Ухвала суду № 135181272, 25.03.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1987/21

Провадження № 1-кс/345/259/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2026 року м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калусьої окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчої СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_8 , в кримінальному провадженні № 12021090170000090 від 09.03.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 раніше судимого, востаннє 24.01.2018 Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст.70, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

12.03.2026 старший слідчий СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 . Клопотання обґрунтовує тим, що 29.11.2020 із огородженої території приватного підприємства, яке знаходиться в м. Калуш, вул. Окружна 1А, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_9 вчинили крадіжку металевих виробів, а саме: металевих труб, автомобільних баків, вентиляційних конструкцій, чим завдала матеріальної шкоди ОСОБА_10 .

23.03.2021 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Так, 29.11.2020 близько 09:00 год. ОСОБА_5 перебував у АДРЕСА_2 , де зустрів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вони усно домовились про вчинення крадіжки металевих виробів із території ФОП ОСОБА_11 , що в АДРЕСА_3 . Того ж дня близько 10:00 год. ОСОБА_5 , на підставі попередньої усної домовленості з ОСОБА_9 , знаходились поблизу гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_12 , звідки побачили, що на території ФОП ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_3 , за бетонною огорожею, знаходяться металеві вироби (металобрухт). В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне проникнення на територію вказаного приватного підприємства та на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось на даній території.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, сусцільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, перелізли через бетонну огорожу, тим самим незаконно проникли на територію, яка належить ФОП ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали вживану металеву вісь до трактора ЮМЗ, вживане чавунне коліно каналізаційної системи, вживаний металевий кутник, вживаний металевий кронштейн автомобільного баку, вживаний металевий диск колеса автомобіля МАЗ, вживану металеву пластину, вживану конструкцію із металевого кутника квадратної форми, вживані металеві носилки, вживаний металевий візок, вживаний металевий бак - а всього металобрухту загальною вагою 610 кілограм, вартістю 2696,2 гривень. З викраденим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_9 покинули місце вчинення злочину та в подальшому, розпорядилися ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спричинили потерпілому ФОП ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілого ОСОБА_10 показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , протоколами огляду місця події, протоколом огляду предмету а саме CD-R диску із записом подій, які мали місце 29.11.2020 року, протоколом проведення слідчого експерименту та іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Оскільки місце знаходження підозрюваного ОСОБА_5 не було встановлено, то слідчим суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області неодноразово виносилися ухвали про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Старший слідчий в клопотанні зазначає, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк від трьох до шести років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду, перешкоджати у цьому ж кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він переховується від органів досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що підтверджується зібраними матеріалами даного кримінального провадження.

Старший слідчий в клопотанні зазначає, що на даний час запобігти даним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо, тому просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

12.03.206 року слідчим суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області була винесена ухвала про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

25.03.2026 отримано від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області повідомлення, в якому зазначено, що 24.03.2026 під час спроби перетину державного кордану України в пункті пропуску «Ягодин» в напрямку «в`їзд в Україну» працівниками Державної прикордонної служби України на підставі ухвали Калуського міськрайонного суду від 12.03.2026 затримано підозрюваного ОСОБА_5 . До повідомлення додано копію протоколу затримання та копію доручення Центру безоплатної правової допомоги про призначення адвоката підозрюваному ОСОБА_5 .

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Зазначила, що 23.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру. Знаючи про це, від 09.04.2021 виїхав закордон, тобто він здійснив переховування від органів досудового розслідування та суду.

У судовому прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду, перешкоджати у цьому ж кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Крім того, зазначив, що ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу. Прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_15 заперечив щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_5 є особою середнього віку, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання. Вважає, що на даний час ризики відсутні, оскільки ОСОБА_5 довгий час перебував у Польщі, де працював (тобто він виправив свою поведінку). Ризики, які існували в 2021 році, на даний час не існують. Просив відмовити у задоволення клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволення клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Так, підозрюваний в кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Калуш, житель та зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше судимий востаннє 24.01.2018 Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст. 70 ч.2 ст. 185 ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення.

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілого ОСОБА_10 показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , протоколами огляду місця події, протоколом огляду предмету а саме CD-R диску із записом подій, які мали місце 29.11.2020 року, протоколом проведення слідчого експерименту та іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Згідно п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк від трьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду, перешкоджати у цьому ж кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він довгий час переховувався від органів досудового розслідування.

Крім того, існують підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є неможливим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило жодних заяв від осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрюваний може покинути межі Калуського району чи Івано-Франківської області.

Слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взято до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Судом враховано вік підозрюваного, той факт, що він раніше судимий.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час запобігти встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії», а саме те, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу та у даному випадку, незважаючи на існування презумпції невинуватості, превалюють над принципом свободи підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти росії» від 16.10.2008, оскільки саме даний запобіжний захід дозволить уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання останнім покладених процесуальних обов`язків.

У той же час згідно до вимог частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до частини четвертої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин інкримінованого злочину, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, то необхідно визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття його під варту - з 10:50 години 24.03.2026.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196-197, 199 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття його під варту - з 10:50 години 24.03.2026 року до 10:50 години 23.06.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн (Шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та зобов`язати його прибувати за першою вимогою до суду, та покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, процесуального керівника - прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, процесуального прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначені обов`язки покласти на підозрюваного на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), та вручити підозрюваному і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 27.03.2026 о 08:30 годині.

Слідчий суддя