Рішення № 135186190, 17.03.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4649/25

2/405/1459/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Волоткевича А.В.,

секретар судового засідання - Бобко В.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивачів адвоката Пархоменко Є.О.,

представник відповідача Ніколаєв О.С (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Міністерства розвитку громад та територій України про скасування обтяжень речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про скасування обтяження речових прав на нерухоме майно у виді заборони відчуження нерухомого майна, в якій просять:

- скасувати обтяження речових прав на нерухоме майно у виді заборони відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 53924681 від 29.02.2024, накладене приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Недільченко Інною Сергіївною на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, зареєстрованого в реєстрі за № 384 від 29.02.2024;

- скасувати обтяження речових прав на нерухоме майно у виді заборони відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,0151 га з кадастровим номером 3510100000:31:236:0030, номер запису про обтяження 53925131 від 29.02.2024, накладене приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Недільченко Інною Сергіївною на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, зареєстрованого в реєстрі за № 384 від 29.02.2024.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що володіють будинком, який придбаний за рахунок грошової компенсації за житловими сертифікатами на придбання житла. В той же час нотаріусом при реєстрації договору купівлі-продажу вказаного будинку накладено 5-ти річну заборону на його відчуження. Вважають, що вказана заборона на відчуження належного їм нерухомого майна порушує їхнє конституційне право на вільне володіння та розпорядження належного їм нерухомого майна. Також, вказана заборона порушує їхнє конституційне право на вільний вибір місця проживання та не має жодної легітимної мети з боку держави і зняття заборони не порушить чиї небуть права.

Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято до розгляду вказану справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про надсилання позову та продовження процесуальних строків.

28.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечено позовні вимоги. В обґрунтування відзиву зазначено, що законодавцем визначена процедура компенсації за пошкодження та знищення об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України шляхом надання житлових сертифікатів для придбання об`єктів нерухомості. Зокрема, Законом 2923 та іншими законодавчими та нормативами актами встановлена процедура придбання об`єктів нерухомості за рахунок житлових сертифікатів із урахуванням умов за якими можна скористатися відповідним правом щодо купівлі житла за рахунок житлового сертифікату. У зв`язку з цим позовні вимоги є необґрунтованими, і є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки суперечать нормам Закону 2923 та іншим нормативно-правовим актам.

01.09.2025 до суду від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив.

05.09.2025 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

08.10.2025 до суду від позивачів надійшли додаткові пояснення.

Позивачі та представник позивачів в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечив позов та просив суд відмовити в задоволенні вимог позивачів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши учасників справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності по 1/2 частки кожному належать житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2544840235000 та земельна ділянка, на якій розташований цей житловий будинок площею 0,0151 га з кадастровим номером 3510100000:31:236:0030, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2498298035000.

Позивачі набули право власності на нерухоме майно на підставі Договору купівлі- продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, укладеного із ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Недільченко С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 384 від 29.02.2024 (а.с. 14-17).

Житловий будинок та земельна ділянка придбані позивачами за рахунок наданої їм грошової компенсації за житловими сертифікатами на придбання житла відповідно до Закону України № 2923-ІХ від 23.02.2023 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Позивачі були співвласниками житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 . Внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, даний будинок у березні 2022 року пошкоджений.

Згідно з висновками Акта комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого головою комісії за № 1139 від 23.01.2024, вказаний об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, а його подальша експлуатація в нормальному режимі неможлива (а.с. 22-23).

У зв`язку з пошкодженням належного Позивачам нерухомого майна, Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна прийнято рішення про надання ОСОБА_2 компенсації шляхом видачі йому- житлового сертифікату № ЖС-07.02.2024-2877 від 29.02.2024 (а.с. 24).

Розмір компенсації, на який ОСОБА_2 видано житловий сертифікат становить 1271279,70 грн.

Також, Комісією прийнято рішення про надання ОСОБА_1 компенсації за пошкоджене майно шляхом видачі житлового сертифікату № ЖС-07.02.2024-2878 від 29.02.2024, розмір компенсації складає 1271279,70 грн (а.с. 25).

Саме за рахунок зазначених житлових сертифікатів у межах наданої загальної суми компенсації в розмірі 2542559,40 грн позивачі придбали житловий будинок та земельну ділянку у АДРЕСА_1 .

Використання даних житлових сертифікатів з метою придбання нерухомого майна у місті Кропивницький підтверджується пунктом 2.3 Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, зареєстрованого в реєстрі за № 384 від 29.02.2024.

Одночасно із посвідченням цього договору, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Недільченко І.С. накладено заборону відчуження житлового будинку та земельної ділянки, що придбаються позивачами, строком на п`ять років.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 367963082 від 29.02.2024, приватним нотаріусом стосовно житлового будинку по АДРЕСА_1 внесено запис про обтяження № 53924681 від 29.02.2024 у виді заборони нерухомого майна строком на 5 років (а.с. 26).

Також приватним нотаріусом внесено запис про обтяження № 53925131 від 29.02.2024 у виді заборони відчуження нерухомого майна строком на 5 років стосовно земельної ділянки площею 0,0151 га з кадастровим номером 3510100000:31:236:0030, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 367967696 від 29.02.2024 (а.с. 27).

ОСОБА_2 фактично проживає в АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3002-5001594193 від 17.05.2022 (а.с. 28).

Згідно з довідкою КНП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради № 1125 від 23.05.2025, ОСОБА_2 з 01.05.2025 працює на посаді лікаря- уролога поліклінічного відділення за основною посадою на умовах неповного робочого дня (0,25 ставки) (а.с. 29).

Також починаючи з 01.05.2025 ОСОБА_2 працює за зовнішнім сумісництвом на 0,25 ставки посади лікаря-уролога поліклінічного відділення КНП «Благовіщенська лікарня» Благовіщенської міської ради, що підтверджується довідкою № 424 від 23.05.2025 (а.с. 30).

Крім того, ОСОБА_1 на підставі Договору оренди приміщення від 03.02.2024 постійно проживає у АДРЕСА_4 . Строк дії оренди житлового приміщення - 1 рік (пункт 2.1 Договору) (а.с. 31-32).

За твердженням позивачів вказані обтяження порушують право власності позивачів, а саме право на вільне володіння та розпорядження належним їх вказаним нерухомим майном, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь- який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Таким чином, юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених: Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».

Тобто, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами частин 1, 3, 6 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 ЦК Кодексу можливість власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або земельної ділянки, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у розпорядженні власником своєю власністю.

Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» № 2923-ІХ від 23.02.2023 (далі Закон № 2923) визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2923 передбачено житловий сертифікат на придбання об`єкта житлової нерухомості (далі - житловий сертифікат) - електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.

Пунктом 49 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600, передбачено (далі Порядку № 600) визначено, що пошук житла здійснюється отримувачем компенсації самостійно.

Згідно з пунктом 55 Порядку № 600 нотаріус перевіряє, щоб територія, на якій розміщено житло, що придбавається, не була включена до територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких на дату подання звернення не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Отже, придбання нового житла отримувачами компенсації може бути здійснено на будь-якій території України, крім території, обмеження щодо якої зазначено вище.

Відповідно до абзацу другого пункту 56 Порядку № 600 передбачено, що у договорі про придбання житла зазначаються умови щодо накладення заборони відчуження житла, що придбавається з використанням житлового сертифіката, строком на п`ять років. Нотаріус одночасно з посвідченням договору про придбання житла накладає заборону відчуження житла, що придбавається з використанням житлового сертифіката, строком на п`ять років (підпункт 1 пункту 58 Порядку № 600).

Згідно з частиною шістнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 8 Закону 2923 договір про придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/ фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката підлягає нотаріальному посвідченню. Отримувач компенсації не має права відчужувати об`єкт житлової нерухомості, земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт, частку у праві власності на таке майно, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п`яти років. Нотаріус, який посвідчує договір про придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката, накладає заборону відчуження строком на п`ять років. Наявність заборони відчуження об`єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, передбаченої абзацом другим цієї частини, не перешкоджає подальшому обтяженню речових прав на такий об`єкт. У разі оплати різниці між фактичною вартістю об`єкта, визначеного абзацом першим частини восьмої цієї статті, та вартістю, зазначеною у житловому сертифікаті, за рахунок кредиту наявність заборони відчуження об`єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, передбаченої абзацом другим цієї частини, не перешкоджає передачі такого об`єкта в іпотеку для забезпечення зобов`язань за договором про надання кредиту на таке придбання з подальшим обтяженням речових прав на такий об`єкт (у тому числі обтяженням іпотекою). Отримувач компенсації не має права передавати такий об`єкт, земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, у наступну іпотеку. У разі звернення стягнення на об`єкт житлової нерухомості, земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката, до спливу п`ятирічного строку нотаріус достроково знімає заборону відчуження, визначену абзацом другим цієї частини, та проводить державну реєстрацію припинення відповідного обтяження. Одночасно з наданням грошової компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку або фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об`єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, положення щодо накладення заборон на об`єкти нерухомості придбаних за рахунок житлових сертифікатів передбачені також в статті 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус накладає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно при посвідченні договору про придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону № 2923.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2923 компенсація за пошкоджений об`єкт нерухомого майна надається шляхом:

1) виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об`єкті нерухомого майна за власні кошти.

Порядок надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми щодо відновлення пошкоджених об`єктів нерухомого майна.

Як встановлено в даному рішенні суду вище, у зв`язку з пошкодженням належного Позивачам нерухомого майна на території Донецької області, Позивачам видано житлові сертифікати № ЖС-07.02.2024-2877 від 29.02.2024 та № ЖС-07.02.2024-2878 від 29.02.2024, загальний розмір компенсації за якими складає 2542559,40 грн.

В подальшому, між Позивачами та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Недільченко С.І. та зареєстрований в реєстрі за № 384 від 29.02.2024.

За цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцям, а Покупці зобов`язуються прийняти на умовах цього Договору, у спільну часткову власність по 1/2 частці у праві власності кожний нерухоме майно, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований цей житловий будинок, площею 0,0151 га з кадастровим номером 3510100000:31:236:0030.

Як вбачається із умов Договору та фактичних обставин справи, Позивачі придбали зазначене майно за рахунок наданих їм житлових сертифікатів на придбання об`єкта житлової нерухомості в межах загальної суми грошової компенсації в розмірі 2542559,40 грн.

Згідно з п. 2.3., 2.5., 5.3. Договору купівлі-продажу від 29.02.2024 за № 384 (далі Договір), передбачено, що купівля житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок, на ім`я Покупців, здійснюється за рахунок (та в межах) наданої грошової компенсації за житловим сертифікатами Покупцями на придбання житла відповідно до Закону № 2923, а також постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна».

Так, згідно з пунктом 5.3 Договору відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону № 2923 Покупці не мають права відчужувати житловий будинок та земельну ділянку, придбані ними з використанням житлових сертифікатів зазначених у цьому договорі, протягом п`яти років.

Після нотаріального посвідчення цього договору, відомості про право власності Позивачів на житловий будинок та земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав, про що зроблено записи № 53922655 від 29.02.2024 та № 53923222 від 29.02.2024.

Водночас, Договором купівлі-продажу передбачено, що відповідно до частини 17 статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєст; майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (надалі - Закон № 2923-ІХ), Покупці не мають права відчужувати житловий будинок та земельну ділянку, придбані ними з використанням житлових сертифікатів зазначених у цьому договорі, протягом п`яти років.

У зв`язку із цим, приватним нотаріусом одночасно із нотаріальним посвідченням договору накладено заборону відчуження житлового будинку та земельної ділянки на вищевказаний строк.

Щодо тверджень позивачів про порушення їхнього конституційного права на вільне володіння, розпорядження майном та вільний вибір місця проживання суд зауважує, що наявність заборони відчуження спірного нерухомого майна жодним чином не обмежує конституційні права позивачів на вільне володіння майном та вільний вибір місця проживання. Вказане підтверджується самими позивачами та матеріалами справи, зокрема підтвердження факту наявності у власності позивачів спірного нерухомого майна та проживання позивачів за адресами, відмінними від адреси місцезнаходження спірного нерухомого майна.

Щодо порушення конституційного права позивачів на розпорядження майном, суд зауважує таке.

Заборона відчуження спірного нерухомого майна накладена на виконання законних та підзаконних нормативно-правових актів, які зазначені у рішенні суду вище, та вказані нормативно-правові акти у визначеному порядку не визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2923 визначені шляхи надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомості. У вказаному переліку відсутня можливість надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомості у грошовому виразі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказаний Закон № 2923 прийнятий законодавцем саме з метою реального забезпечення осіб нерухомим майном, яке знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Саме реальна мета прийняття вказаного закону й стала підставою для визначення в ньому та інших пов`язаних з ним нормативно-правових актах норми про накладення п`ятирічної заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, які отримані особою саме відповідно до вказаного Закону як компенсацію за пошкодження об`єкту нерухомості.

Зняття заборони на відчуження спірного нерухомого майна раніше п`тирічного строку з підстав, які зазначені позивачами в позові, призведе до нівелювання мети прийнятого Закону № 2923 та можливості безпідставного отримання позивачами грошових коштів за пошкоджене майно внаслідок відчуження спірного нерухомого майна, всуперечь нормам чинного законодавства, які не передбачають можливості особою отримання грошових коштів за пошкоджене внаслідок збройної агресії нерухоме майно, а також призведе до порушення балансу прав інших осіб, на яких розповсюджується дія Закону № 2923.

Вищезазначені висновки суду також повністю спростовують твердження позивачів про відсутність легітимної мети з боку держави на встановлення заборону на відчуження спірного нерухомого майна та відсутність осіб, права яких будуть порушені внаслідок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Також, суд констатує, що наявність оскаржуваної заборони на відчуження спірного нерухомого майна не позбавляє права розпорядження позивачами спірним майном в частині передачі в користування. Крім того, оскаржувана заборона на відчуження не позбавляє права розпорядження позивачами спірним майном на відчуження його взагалі, а лише за минуванням п`ятирічного терміну.

Крім того, пункти щодо заборони відчуження нерухомого майна, які відображені у договорі купівлі-продажу нерухомого майна, на даний час є чинними, що також виключає можливість зняття судом заборони.

Також, судом враховується і не оспорюється позивачами, що позивачі не обмежувалися в праві виборі нерухомого майна під час його купівлі на території України, в тому числі за місцем їх проживання в м. Києві.

Крім того, ОСОБА_2 на момент купівлі житла в м. Кропивницькому, майже два роки проживав в м. Києві, що підтверджується довідкою (а.с. 28). Таким чином, ОСОБА_2 здійснив купівлю житла в м. Кропивницькому, при цьому постійно проживаючи тривалий час в м. Києві.

Отже, суд констатує, що позивачі скористалися правом, визначеним Законом №2923 на отримання компенсації за пошкоджене нерухоме майно внаслідок збройної агресії рф проти України у визначений законом спосіб, який відомий позивачам на момент купівлі спірного нерухомого майна та який не передбачає альтернативи отримання компенсації в інший спосіб.

Саме вищевказані висновку суду є належними підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦК України судові витрати позивачів залишити за позивачами.

Керуючись статтями 19, 76, 81,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 ;

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ;

- відповідач: Держава Україна в особі Міністерства розвитку громад та територій України, ІКЮО 37472062, адреса: проспект Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135;

Повне рішення складено 27.03.2026.

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич