Рішення № 135182698, 26.03.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1386/25

Провадження № 2/604/146/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року cелище Підволочиськ Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

19 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю«Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17031,62грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, про неналежне виконання відповідачкою умов Договору № 454327-КС-001 про надання кредиту від 22 вересня 2022 року, укладеного між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За твердженням позивача, ТОВ «Бізнес позика», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало відповідачці грошові кошти шляхом їх перерахування на картку ОСОБА_1 у розмірі 8000грн., в свою чергу відповідачкою здійснено часткову оплату за вказаним договором на загальну суму 5190,31грн., станом на 01.12.2025 заборгованість відповідачки становить 17031,62грн.

Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № № 454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022 у загальному розмірі 17031,62грн; яка складається з заборгованості по тілу кредиту 6838,85грн та заборгованості по процентах 10192,77грн; а також в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн

Ухвалою судді від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі № 604/1386/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який в поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилась, з невідомих для суду причин, про час і місце судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик на адресу реєстрації ОСОБА_1 . На адресу суду повернулось повідомлення Укрпошти з відміткою про вручення 14.01.2026 поштового відправлення. Відповідачка правом на подання відзиву не скористалась, а також не надала заперечень щодо суті заявленого позову.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, відповідно п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.223 ЦПК України не вбачається.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.

Судом встановлено, що 22 вересня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (кредитодавець або позивач ) та ОСОБА_1 (надалі позичальник або відповідач ) було укладено договір №454327-КС-001 про надання кредиту в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ( надалі Договір №454327-КС-001) .

22.09.2022 року ТОВ «Бізнес позика» направлено Царик М.П.пропозицію укласти Договір (оферту) № 452906-КС-001 про надання кредиту з інформацією про умови надання кредиту.

22.09.2022 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5515, на номер телефону, зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті.

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору № №454327-КС-001 від 22 вересня 2022 року.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та вартістю кредиту, що стверджується підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідачкою були підписані за допомогою одноразового ідентифікатора UA -5650 Договір №454327-КС-001 та Паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора UA-5515.

Отже, між сторонами було укладено Договір № 454327-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору№ 454327-КС-001 позичальник надано кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності. Тип Кредиту: кредит: Строк, на який надається Кредит: 16 тижні; Сторони визначили, що стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2%, знижена 1,15957313% є фіксованою; Комісія за надання кредиту 1 200,00грн, строк дії Договору до 12.01.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 16 800,00грн; загальні витрати за кредитом 13 200,00грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 12126,10грн.

Сторонами договору погоджено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

За умовами п.3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Підпунктом 3.2.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору

Сторонами передбачено, п.п. 3.2.4. кредитного договору що у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

За умовами п. 4.2.3. Кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.

Відповідно до п.7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до дати вказаної в п. 2.7. Договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та переказав 22.09.2022 ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. на номер платіжної картки № НОМЕР_1 , про що свідчить долучена до матеріалів справи квитанцією ТАС Pay/.

Зазначений у квитанції ТАС Pay номер платіжної картки НОМЕР_2 вказаний позичальником у розділі 8 Договору Реквізити та підписи Сторін.

Відповідно до наданої позивачем довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за договору№ 454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022 станом на 05.12.2025 обліковується заборгованість у загальному розмірі 17031,62грн що складається з: - суми заборгованості по тілу кредиту 6838,85грн. - суми заборгованості по відсотках 10192,77грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05.12.2025 року у відповідачки утворилась заборгованість за договором N 454327-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 17031,62грн., що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту 6838,85 грн. та суми прострочених платежів по відсотках 10192,77грн.

Разом з тим, в розрахунку заборгованості вказано, що відповідачка ОСОБА_1 з метою виконання умов договору, здійснювала часткову оплату суми кредиту в розмірі 5190,31грн. з яких: 1161,15грн - погашення заборгованості за кредитом; 2829,16грн - погашення заборгованості по відсотках. Однак повністю грошового зобов`язання відповідачка перед позивачем не виконала.

Відповідачкою встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, за весь період дії кредитного договору було сплачено лише частково по кредиту (що відображено та враховано у розрахунку), унаслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою.

Отже, договір №454327-КС-001 про надання кредиту є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

Тобто ТОВ «Бізнес позика» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконувала умови взятого на себе зобов`язання, не погашала кредит та не сплачував відсотки за користування кредитом.

Водночас ОСОБА_1 не надано виписки по платіжній картці НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 22.09.2022 кредиту в сумі 8000,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку за укладеним між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 договору №454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022 з повернення кредиту в сумі 6838,85грн.; по сплаті відсотків- 10192,77грн.

Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не представлено.

Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.652ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 17031,62грн.

В ході розгляду справи відповідачка не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона належним чином виконала грошові зобов`язання за договором № 454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Бізнес Позика» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, ТОВ «Бізнес Позика» має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідачка, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору №454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022, факт отримання відповідачкою коштів за вказаним договорам та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» за договором № 454327-КС-001 від 22.09.2022 заборгованості у загальному розмірі 17031,62грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 205, 207, 512, 514, 513, 516,1050,1054,1055,1077,1078 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 454327-КС-001 про надання кредиту від 22.09.2022 року, у загальному розмірі 17031,62грн ( сімнадцять тисяч тридцять одна гривня 62 копійки ) з яких: заборгованість по тілу кредиту 6838,85грн ( шість тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 85 копійок) та заборгованість по процентах- 10192,77грн ( десять тисяч сто дев`яносто дві гривні 77 копійок), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), а всього стягнути 19454грн ( дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 26 березня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко