Рішення № 135186090, 25.03.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2169/24

Провадження № 2/390/786/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарях: - Лобуренко Д.І., Петренко В.Р.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвоката Бондаренка Ю.Ю.,

представника відповідача - адвоката Сумської Н.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бондаренко Юрій Юрійович, до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - відповідач, Соколівський ліцей), в якому просила:

1.Скасувати як незаконний наказ директора Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №200-к від 26.08.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя хімії та біології у зв`язку із закінченням терміну строкового договору.

2.Визнати недійсним укладений 03.07.2023 ОСОБА_1 з директором Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області строковий трудовий договір у частині визначення його строку, визнавши його укладеним на невизначений строк (безстроковий).

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя хімії та біології Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

4.Стягнути з відповідача виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

5.Стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу, розмір яких буде надано до винесення судового рішення.

Рух справи

30.09.2024 позовна заява надійшла до Кіровоградського районного суду та розподілена судді Квітці О.О..

11.02.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.05.2025, 29.07.2025 ухвалами суду за клопотанням представника позивача витребувано докази.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 17.03.2026.

Позиція позивача

ОСОБА_1 мотивувала позов тим, що 31.08.1994 вона була прийнята на посаду вчителя хімії та біології Соколівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яка в подальшому була перейменоване у Соколівський ліцей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. 20.08.2010 її було призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи з правом викладання годин за фахом. 30.06.2021 звільнена за власним бажанням. 01.07.2021 призначена на посаду директора Соколівського ліцею на підставі контракту за результатами конкурсу. 30.06.2023 звільнена із посади директора у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору. Відразу після її звільнення та призначення у Соколівському ліцеї нового директора Синєока Руслана, вона звернулася до останнього з питанням щодо її працевлаштування у навчальному закладі на посаду за її фахом, а саме вчителем хімії та біології. Їй було запропоновано працевлаштування, але виключно на певний строк за строковим трудовим договором. На її запитання щодо працевлаштування за безстроковим трудовим договором, директором ліцею повідомлено, що така можливість відсутня взагалі і усіх вчителів влаштовує виключно за строковим трудовим договором на визначений строк. Хоча її не влаштувало працевлаштування за строковим трудовим договором, оскільки після закінчення вищого навчального закладу з 1994 року вона постійно працювала у ліцеї та на час її звернення у директора не було жодних підстав її працевлаштування саме за строковим трудовим договором. Не маючи ніякої можливості впливу на директора з приводу її працевлаштування за строковим трудовим договором вона була вимушена погодитися на працевлаштування на підставі саме трудового договору, щоб взагалі не залишитися безробітною. Виключно за пропозицією директора ліцею був визначений строк її працевлаштування із 03.07.2023 по 31.08.2023, про що вона власноруч написала відповідну заяву. Наприкінці серпня 2023 року директором ліцею їй було запропоновано подати заяву щодо продовження строку дії трудового договору до 31.08.2024. Вона була вимушена 30.08.2023 написати заяву на ім`я директора ліцею про продовження строку дії укладеного раніше строкового трудового договору до 31.08.2024, саме цю дату їй було запропоновано зазначити директором ліцею. Вона розуміла, що у випадку неподання заяви, побоюючись взагалі втратити роботу, вона була вимушена 30.08.2023 написати заяву на ім`я директора ліцею про продовження строку дії укладеного раніше строкового трудового договору до 31.08.2024 саме цю дату їй було запропоновано зазначити директором ліцею. Вона розуміла, що якщо не подасть заяву про продовження дії строкового договору та буде наполягати на продовженні роботи з автоматичним набуттям договору характеру безстрокового, то вона взагалі втратить роботу, оскільки строк трудового договору закінчувався 31.08.2023 та, відповідно, вона залишиться безробітною, чого вона не бажала допустити та вимушена погодитися на умови продовження строкового трудового договору. У червні-липні 2024 року вона почала звертатися до директора ліцею з питанням її постійного працевлаштування, тобто без підписання заяви про продовження, що автоматично набуло характеру безстрокового трудового договору раніше підписаному з директором ліцею строкового трудового договору та отримувала лише відмови з цього питання. Вона зверталася у різні органи щодо порушення її прав директором ліцею. Саме за результатами таких звернень, директор ліцею повідомив їй, що він з нею вже не буде ані продовжувати строковий трудовий договір, ані переводити її в безстроковий та що йому взагалі не потрібні такі вчителі, які пишуть на нього скарги. Тобто директор ліцею керувався виключно власними амбіціями, а не інтересами ліцею та її як працівника як з самого початку укладання з ним по його вимогам строкового трудового договору, так і під час продовження строку дії. 31.08.2024 вона була ознайомлена з наказом №200-к від 26.08.2024 про її звільнення з займаної посади у зв`язку із закінченням терміну строкового трудового договору. У зв`язку із цим просить позов задовольнити та поновити її на роботі.

Представник позивача - адвокат Бондаренко Ю.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. У відповіді на відзив, зокрема, зазначив, що доводи відповідача щодо самостійного визначення позивачем строку роботи у навчальному закладі з 03.07.2023 по 31.08.2023 є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам. Після звільнення з посади директора Соколівського ліцею позивач звернулася до директора ліцею Синєока Руслана щодо питання її працевлаштування на посаду вчителя хімії/біології, на якій вона бажала та мала намір працювати постійно за безстроковим трудовим договором. Директором Соколівського ліцею було повідомлено, що її працевлаштування можливо тільки за строковим трудовим договором. Позивач була вимушена погодитися на працевлаштування на заздалегідь невигідних для неї умовах, запропонованих директором ліцею, а саме за строковим трудовим договором. Тому за пропозицією директора ліцею позивач власноруч склала заяву про прийняття її на посаду вчителя з 03.07.2023 по 31.08.2023 та ця дата закінчення строкового трудового договору була саме запропонована директором ліцею, хоча позивач не мала наміру працювати у ліцеї менше 2 місяців, що також вказує на те, що інтереси позивача директором ліцею не були враховані взагалі.

Оскільки іншого варіанту для позивача залишитися на роботі не існувало, саме за пропозицією директора ліцею і відбулося продовження строку дії трудового договору до 31.08.2024, так як для позивача існувало лише два варіанти, її звільнення 31.08.2023 в зв`язку із закінченням строку дії трудового договору або продовження його дії на 1 рік в зв`язку з чим, позивач наприкінці серпня 2023 р. виключно за пропозицією директора ліцею щодо визначення дати продовження трудового договору, склала заяву про продовження строку дії трудового договору до 31.08.2024. Таким чином, на час укладання строкового трудового договору у директора ліцею не існувало жодних підстав працевлаштування позивача за строковим трудовим договором, який повинен укладатися у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання та інтересів працівника.

Доводи відповідача про відсутність вакантної посади у Соколівському ліцеї на час укладання з позивачем строкового трудового договору в зв`язку із зайнятою посадою вчителя хімії та біології також є безпідставними. Станом на 03.07.2023 у Соколівському ліцеї була вакантна посада вчителя хімії і біології, на яку була працевлаштована позивач за строковим трудовим договором. Відповідач зазначив про неможливість працевлаштування позивача за безстроковим трудовим договором в зв`язку з тим, що вчитель хімії і біології Іванівської філії Соколівського ліцею ОСОБА_2 потребувала переведення до Соколівського ліцею після закінчення її відпустки 13.08.2023. Однак зазначена філія була окремим підрозділом Соколівського ліцею зі своїм штатом вчителів, у складі яких працювала вчитель ОСОБА_2 , яка переводитися до Соколівського ліцею не мала жодних намірів, що нею було і повідомлено позивачу під час розмови після отримання, оскільки вона чекала працевлаштування на іншу посаду в іншому закладі куди і була працевлаштована, звільнившись з Іванівської філії Соколівського ліцею за власним бажанням після її відпустки.

Вишняківська філія у складі Соколівського ліцею була створена після 27.07.2023 на підставі рішення 37 сесії 9 скликання Соколівської сільської ради від 27.07.2023. На час укладення 03.07.2023 з ОСОБА_1 строкового трудового договору, вчитель ОСОБА_3 взагалі не була вчителем Соколівського ліцею або його філій, а була працевлаштована вчителем Вишняківської філії Карлівського ліцею. Відповідач навмисно не надав суду зазначену інформацію та ввів суд в оману, хоча зазначена інформація має суттєве значення для правильного вирішення виниклих між сторонами спірних відносин.

Посилання відповідача у відзиві на цю обставину є взагалі безпідставним та на час безпідставного укладання з позивачем строкового трудового договору 03.07.2023 вчитель ОСОБА_3 взагалі не була працевлаштована до Соколівського ліцею або його філій. Ця обставина підтверджується витребуваною на адвокатські запити інформацією від директора Карлівського ліцею Соколівської сільської ради, Департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА.

Надані відповідачем до суду через Електронний кабінет копії документів щодо переведення вчителя хімії і біології ОСОБА_3 з Вишняківської філії Соколівського ліцею до Соколівського ліцею є такими що викликають великий сумнів у їх правдивості та складання у зазначені дати з огляду на наступне.

Вчитель хімії і біології ОСОБА_3 з 2020 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та на підставі наказу директора Карлівського ліцею №139-к від 29.06.2023, останній була надана відпустка по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 05.07.2023 до по 08.02.2024.

Після припинення Вишняківської філії у складі Карлівського ліцею ОСОБА_3 на підставі наказу директора Карлівського ліцею №149-к від 27.07.2023 (згідно з наданої директором Карлівського ліцею відповіді на адвокатський запит) була переведена до Соколівського ліцею. Але, згідно з наданої відповідачем заяви ОСОБА_3 від 28.08.2023, остання просила перевести її з Вишняківської філії Соколівського ліцею до Соколівського ліцею з 01.09.2023 та на підставі її заяви директором Соколівського ліцею 29.08.2023 було видано наказ. Отже, незрозумілими є існування двох наказів про переведення ОСОБА_3 з одного ліцею до іншого, які не узгоджується між собою.

До того, наказом директора Карлівського ліцею №149-к ОСОБА_3 була надана відпустка по догляду за дитиною, яка потребує домашнього нагляду по 08.02.2024. Згідно з наданої відповідачем заяви ОСОБА_3 від 26.08.2024 остання просила дозволити перервати їй відпустку та вийти на роботу з 27.08.2024. Але вчитель ОСОБА_3 після закінчення наданої їй відпустки, з 08.02.2024 по 27.08.2024 не здійснювала функціональні обов`язки вчителя Соколівського ліцею та незрозуміло яким чином після 6 місяців відсутності на роботі, директор Соколівського ліцею надав можливість перервати її відпустку по догляду за хворою дитиною з 27.08.2024, яка мала закінчитися згідно з наказом директора Карлівського ліцею 08.02.2024.

Вчителі Вишняківської філії Соколівського ліцею ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно були переведені до Соколівського ліцею, але вчитель ОСОБА_3 у цей час не могла бути переведена з 01.09.2023 за її нібито заяви, оскільки остання перебувала у відпустці по догляду за дитиною згідно з наказом директора Карлівського ліцею №149-к від 27.07.2023 по 02.08.2024, тому наказ директора Соколівського ліцею за №124-к від 29.08.2023 в частині переведення ОСОБА_3 є як неіснуючий, складений директором ліцею вже після звернення позивача до суду з позовом та виключно з метою підвести дати нібито виходу ОСОБА_3 , яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною під дату укладання з позивачем строкового трудового договір, а саме до 31.08.2023 та обґрунтувати нібито свої правомірні дії.

Із відповіді Департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА вбачається, що вчитель ОСОБА_3 не працювала та не переводилася наказом директора Соколівського ліцею №124-від 29.08.2023 з Вишняківської філії Соколівського ліцею до Соколівського ліцею, входила до списків педагогічних працівників Вишняківської філії Соколівського ліцею станом на навчальні роки 2023/2024 як вчитель хімії та біології.

Відповідач з метою обґрунтування своїх нібито правомірних дій, підведення дати на обґрунтування неможливості продовження дії строкового трудового договору з позивачем, вже після звернення позивача до суду з позовом, за участю ОСОБА_3 склали наведені документи: заяву ОСОБА_3 від 26.08.2024 про дозвіл останній перервати відпустку по догляду за дитиною та працювати за її посадою з 27.08.2024, наказ №212-к від 26.08.2024 про дозвіл ОСОБА_3 працювати з 27.08.2024, заяву ОСОБА_3 від 03.09.2024 дозволити останній піти у відпустку з 03.09.2024 по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду за станом здоров`я та наказ №30-в від 03.09.2024 про надання ОСОБА_3 зазначеної відпустки.

Зазначені неіснуючі дії, складені за їх результатами неіснуючі на нібито час складання документи, є виключно вигаданими та створеними вже після звернення позивача до суду з позовом, оскільки незрозумілим залишилося - яким чином ОСОБА_3 мала намір вийти на роботу та вийшла на неї з 27.08.2024, коли її хворій малолітній дитині, що страждає на тяжкі захворювання з народження та якій 05.09.2024 у плановому порядку заплановано оперативне втручання, що підтверджується наданими відповідачем медичними документами. Зазначені доводи позивача також підтверджується і нібито складеною ОСОБА_3 заявою від 03.09.2024, у якій вона просить після нібито її виходу 27.08.2024 на роботу знов надати їй відпустку по догляду за хворою дитиною в зв`язку зі здійсненням домашнього догляду за станом здоров`я та 05.09.2024 дитині проводять планове оперативне втручання.

Відповідачем жодного разу позивачу не зазначалося, що остання приймається на роботу замість основного працівника або що існували обставини, які не надавали відповідачу змогу укласти з позивачем безстроковий трудовий договір, що підтверджується відсутністю під час складання заяв позивачем та винесеними наказами відповідачем про такі або будь-які інші обставини.

Складаючи заяви про працевлаштування та продовження строку трудового договору, позивач жодного разу не зазначала про будь-які обставини, які унеможливлювали укладання з нею безстрокового трудового договору.

У своїх наказах про прийняття на роботу та продовження строку трудового договору позивачу, відповідач також жодного разу не зазначав щодо причин та підстав укладання з позивачем саме строкового трудового договору.

Тому, дії відповідача не відповідали вимогам трудового законодавство України в частині працевлаштування Позивача за строковим трудовим договором.

Засновником Відповідача є Соколівська сільська рада Кропивницького району, у складі якої наявний юридичний відділ з працівниками за фахом юрист, які уповноважені надавати правничу допомогу як Соколівській сільській раді, так і її структурним відділам, філіям, окремим підрозділам та іншим її структурним органам, тому посилання Відповідача про витрати на правничу допомогу є повністю безпідставними.

Відповідач не надав підтвердження таких витрат за свій власний кошт чи за рахунок місцевого бюджету, хто саме такі витрати здійснив. Про такі витрати не було зазначено у відзиві на позовну заяву, тому підстав стягнення з Позивача таких витрат у разі відмови у задоволенні позову у суду відсутні (а.с. 110 -118 т.1).

Позиція відповідача

Представник відповідача - адвокат Сумська Н.Д. звернула увагу на пропущення позивачем строків звернення до суду (а.с. 162-165 т.1), а також зазначила, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 03 липня 2023 року позивач подала заяву на ім`я директора Соколівського ліцею з проханням призначити її на посаду вчителя хімії Соколівського ліцею Соколівської сільської ради з 03.07.2023 по 31.08.2023. Згідно з наказом № 89-к Соколівського ліцею від 03.07.2023 позивач була призначена на посаду вчителя по строковому трудовому договору з 03.07.2023 по 31.08.2023. 29.08.2023 на підставі заяви позивача від 29.08.2023 Соколовський ліцей продовжив з ОСОБА_1 строковий трудовий договір з 01.09.2023 по 31.08.2024, згідно з наказом № 121-к від 29.08.2023. Позивач по справі реалізувала своє волевиявлення на укладення з Соколівським ліцеєм строкового трудового договору, що підтверджується її заявами на ім`я керівника ліцею, підписами про ознайомлення з вищезазначеними наказами, де вказаний строк дії її трудового договору. Після укладення строкового трудового договору позивач виконувала його умови, викладала предмети, передбачені договором. Будь-яких дій направлених на оскарження умов строкового договору в період його дії в судовому порядку позивач не здійснювала. 27.06.2024 позивач знову подала на ім`я керівника ліцею заяву з проханням продовжити дію строкового трудового договору з 01.09.2024 по 31.08.2025 або вказати причини відмови. Вказана заява свідчить про те, що позивач мала намір знову укласти строковий трудовий договір.

Позивач в позовній заяві не навела та не надала до суду доказів, які свідчили б про те, що вона не мала наміру укладати саме строковий трудовий договір, або що цей договір підписаний під тиском, або її волевиявлення на момент укладення не відповідало внутрішній волі, або що позивач не усвідомлювала значення спірного договору, або стан здоров`я зробив неможливим адекватно оцінити позивачу свої дії. За таких обставин у позивача відсутні підстави стверджувати, що спірний трудовий договір не відповідає вимогам КЗпП України.

Саме таку правову позицію Верховний Суд сформулював Верховний Суд в постанові КЦС від 29.04. 2021 року справа № 266/3163/16-ц та постанові від 25жовтня 2021 року у справі № 607/3393/18.

Позивач в своїй позовній заяві заначила про те, що при укладені строкового трудового договору директор Соколівського ліцею порушив вимоги ч.2 ст.23 КЗпП України. Вона вважає, що з нею необхідно було укласти безстроковий трудовий договір, тому що вона була раніше вчителем у цьому закладі, і з відповіді Соколівської сільської ради їй відомо, що у Ліцеї на момент укладення з нею строкового трудового договору була вакантною посада вчителя хімії та біології.

При дослідженні цих обставин потрібно врахувати те, що в Україні триває освітня реформа, яка передбачає, що система шкільної освіти скрадатиметься з трьох рівнів. У 2021 році було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України, щодо вдосконалення механізму формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти».

Рішення про утворення комунальних ліцей, як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію, чи перепрофілювання (зміну типу) приймають обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Відповідач по справі - Соколівський ліцей підпорядковується Соколівський сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області.

В рамках освітньої реформи Соколівський ліцей відповідно до рішень сесії Соколівської сільської ради здійснює забезпечення прав педагогічних працівників, що знаходяться в штаті Соколівського ліцею. В цьому випадку мова йде про переведення працівника за його згодою відповідно до ст. 36 КЗпП України або розірвання трудового договору згідно із п.1 ст. 40 КЗпП України.

Слід заначити, що позивач на момент укладення спірного договору не входила до штату Соколівського ліцею, а була звільнена з посади директора Соколівського ліцею у зв`язку з закінчення строку дії трудового договору.

В цій ситуації першочергове право на працевлаштування мали учителі, що входили до штату Соколівського ліцею. Під час перепрофілювання ліцею в зв`язку зі змінами в організації праці Соколівський ліцей мав можливість укласти з позивачем тільки строковий трудовий договір і призначити її на посаду вчителя хімії Соколовського ліцею з неповним тижневим навантаженням (10.5 години) на умовах строкового трудового договору з 03 липня 2023 року по 31 серпня 2023 року. Що давало можливість позивачу зберегти безперервний трудовий стаж.

В цей період ОСОБА_2 , вчитель хімії та біології Іванівської філії Соколівського ліцею, яка були в штаті Соколівського ліцею потребувала забезпечення її прав в зв`язку зі змінами в організації праці Соколівського ліцею ст. 36 та п.1 ст. 41 КЗпП України та переведення на посаду в ліцей. На день призначення позивача на посаду 03.07.2023 ОСОБА_2 знаходилась у щорічній відпустці з 19.06.2023 по 13.08.2023, її переведення до Соколівського ліцею планувалось здійснити після закінчення відпустки. Також працевлаштування на той час потребувала ОСОБА_3 , яка займала посаду вчителя хімії та біології у Вишняківській філії і знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, вона підлягає обов`язковому працевлаштуванню роботодавцем відповідно до п.8 ст.184 КЗпП України.

Під час воєнної агресії російської федерації проти України законодавчим органом були внесені зміни до порядку укладення з працівниками строкових трудових договорів, які надали право роботодавцю укладати строкові трудові договори у період дії воєнного стану на період тимчасово відсутнього працівника (абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

31.08.2023 відмовилась від працевлаштування і звільнилась ОСОБА_2 , також 31.08.2023 з посади вчителя біології Соколівського ліцею звільнився ОСОБА_7 .

Згідно із наказом № 124-к від 29.08.2023 директора Соколівського ліцею «Про переведення працівників» ОСОБА_3 була переведена з 01.09.2023 на посаду вчителя хімії та біології Соколівського ліцею, що не заборонено діючим законодавством про працю. Позивачу по справі перед звільненням директор Соколівського ліцею відповідно до приписів діючого законодавства запропонував вакантну посаду вихователя групи продовженого дня Соколівського ліцею на 0,5ставки з 01 вересня 2024 року по 31 травня 2025 року. Від цієї посади Позивач відмовилась і була звільнена в зв`язку з закінченням строкового трудового договору (а.с. 162-165 т.1).

Позивач висловила позицію, зазначивши, що має право на ставки вчителя хімії в Соколівському ліцеї, тому що раніше викладала в цьому закладі цей предмет. Згідно із даними трудової діяльності позивача в Соколівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня, що співпадають з даними її трудової книжки. Позивач наказом відділу освіти Кіровоградської райдержадміністрації за №83-к від 19.08.2010 та наказом по Соколівській загальноосвітній школ І-ІІІ ступеня за №51-к від 20.08.2010 була призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи з правом викладання годин за фахом, порядком переведення з посади вчителя хімії цієї ж школи. 30.06.2021 позивач була звільнена з вказаної посади за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України (наказ 29.06.2021 №102-к). Наказом №14-к від 30.06.2021 позивач була призначена на посаду директора Соколівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня Соколівської сільської ради з правом викладати години за фахом. 30.06.2023 позивач була звільнена з посади директора Соколівського ліцею у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору п. 2 ст.36 КЗпП України. Це був строковий договір, який закінчив свою дію, в рамках зазначеного трудового договору. Позивач, як керівник закладу освіти у цьому ж закладі освіти, в межах свого робочого часу, за основною посадою, мала право займатись викладацькою діяльністю, така викладацька діяльність не є сумісництвом і така діяльність не передбачає окремої посади вчителя наряду з посадою керівника закладу. Саме про таку ситуацію Міністерство освіти і науки України надало необхідні роз`яснення у листі №1/1274-23 від 27.01.2023 «Про право працівників закладів освіти займатися викладацькою діяльністю в своєму закладі освіти» (а.с. 102-103 т.2).

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що наказом директора Соколівського ліцею Соколівської сільської ради від 03.07.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя хімії Соколівського ліцею Кропивницького району з неповним тижневим навантаженням (10,5 годин) на умовах строкового трудового договору в період з 03 липня 2023 року по 31 серпня 2023 року з посадовим окладом відповідно до діючого законодавства (а.с. 23 т.1). Наказом від 29.08.2023 ОСОБА_1 продовжено строковий трудовий договір з 01 вересня 2023 по 31 серпня 2024 року з повним тижневим навантаженням (а.с. 24 т.1).

Наказом директора Соколівського ліцею від 26.08.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя хімії та біології з 31.08.2024 у зв`язку із закінченням терміну строкового трудового договору - п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 25 т.1).

Відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_1 на посаді вчителя із березня по серпень 2024 року отримала 142298,05 грн (а.с. 26 т.1).

У своїй заяві на ім`я директора Соколівського ліцею від 25.07.2024 ОСОБА_1 зокрема вказала, що працює у Соколівському ліцеї на умовах строкового трудового договору, який був складений за ініціативи директора (заяви вона переписувала по декілька разів). Вона не погоджувалася, але була змушена підписати, так як іншого варіанту їй не було запропоновано. Тому просила внести зміни в її строковий трудовий договір, а саме - перевести її на роботу за безстроковим трудовим договором (а.с. 27 т.1).

У відповіді директора Соколівського ліцею на вказану заяву від 09.07.2024 зазначено, що із ОСОБА_1 було укладено строковий трудовий договір на термін з 03.07.2023 по 31.08.2023, який продовжений до 31.08.2024 і припинить дію 31.08.2024. У зв`язку з відсутністю вакантних посад та повним укомплектуванням штату Соколівського ліцею з 01 вересня 2024 року трудові відносини з позивачем продовжені не будуть (а.с. 28 т.1).

З відповіді директора Соколівського ліцею від 27.08.2024 вбачається, що у зв`язку з відсутністю вакантних посад та повним укомплектуванням штату ліцею не можуть внести зміни в строковий трудовий договір та перевести позивача на безстроковий трудовий договір. Підставою того, що ОСОБА_1 було запропоновано посаду лише на умовах строкового трудового договору є те, що в штаті Соколівського ліцею та його філій є працівники, які мають постійне місце роботи за посадою вчителя хімії та біології та можуть бути переведені до ліцею. Окрім того, в 2023 році, згідно із записом в трудовій книзі, позивач була звільнена з посади директора ОСОБА_8 ліцею та не мали посади вчителя хімії та біології, тому було запропоновано посаду на умовах строкового трудового договору. В подальшому з боку ОСОБА_1 не надходило жодних заяв про переведення на безстроковий трудовий договір, а була лише заява про продовження строкового трудового договору (а.с. 29 т.1).

Кіровоградська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України у своїй відповіді на звернення ОСОБА_1 (а.с. 30 т.1) повідомила, що обком Профспілки не вбачає в діях директора Соколівського ліцею Соколівської сільської ради щодо непродовження з ОСОБА_1 трудових відносин після закінчення строку дії строкового договору порушення норм чинного законодавства (а.с. 31-32 т.1).

У відповіді Соколівської сільської ради від 25.07.2024 на звернення ОСОБА_1 зазначено, що рішенням Соколівської сільської ради від 30.05.2024 №3368 було змінено тим Вишняківської філії з І-ІІ ступенів на І ступінь. Вчитель хімії та біології Вишняківської філії є педагогічним працівником Соколівського ліцею, то посада вчителя хімії та біології ліцею перестала бути вакантною. Слід зазначити, що п. 1 ст. 18 ЗУ «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо переважного права для членів сімей військовослужбовців «… при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників…» стосується випадку, коли з працівником укладено строковий трудовий договір. Крім того, основний педагогічний працівник Соколівського ліцею - вчитель хімії та біології, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких дитина-інвалід 01 вересня 2024 року виходить з відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Тому враховуючи викладене вище, рекомендують звернутися до директора Соколівського ліцею з питання працевлаштування на інші вакантні посади в закладі (а.с. 34 т.1).

Згідно із відповіді директора Соколівського ліцею від 26.09.2024 строковий трудовий договір з ОСОБА_1 укладався на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.07.2023 «Про призначення ОСОБА_1 » до 31.08.2023. Строковий договір з ОСОБА_1 був продовжений на підставі її заяви від 30.08.2023 та наказу №121-к від 29.08.2023 «Про продовження строкового трудового договору ОСОБА_1 » до 31.08.2024. Крім того, ОСОБА_1 в своїй заяві вказала невірно дату, замість 29.08.2024 вказала 30.08.2024, що підтверджується її підписом в наказі від 29.08.2023. 03 липня 2023 року у Соколівському ліцеї та його філіях була відсутня вакантна посада вчителя хімії та біології. Згідно із записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.08.2010 по 30.06.2021 працювала на адміністративній посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Соколівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з право викладання годин за фахом. 30.06.2021 ОСОБА_1 була звільнена з посади за власним бажанням. З 01.07.2021 по 30.06.2023 ОСОБА_1 працювала на посаді директора Соколівського ЗЗСО Соколівської сільської ради. 30.06.2023 ОСОБА_1 була звільнена з посади директора у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору (а.с. 40 т.1).

У заяві ОСОБА_1 на директора Соколівського ліцею від 03.07.2023 остання просить призначити її вчителем хімії з неповним тижневим навантаженням з 03.07.2023 по 31.08.2023 (а.с. 45 т.1).

Із відповіді директора Соколівського ліцею начальнику відділу освіти Соколівської сільської ради А.Мазуріку від 22.07.2024 вбачається, що 30.06.2023 ОСОБА_1 була звільнена з посади директора Соколівського ліцею (наказ відділу освіти від 29.06.2023 №8-к). Згідно із заявою ОСОБА_1 від 03.07.2023 з нею було укладено строковий трудовий договір на термін з 03.07.2023 по 31.08.2023 на підставі її заяви від 30.08.2023 цей договір був продовжений до 31.08.2024 у зв`язку із закінченням строку цього договору він припинить свою дію 31.08.2024 (згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України). У зв`язку з відсутністю вакантних посад та повним укомплектуванням штату Соколівського ліцею Соколівської сільської ради з 01 вересня 2024 року трудові відносини з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 продовжені не будуть (а.с. 56 т.1).

У повідомленні директора Соколівського ліцею від 28.08.2024 зазначено, що у зв`язку з відсутністю можливості укладення безстрокового договору через відсутність вакантних посад за спеціальністю ОСОБА_1 та повним укомплектуванням штату Соколівського ліцею, останній пропонується вакантна посада вихователя групи продовженого дня Соколівського ліцею (0,5 ставки) на умовах строкового трудового договору з 01 вересня 2024 року по 31 травня 2025 року (а.с. 79 т.1).

Наказом директора Соколівського ліцею від 29.08.2023 №112-к звільнено ОСОБА_2 з посади вчителя хімії та біології Іванівської філії Соколівського ліцею за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (а.с. 81 т.1), аналогічним наказом від 30.08.2023 звільнено ОСОБА_7 з посади вчителя біології 31.08.2023 (а.с. 82 т.1).

ОСОБА_3 на посаду вчителя хімії та біології Вишняківської загальноосвітньої філії з 01 вересня 2018 року (а.с. 83 т.1).

Наказом директора Соколівського ліцею від 29.08.2023 переведено працівників Вишняківської філії Соколівського ліцею на посади вчителів Соколівського ліцею (а.с. 85 т.1).

Наказом директора Соколівського ліцею від 26.08.2024 дозволено ОСОБА_3 вчителю хімії та біології Соколівського ліцею, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, працювати на цій же посаді з 27 серпня 2024 року (а.с. 87 т.1). Згідно із наказом директора Соколівського ліцею від 03 вересня 2024 року ОСОБА_3 надано відпустку по догляду за дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 версня 2024 року у зв`язку з потребою дитини у домашньому догляді за станом здоров`я (а.с. 92 т.1). З 04 вересня 2024 року на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_3 призначено ОСОБА_10 від 03.09.2024 (а.с. 93 т.1).

Відповідно до довідки директора Соколівського ліцею від 13.11.2024 та трудової книжки ОСОБА_3 працює на посаді вчителя з 15.08.2012. Протягом всього педагогічного стажу ОСОБА_3 викладає предмети хімія та біологія (а.с. 98, 99 т.1). ОСОБА_3 неодноразово підвищувала свою кваліфікацію (а.с. 100-105 т.1).

У відповіді Карлівського ліцею Соколівської сільської ради від 10.12.2024, зокрема, зазначено, що згідно з п. 1.2 рішення тридцять сьомої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради №2849 від 27.07.2023 Вишняківська філія у складі Карлівського ліцею Соколівської сільської ради припинила свою діяльність 31 липня 2023 року. Педагогічні працівники (вчителі) зазначеної філії були звільнені наказом Карлівського ліцею №149-к від 27 липня 2023 року «Про переведення педагогічних працівників Вишняківської філії Карлівського ліцею» та на підставі ж цього наказу переведені до Вишняківської філії Соколівського ліцею. Записи уповноваженою особою Карлівського ліцею в трудових книжках педагогічних працівників Вишняківської філії після припинення діяльності у складі Карлівського ліцею не вносилися. Всі записи до трудових книжок педагогічних працівників. Після припинення діяльності Вишняківської філії у складі Карлівського ліцею жодних дій щодо вчителя хімії та біології ОСОБА_3 не було здійснено, так як вона вже являлася штатним працівником Соколівського ліцею. До припинення діяльності Вишняківської філії у складі Карлівського ліцею посаду основного працівника (вчителя) хімії та біології займала ОСОБА_3 , яка працювала на умовах безстрокового трудового договору (а.с. 125-127 т.1, 128, 129 т.1).

У відповіді Департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА від 13.12.2024 також зазначена інформація щодо педагогічних працівників, які рахувалися у списках педагогічних працівників Вишняківської філії Карлівського ліцею (а.с 130-131 т.1).

У відповіді відділу освіти Соколівської сільської ради та додатків зазначені штатні розписи Соколівського ліцею станом на 01.09.2023 та 01.09.2024 та рішення тридцять сьомої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради (а.с. 132-141 т.1).

Наказом директора Соколівського ліцею від 27.12.2024 дозволено ОСОБА_3 , вчителю хімії та біології Соколівського ліцею Соколівської сільської ради, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, працювати на цій же посаді з 01 січня 2025 року (а.с. 151, 152, 167 т.1, а.с. 68-73 т.2).

Із цифрової копії трудової книжки та копії трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що остання із 01.08.2023 перебуває на посаді вчителя хімії та біології Вишняківської філії Соколівського ліцею з 01.08.2023 в порядку переведення з такої ж посади Вишняківської філії Карлівського ліцею (а.с. 195 -203, 68- т.1). Аналогічна інформація міститься у відомостях про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб з 28.03.2025 (а.с. 209 т.1).

Рішенням Соколівської сільської ради від 29.08.2024 затверджено План формування мережі закладів загальної середньої освіти Соколівської сільської ради на період до 2027 року (а.с. 43-44, 41 т.2). У листі відділу освіти Соколівської сільської ради зазначено, що до 01 січня 2026 року буде розроблено процедуру проведення громадського обговорення змін у мережі закладів загальної середньої освіти Соколівської сільської ради та з 01.09.2026 припинено набір у 10-ті класи ліцеїв Соколівської сільської ради (а.с. 41 т.2).

Із копій тарифікаційних списків на 01.09.2023 по Соколівському ліцею та по Вишняківській загальноосвітній філії Соколівського ліцею видно кількість посад, навантаження педагогічних працівників тощо (а.с. 91-95 т.2).

Згідно з відповіді департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації від 17.02.2026 станом на 01 жовтня 2023 року Вишняківська філія є структурним підрозділом Соколівського ліцею Соколівської сільської ради. В списках по Карлівському ліцею Соколівської сільської ради Вишняківська філія відсутня. До списків педагогічних працівників на 2023/2024 навчальний рік Вишняківська філія Соколівського ліцею Соколівської сільської ради ОСОБА_3 була включена як вчитель хімії та біології. Згідно зі списками педагогічних працівників на 2023/2024 навчальний рік по Соколівському ліцею Соколівської сільської ради ОСОБА_4 перебувала на посаді вчителя математики та заступника директора з виховної роботи на 05 ставки, ОСОБА_5 - на посаді вчителя початкових класів, а ОСОБА_6 - на посаді вчителя української мови і літератури. У списках педагогічних працівників на 2023/2024 навчальний рік по Вишняківській філії Соколівського ліцею ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутні (а.с. 142-143 т.2).

Релевантні джерела права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).

У Рішенні від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що свобода праці означає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей; реалізація права громадянина на працю здійснюється в спосіб укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, що визначено структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації (перше речення абзацу другого, абзац третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини). Укладаючи трудовий договір з роботодавцями, громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків; трудовий договір є основним юридичним фактом, із яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин (перше, друге речення абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/98).

За приписами частини першої та третьої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, визначених законодавчими актами.

Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є - закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

16 січня 2020 року прийнято Закону України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ, яким визначено правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц викладено висновок, що «Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року в справі № 591/5815/18 (провадження № 61-5154св20) міститься висновок про те, що «звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП за закінченням строку дії трудового договору не вважається звільненням з ініціативи роботодавця, підстави якого передбачені статтями 40, 41 КЗпП України».

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно із статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. Підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України). Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 757/26016/17-ц (провадження № 61-15241св18)).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України). Верховний Суд зазначає, що укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 703/2695/19 (провадження № 61-14979св20)).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).

Сумісництво це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця фізичної особи (стаття 102-1 Кодексу законів про працю України та стаття 19 Закону України Про оплату праці).

Викладацька діяльність це діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору: педагогічним (науково-педагогічним) працівником; самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом); іншою фізичною особою (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України Про освіту).

Відповідно до пункту 3.2.2 Рішення Конституційного Суду України від 06.10.2010 № 21-рп/2010, наукова і викладацька діяльність є видами інтелектуальної і творчої діяльності, що спрямована на одержання, поширення, використання нових знань, фахових навичок, їх практичне застосування.

Керівники закладів загальної середньої освіти мають право займатися викладацькою діяльністю та виконувати гурткову роботу у своєму закладі освіти. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/1274-23 від 27.01.2023 Про право працівників закладів освіти займатися викладацькою діяльністю в своєму закладі освіти, виконання викладацької чи гурткової роботи дозволено керівним та іншим працівникам закладів освіти у цьому ж закладі освіти в межах свого робочого часу за основною посадою в межах, визначених пунктом 91 Інструкції № 102, тому така викладацька чи гурткова робота не є сумісництвом.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Оцінка доказів та висновки суду

03.07.2023 ОСОБА_1 уклала строковий трудовий договір із директором Соколівського ліцею як вчитель хімії та біології. На момент укладення цього договору позивач своєю заявою висловила свою волю на укладення строкового трудового договору. У цей же час вона виразила і свою волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Доказів, які б спростовували це, позивачем та її представником до суду не надано.

Доводи позивача щодо перебування нею за сумісництвом на посаді вчителя хімії і біології під час виконання нею обов`язків директора Соколівського ліцею спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами: штатними розписами, наказами про прийняття на роботу, а також роз`ясненнями наданими в листі Міністерства освіти і науки України № 1/1274-23 від 27.01.2023.

Отже, судом не встановлено підстав для скасування наказу директора Соколівського ліцею від 26.08.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя хімії та біології у зв`язку із закінченням терміну строкового договору та визнання недійсним договору, укладеного 03.07.2023 у частині визначення строку договору.

Інші позовні вимоги є похідними від цих вимог, а тому не підлягають задоволенню також.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.ч. 7 та 8 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, то його необхідно віднести на рахунок держави.

Доказів щодо витрат у зв`язку із розглядом справи на момент розгляду справи сторони не подали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бондаренко Юрій Юрійович, до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулузалишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 25 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер засобів зв`язку: НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Відповідач: Соколівський ліцей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ідентифікаційний код юридичної особи 23221873, адреса: 27641, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, село Соколівське, проспект Соколівський, буд.1-Б, номер засобів зв`язку: 0522 31 04 13, адреса електронної пошти shkola_sokolovka1983@ukr.net.

Суддя О.О.Квітка