Рішення № 135179657, 17.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15386/25-Е

Провадження № 2/522/1869/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ФОНТАНСЬКИЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС "ФОНТАНСЬКИЙ" про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, у якій позивачка просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 98 582,99 гривень , а також здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 14 липня 2025 року позовну заяву прийнято до свого розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує.

Відповідач до судового засідання не з`явився про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ОСОБА_1 , належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС "ФОНТАНСЬКИЙ" створене з метою задоволення житлово-соціальних і побутових потреб територіальної громади міста, забезпечення належного утримання багатоквартирних будинків та їх прибудинкових територій шляхом здійснення господарської діяльності з одержанням прибутку, а також з метою виконання завдань, що пов`язані з наданням Підприємством господарської допомоги у вирішенні проблемних питань житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, спрямованої на досягнення соціально-економічних та інших результатів без одержання прибутку. В сфері обслуговування котрого входить будинок по АДРЕСА_2 Статут Підприємства відповідача в останній редакції затверджено рішенням Одеської міської ради № 2561-VIII від 22.11.2024. Підприємство відповідача відповідно до покладених завдань здійснює наступні види діяльності:

Надання у порядку, визначеному законодавством України, житлово-комунальних послуг.

Надання послуг з управління багатоквартирними житловими будинками.

Утримання в належному стані будівель, споруд, об`єктів та елементів благоустрою комунальної власності, переданих йому у господарське відання (в управління).

Надання послуг з технічного обслуговування об`єктів нерухомості, а також інших послуг, пов`язаних з експлуатацією, ремонтом та утриманням нерухомості власними силами або із залученням для цього інших підприємств, установ та організацій.

Організація та виконання робіт з поточного утримання, санітарного очищення і ремонту житлового та нежитлового фонду, їх інженерного обладнання, внутрішньоквартальних та внутрішньодворових територій, об`єктів та елементів благоустрою

14.12.2022р. сталось затоплення Квартири, було викликано аварійну службу та були проведенні ремонтні роботи з підключення системи водовідведення Квартири до загальної стічної каналізації в межах внутрішнього двору будинку.

З метою підтвердження причин такого затоплення Позивачка звернулася до Відповідача із листом та листом від 23.12.2022 р. вхідний номер відповідача № Л-795/05-01 від 27.12.2022р. вхідний номер відповідача № Л-799/05-01. Як вбачається з вказаних листів-повідомлень Позивачка пропонувала представнику відповідача та/або його уповноваженій особі з`явитися за місцезнаходженням квартири з метою проведення та складення акту огляду затоплення квартири. Окремо в повідомленні наголошувалося про обставини залиття квартири та усунення аварійної ситуації представниками відповідача.

Не зважаючи на вказані повідомлення представник Відповідача в запропоновані дати не прибув, представника не направив. 29.12.2022р. позивачкою складено акт про наслідки залиття житлового приміщення (квартири АДРЕСА_1 , акт складений комісією у складі мешканців будинку: ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 кв. АДРЕСА_5 , у присутності представника Позивача. За результатами огляду комісією виявлено наступне: «В квартирі АДРЕСА_6 трапилося залиття яке має наступні наслідки затоплення: Коридор замокання стін з гіпсокартону на висоті до 80 см. Здуття стін з гіпсокартону, псування фарбування стін , санвузол утворення грибка, розмокання дверних полотен та дверних коробок. Ймовірна причина залиття: витік стічних вод через сантехнічні прилади, підтоплення знизу підлог внаслідок порушення норм технічної експлуатації будівель, а саме порушений обв`язок експлуатаційної організації щодо належного утримання будинкових систем водовідведення у належному технічному стані, ліквідації витоків, засмічень тощо»

Наказом ДЕРЖАВНОго КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВУ № 30 від 05.07.1995р. «Про затвердження правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», зареєстровано в міністерстві юстиції України 21 липня 1995 р. за № 231/767 (надалі Наказ № 30) та наказом ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЖИТЛОВОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА № 76 від 17.05.2005 р. «Про затвердження правил утримання будинків та Прибудинкової території» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 (надалі Наказ № 76) , визначений обов`язок та порядок дій відповідач щодо здійснення відповідного належного обслуговування будинку який перебуває у останнього на балансі/ в обслуговуванні. Відповідно до наказу № 76 визначено, що Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач зобов`язаний організовувати Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Відповідно до Наказу № 35 систему внутрішньої каналізації будівлі призначено для безперебійного відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів і пристроїв у зовнішню каналізаційну мережу. Залежно від місцевих умов до неї можуть належати: відвідні трубопроводи, стояки і випуски, запірна арматура, прочистки, ревізії тощо. Межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі. а саме внаслідок неналежного підключення внутрішньо-дворової труби стояка водовідведення будинку відбувся перелив стічних вод через сантехнічні прилади та підтоплення знизу підлоги.

Технічне обслуговування і ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації як частини інженерного обладнання будинків здійснюються згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207. Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є: · контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання; · проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідація; утримання систем у належному технічному і санітарному стані, ліквідація витоків, засмічень, затоплень підвалів тощо; усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання; · підготовка систем внутрішнього водопроводу та каналізації до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди; · ведення технічної документації та звітності.

Таким чином саме на відповідача як організацію яка здійснює комплексне обслуговування/управління та утримання будинку покладний обов`язок щодо, ремонту технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації

Системний аналіз норм чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить про те, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи-завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавача та наслідками у виді шкоди, вини завдавача шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення.

Дослідивши акт про залиття, який міститься у цій справі як письмовий доказ, суд вважає, що він не містить істотних порушень, які б могли свідчить про його неправомірність або нечинність з огляду на наступне. Так, у акті зазначена дата його складання, Акт складений комісією у складі свідків, наявна інформація про повідомлення відповідача про час та місце складання запису та відповідна відповідний запис про його неявку.

Аналіз Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 свідчить про те, що Правила не містять будь-яких вимог щодо кваліфікації та компетенції складу комісії, а лише наголошується на тому, що до складу комісії мають входити відповідні спеціалісти виконавця послуг які проігнорували виконання власних обов`язків що не може бути підставою для звільнення від відповідальності, а тому, суд вважає, що акт складено уповноваженими на те особами. У акті вказано, ймовірною причиною залиття

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи відповідач не ініціювала питання про проведення повторного огляду/ експертизи тощо. Також, не подавав до суду висновок, у якому б було встановлено іншу причину залиття, яка була б відмінною від тією, що вказана в акті , що наданий позивачем. Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 не містять обов`язкової вимоги у здійсненні фотофіксації. Достовірність викладених у акті обставин підтверджується підписами відповідних членів комісії.

Згідно постанови КЦС ВС від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15, законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Проте, в процесі розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував презумпцію його вини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуванної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру. На думку суду, всі ключові вимоги до такого акту - дотримано: вказані дата складання акту, склад комісії, об`єкт обстеження - належна позивачеві квартира, причина залиття, наслідки залиття, зазначено про присутність позивача під час огляду, про відсутність відповідача та причини його відсутності.

Оцінивши усі докази в сукупності, суд вважає, що вина відповідача у завданні шкоди підтверджується наявними у справі доказами та не спростована відповідачем.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

На підтвердження розміру шкоди завданій позивачу останнім, наданий договір Підряду № 016 від 08.02.2023р. предметом котрого є проведення ремонтних робіт на об`єкті замовника, а саме квартира АДРЕСА_1 . Загальна ціна робіт по Договору визначена в Договірній ціні та становить 98 528. 99 грн. На підтвердження факту виконання робіт по ремонту квартири Позивачем наданий детальний акт прийому-передачі виконаних робіт за лютий 2023 року, перелік виконаних робіт за актом аналогічний за змістом та направлений на усунення тих пошкоджень які перелічені як пошкодження квартири описаного в Акті затоплення квартири, таким чином загальна вартість виконаних робіт направлених на відновлення стану Квартири становить 98 582, 99 грн.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З гідно з положеннями частини другої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України). Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення. На підтвердження вини відповідача у залитті квартири позивачем подано до суду акт. Розмір понесених збитків заявлених до стягнення розраховано на підставі обсягу фактично витрачених коштів позивачем на проведення ремонту відповідно до договору укладеним між позивачем та підрядником. Підсудність. Відповідно до п. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Оскільки квартира знаходиться у Приморському районі м. Одеси вважаємо, що даний позов підсудний саме Приморському районному суду м. Одеси.

Відповідно до наданого позивачем договору, додатків до нього вбачається що вартість робіт виконаних на замовлення позивача тобто розмір матеріально-технічного збитку завданого об`єкту нерухомого майна - Квартирі унаслідок залиття становить 98 582, 99 гривень. Відповідач своїм правом не скористався, доводи позивача не спростував, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Фактично підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного право порушення, виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Частиною першою статті 12 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76,80 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, N 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

За правилами ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що вина відповідача у вчиненні цивільного правопорушення доведена, а розмір шкоди, що був нею завданий підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок залиття та стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 98 582, 99 гривень.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, ціна позову становить 98 582, 99 гривень, позивач повинен був би сплатити мінімальний розмір судового збору, встановленого для фізичних осіб за подання позовної заяви майнового характер 968,00 гривень. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 968,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 28, 76-81, 95, 258, 260 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ФОНТАНСЬКИЙ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ФОНТАНСЬКИЙ» (ЄДРПОУ: 35302819, адреса: 65044, м. Одеса, бульвар Французький, буд. 12/3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) матеріальну шкоду у розмірі 98 582 (дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 99 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ФОНТАНСЬКИЙ» (ЄДРПОУ: 35302819, адреса: 65044, м. Одеса, бульвар Французький, буд. 12/3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 26.03.2026.

Суддя Р. Д. Абухін

17.03.26