась. Була повідомлена судом належним чином. Жодних заяв, клопотань до суду не надано.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначивши територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.

Згідно до ч. 1 ст. 494 ЦПК України - на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя не передавалася цивільна справа №937/10621/21 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Наведене дає підстави вважати, що судове провадження у справі №937/10621/21 втрачено.

Статтею 493 ЦПК України передбачено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться електронні копії ухвал, рішеннь, постановлені під час розгляду вищезазначеної справи.

За відомостями з автоматизованої системи документообігу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області вбачається можливість відновити зміст втрачених судових рішень, винесених Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області по даній справі.

Також суд враховує, що, незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 2-879/10 (провадження № 61-6618св18).

А тому, суд вважає необхідним встановити зміст судових рішень першої інстанції, якими закінчено провадження у справі, навівши у резолютивній частині даної ухвали їх повний текст, наявний у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про достатність матеріалів для часткового відновлення втраченого судового провадження, а саме судових рішень, постановлених під час розгляду зазначеної цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81, 258-260, 493, 494 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі №937/10621/21 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме:

- ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.11.2021 про відкриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

- судове рішення у справі, яким завершено розгляд справи, копія якого міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме:

- рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 січня 2022 року такого змісту:

«ЄУН 937/10621/21

Провадження 2/937/939/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 07.05.2010 року у розмірі 14509,68 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., зазначаючи, що 07 травня 2010 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого вона одержала від позивача кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 21.09.2021 року складає 14509 грн. 68 коп., з яких: 11395 грн. 67 коп. заборгованість за кредитом, 3114,01 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 0,00 грн. заборгованість за комісією, 0,00 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є клопотання в якому представник позивача просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про поважні причини своєї неявки суду вона не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності чи заперечень проти позовних вимог від неї не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

07.05.2010 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений договір без номеру, відповідно до якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Кредитка «Універсальна 30 днів пільгового періоду» зі встановленим кредитним лімітом 0,00 гривень та сплатою відсотків 3,0% на місяць на залишок заборгованості /а.с.20/.

У заяві зазначено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення.

Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку /а.с. 14, 54-59/.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку /а.с. 15/.

24.06.2020 року відповідачем також було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено, відсотки за користування кредитними коштами, розмір та порядку внесення щомісячних платежів та інші умови кредитування /а.с.17-19/.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 15000,00 гривень, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 21.09.2021 року складає 14509 грн. 68 коп., з яких: 11395 грн. 67 коп. заборгованість за кредитом, 3114,01 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 0,00 грн. заборгованість за комісією, 0,00 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором /а.с.12-13/.

Вирішуючи даний спір суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором кредиту № б/н 07.05.2010, не сплачувала суму кредиту та відсотки, тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості в загальному розмірі 14509,68 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 07.05.2019 року у розмірі 14509 (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`ять) гривень 68 копійки, а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, б.1-Д, адреса для листування м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Ю.В.Ковальова