Ухвала суду № 135187106, 25.03.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3369/25

Провадження №1-кс/726/238/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 72025260000000004, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, приватномого підприємця, одруженого, раніше не судимого,

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

24.03.2026 року до слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці звернувся старший детектив ТУ БЕБ в Чернівецькій області ОСОБА_3 , з клопотанням погодженим прокурорм відділу нагляду за додержанням законів територіальними підрозділами Бюро економічної безпеки України Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 72025260000000004 від 07.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання вказують, що у березні 2021 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на заняття гральним бізнесом, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет проводиться виключно на підставі ліцензії, всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, протиправно, усвідомлюючи незаконність даного виду господарської діяльності без ліцензії, з метою приховування отриманого неконтрольованого державою прибутку від організованого ними грального бізнесу та конспірації незаконної діяльності у сфері грального бізнесу, залучили до вказаного кримінального правопорушення в якості виконавців старших адміністраторів, які контролювали діяльність гральних закладів, зокрема ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб,адміністраторів гральних залів, зокрема ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,та невстановлених слідством на даний час осіб, довівши до відома план злочинних дій, на який останні надали згоду, в результаті чого отримували свою частину матеріальної винагороди.

З метою фактичної реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньої змовою групою осіб, на виконання злочинного плану, підшукали приміщення в Чернівецькій області, які можливо використовувати в якості гральних залів для незаконного проведення азартних ігор на комп`ютерних симуляторах, облаштувавши під інтерактивний ігровий зал приміщення у АДРЕСА_2 , та у м. Вижниця, по вул. Чорновола, 8.

При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виконуючи функції керівників, виділяли кошти для оренди приміщень, придбання низки персональних комп`ютерів, комплектуючого обладнання, організували їх встановлення та налаштування роботи у приміщеннях за вищевказаними адресами, зокрема інстальовано (встановлене) програмне забезпечення для підключення до серверів Інтернет ресурсів із симуляторами гральних автоматів із різними азартними іграми для незаконного проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах та підключено до глобальної мережі Інтернет.

Окрім цього, ОСОБА_4 встановив зв`язок з агентами ігрової платіжної системи, з якими досяг домовленості щодо перерахування відповідних сум грошових коштів на банківські рахунки агентів взамін на отримання логінів та паролів доступу до ігрових платіжних систем та надання створеній мережі інтерактивних гральних закладів віртуальних коштів для проведення незаконних азартних ігор.

З метою реалізації злочинного плану, здійснено реєстрацію на відповідних ігрових Інтернет сайтах та в подальшому систематично здійснювалась купівля за грошові кошти електронних засобів внесення ставок, тим самим здійснювались всі необхідні дії, направлені на забезпечення організації азартних ігор в інтерактивному закладі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу не пізніше березня 2021 року, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою особистої конспірації делегували здійснення частини організаційно-розпорядчих функцій ОСОБА_9 , в обов`язки якої входили функції з управління незаконним бізнесом, які полягали в підшукуванні та залученні до вказаного кримінального правопорушення нових виконавців, та визначала їм роль адміністраторів, координації дій інших учасників групи під час здійснення незаконної діяльності, отримання щоденних звітів за результатами діяльності грального закладу, конспірації грального закладу, здійснення контролю за прибутками та видатками закладу, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , виділяли особисті грошові кошти, чим забезпечували умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 отримали грошові кошти, здобуті в результаті надання доступу до азартних ігор, шляхом отримання готівкових надходжень, які акумулювались у адміністраторів та передавались через ОСОБА_9 , та безготівкових надходжень, які надходили ОСОБА_4 на його банківські рахунки.

ОСОБА_9 , будучи виконавцем та виконуючи функції старшого адміністратора залу ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_2 , виконувала вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відповідно до яких керувала незаконним гральним закладом, підшуковувала та залучала до вказаного кримінального правопорушення нових виконавців та визначала їм роль адміністраторів, безпосередньо керувала роботою адміністраторів грального закладу, займалась збором грошових коштів у адміністраторів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , здійснювала облік грошових коштів, здобутих злочинним шляхом та звітувала перед ОСОБА_4 та ОСОБА_8

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи виконавцями, виконували функції адміністраторів у залі ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_2 , а саме надавали можливість відвідувачам шляхом внесення власних грошових коштів робити ставки та приймати участь в різних азартних іграх на комп`ютерних симуляторах, які у свою чергу після отримання платежів, за допомогою мережі Інтернет переводили на заздалегідь створені спеціальні вебсайти конвертовані в електронні знаки грошові кошти, до яких підключені платіжні термінали, та при сплаті готівкових коштів у яких термінал надавав електронний кредит у вигляді цифрового та літерного коду в залежності від суми готівкових коштів.

Так, починаючи з березня 2021 року по серпень 2023 року у приміщенні інтерактивного ігрового закладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з використанням персональних комп`ютерів, через мережу Інтернет, виконуючи заздалегідь розподілені ролі, надавали громадянам незаконні послуги у вигляді доступу до ігрових систем, які налаштовані на азартну гру, у ході якої гравець робив грошову ставку, після чого починав гру, чим приводив в дію різні гральні комбінації та мав можливість при випадковому збігу певних комбінацій як отримати виграш, так і програти.

Під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, до участі у якій за добровільною згодою залучено ОСОБА_14 , останній, 29.05.2023 о 10 годині 02 хвилин в приміщенні вказаного закладу, за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, м. Заставна, вул. Незалежності, 86А, організованого для надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, взяв участь в азартних іграх за допомогою комп`ютера, який знаходився в ігровому залі.

Так, ОСОБА_14 підійшов до столу оператора-касира та передав їй грошові кошти у сумі 500 грн, які остання прийняла та, скориставшись спеціалізованим програмним забезпеченням, який встановлений на її комп`ютері касира, активізувала роботу одного із комп`ютерів, розташованих в ігровому залі, після чого сказала ОСОБА_14 сісти за вказаний комп`ютерний термінал та ввести код «80356835672667», за допомогою якого в подальшому ОСОБА_14 був забезпечений доступом до сайту, на якому розміщені ігрові симулятори гральних автоматів, та на якому в подальшому була надана можливість ОСОБА_14 доступу до азартних ігор через мережу Інтернет із внесенням гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, а результат повністю або частково залежить від випадковості.

Водночас, на екрані комп`ютера відображалась інформація про суму ставки та баланс зарахованих та конвертованих електронних грошових коштів у загальній сумі 5000 кредитів, яка відповідала тій сумі готівкових коштів, які були передані в якості ставки ОСОБА_14 адміністратору-касиру. Після вибору гри ОСОБА_14 здійснював керування внесеними коштами, а саме власним віртуальним балансом у вигляді збільшення та зменшення ставок під відповідні процеси віртуальної гри, що відображалось на екрані та керувалось ОСОБА_14 . Під час участі в азартній грі ОСОБА_14 на екрані відображався інтерактивний барабан та випадали комбінації «фруктів», результат яких залежав від випадковості. Після кожного розіграшу, здійсненого ОСОБА_14 , сума зменшувалась на віртуальному рахунку, в залежності від розміру разової ставки та кількості виграшних комбінацій. При цьому, коли випадали певні комбінації, підсвічувались можливі віртуальні виграшні лінії, які давали можливість збільшити суму виграшу від першочергової зробленої разової ставки. При вчиненні ОСОБА_14 декількох таких комбінацій, його рахунок в подальшому зменшився та сягнув 2000 електронних коштів, що змусило ОСОБА_14 звернутись до адміністратора-касира за отриманням залишку в гривневому еквівалентні відповідно до суми на віртуальному рахунку, що складає 200 грн. 29.05.2023 о 10 годині 15 хвилин, отримавши від адміністратора-касира готівкові кошти в сумі 200 грн, ОСОБА_14 покинув приміщення грального закладу.

Таким чином, створивши умови для проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах у гральному закладі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , отримували незаконний прибуток від зайняття незаконною діяльністю з організації та проведенні азартних ігор.

Окрім цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу не пізніше березня 2021 року, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою особистої конспірації делегували здійснення частини організаційно-розпорядчих функцій невстановленій на даний час досудовим розслідуванням особі, в обов`язки якої входили функції з управління незаконним бізнесом, які полягали в підшукуванні та залученні до вказаного кримінального правопорушення нових виконавців, та визначала їм роль адміністраторів, координації дій учасників організованої групи під час здійснення незаконної діяльності, отримання щоденних звітів за результатами діяльності грального закладу, конспірації грального закладу, здійснення контролю за прибутками та видатками закладу, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виділяли особисті грошові кошти, чим забезпечили умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 отримували грошові кошти, здобуті в результаті надання доступу до азартних ігор, шляхом отримання готівкових надходжень, які акумулювались у невстановленої особи, які передавались їм, та безготівкових надходжень, які надходили ОСОБА_4 на його банківські рахунки.

Невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, будучи виконавцем та виконуючи функції старшого адміністратора залу ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_3 , виконувала вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відповідно до яких керувала незаконним гральним закладом, підшуковувала та залучала до вказаного кримінального правопорушення нових виконавців та визначала їм роль адміністраторів, безпосередньо керувала роботою адміністраторів грального закладу, займалась збором грошових коштів у адміністраторів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , здійснювала облік грошових коштів, здобутих злочинним шляхом та звітувала перед ОСОБА_4 та ОСОБА_8

25.08.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено 10 смарт приставкам «X96Q2», на яких, згідно висновків комп`ютерно-технічних експертиз, міститься набір ігор в яких гра ведеться шляхом здійснення гравцем ставок, які списуються з ігрового рахунку (в разі випадання програшної комбінації) та зараховуються на ігровий рахунок (в разі випадання виграшної комбінації) у вигляді умовних ігрових одиниць «fun».

Таким чином, створивши умови для проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах у гральному закладі за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця, вул. Чорновола, 8, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, отримували незаконний прибуток від зайняття незаконною діяльністю з організації та проведенні азартних ігор.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, - організація азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, організація, функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно пп. 2 п. 1 ст.1 Закону, активи - кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права. Відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості.

Так, ОСОБА_4 , не будучи зареєстрованим як суб`єкт господарської діяльності, маючи на меті отримання неконтрольованого державою прибутку, впродовж 2021-2024 років, усвідомлюючи протиправність своїх дій з надання послуг азартних ігор за відсутності ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, організації функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, отримуючи незаконний прибуток від надання незаконних послуг з азартних ігор, діючи з метою введення в легальний грошовий безготівковий обіг коштів, здобутих від протиправної діяльності шляхом вчинення фінансової операції з коштами, щодо яких є фактичні обставини, які свідчать про їх одержання злочинним шляхом від гравців за наданий доступ до азартних ігор, вирішив використовувати особисті карткові рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк».

Так, впродовж 2021-2024 років, ОСОБА_4 приймав на особисті карткові рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти грошові кошти від організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор.

Отримані грошові кошти за надані незаконні послуги з азартних ігор ОСОБА_4 у подальшому перераховував із власної картки на ігрові сайти (через платіжні ресурси), а також використовував в якості оплати за різного роду товари/послуги, зняття готівкових коштів та інші витрати, тим самим шляхом використання особистих карткових рахунків вчиняв фінансові операції по перерахуванню грошових коштів, одержаних від вчинення незаконної діяльності, з метою приховання та маскування незаконного їх походження.

Всього впродовж 2021-2024 років ОСОБА_4 здійснив фінансові операції по перерахуванню грошових коштів, отриманих від організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, функціонування закладу з метою надання доступу до азартних ігор, з особистих карткових рахунків, тобто здійснив відмивання (легалізацію) доходів, одержаних злочинним шляхом, на загальну суму 4 780 942 грн.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержане злочинним шляхом.

24 березня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України, що відповідно до положень ст. ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про хід і результати НСРД контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; протоколами про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю місця; протоколами про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи; протоколами про результати проведення НСРД спостереження за особою, річчю або місцем; протоколами про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних інформацій них систем; протоколами про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами обшуків; протоколами оглядів; висновками судових комп`ютерно-технічних експертиз; протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення його належної процесуальної поведінки, покладених на нього, як на підозрюваного, процесуальних обов`язків, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства.

У підтвердження висновку про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду детектив зазначає, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, а саме покарання у вигляді: позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; штрафом від сорока тисяч до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, в тому числі виїхати за межі України, оскільки ОСОБА_4 згідно з інформацією отриманою від Державної прикордонної служби України, у 2023-2025 роках неодноразовими перетинами кордон України, а також він є місцевим жителем, мешканцем прикордонної території Чернівецької області, та може залишити межі території України, в тому числі поза пунктом пропуску.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовують тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому, існує ризик того, що підозрюваний може вчинити зазначені вище дії.

Вказує також, що існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Вказаний ризик обгрунтовується тим, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно даних свідків та інших підозрюваних, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо нього, у зв`язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обгрунтовує тим, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може зловживати своїми процесуальними правами з метою затягування строків досудового розслідування шляхом не з`явлення до слідчого, прокурора, слідчого судді під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, у відрядженні, подорожі, що унеможливить проведення слідчих дій у розумні строки.

Також вказує на ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У клопотанні детектив зазначає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Зважаючи на обставини викладені в клопотанні детектив клопоче застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 832 000 грн з покладенням на підозрюваного обов`язків, які передбачені ст.194 ч.5 КПК України. Копію клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний отримав 24.03.2026 року о 14:00 год.

Прокурор ОСОБА_15 в судовому засіданні клопотання пітримав з підстав викладених в ньому та просив суд обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК.

Захисник ОСОБА_16 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання просив відмовити у його задоволенні, вважав ризики необґрунтованими, суму застави надто великою. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив суд обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або зменшити суму застави, пояснив суду, що неодноразово виїжджав за кордон та повертався, наміру переховуватися від органу досудового розслідування немає. Також зазначив, що на його утриманні перебувають неповнолітні діти, а тому заявлена стороною обвинувачення сума застави є для нього непомірною.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисників, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР за № 72025260000000004 від 07.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України

Із матеріалів клопотання встановлено, що 24.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про хід і результати НСРД контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; протоколами про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю місця; протоколами про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи; протоколами про результати проведення НСРД спостереження за особою, річчю або місцем; протоколами про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних інформацій них систем; протоколами про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами обшуків; протоколами оглядів; висновками судових комп`ютерно-технічних експертиз; протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Отже слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст. 209 КК України відноситься до тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 2 ст. 203-2 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачене покарання у вигляді штрафу від сорока тисяч до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 203-2, ч.1 ст. 209 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також судом береться до уваги, та обстаивна, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово перетинав кордон України, що підтвреджує обставину, що з метою уникнення покарання останній, може покинути межі України.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором в судовому засіданні не доведено, а отже, вони до уваги судом не беруться.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч.1 ст. 209 КК України, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна, штраф від сорока тисяч до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.

Також слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 , має на утриманні доньок 2019 та 2013 років народження, працює приватним підприємцем, має постійне місце мешкання, раніше не судимий.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Слідчий суддя не вбачає за можливості запобігання ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже він не пов`язаний із настанням негативних майнових наслідків для заставодавця, що можуть настати у випадку невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 8 ст. 194 КПК України, до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Отже, згідно норм ч. 8 ст. 194 КПК України, обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, є неможливим.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, застава у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 грн, на думку слідчого судді цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного. При чому якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави. Можливість втратити грошові кошти є фактором, що утримує підозрюваного від вчинення дій на шкоду кримінального провадження.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Чернівецькій області ОСОБА_3 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міри запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 209 КК України - запобіжний захід у вигляді застави.

Заставу визначити в 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шісдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу - застава.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із наступними громадянами: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, на заставодавця покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчогосуддіможе бути оскаржена до Чернівецькогоапеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2026 року.

Слідчий суддяОСОБА_1