Рішення № 135174692, 25.03.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7186/25

2/705/1203/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (вул. Прорізна 11, оф. 1, м. Київ, ЄДРПОУ 43950742) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 3437886 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 103939,93 грн. судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3437886 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалось надати йому кредит у розмірі 20000,00 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів.

26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ» було укладено договір № 26102023, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ» права вимоги за договорами до позичальників, зокрема, за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року.

09.09.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» права вимоги за договорами до позичальників, зокрема за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 103939,93 грн., яка складається:

-19999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 83939,94 грн. заборгованість за процентами.

Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано докази.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 02 грудня 2025 року.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви було надіслано рекомендованим відправленням, яке повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

25.12.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Урсаленка Б.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просила відмовити у задоволенні позовних вимог, або зменшити розмір нарахованих процентів, посилаючись на те, що позовні вимоги не обґрунтовані та безпідставні. В матеріалах справи відсутній кредитний договір підписаний відповідачем з використанням електронної форми та за допомогою одноразового цифрового підпису. Надані позивачем технічні довідки, журнали операцій та внутрішні документи сформовані самою зацікавленою стороною та не підтверджені незалежними джерелами, а тому не можуть вважатися достатніми доказами реального та усвідомленого волевиявлення відповідача. Також зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений про заміну кредитора, а матеріали справи містять лише витяги з реєстрів без надання повного обсягу доказів переходу саме цього зобов`язання. З наданих позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» додатків до позовної заяви, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Відсотки за користування кредитними коштами, нараховані ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» поза межами строку кредитування не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування. Отже, в кредитному договорі чітко визначено суму процентів, а позивачем неправомірно нараховано проценти поза строком кредитування. Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають.

Крім того, є необгрунтованою вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 20000,00 грн. Заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають складності справи, обсягу виконаних робіт та принципу розумності, у зв`язку з чим підлягають зменшенню або відмові у їх стягненні відповідно до статті 137 ЦПК України. З урахуванням викладеного підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 20000,00 гривень відсутні.

Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих до суду доказів.

Судом встановлено, що 04.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3437886, за умовами якого: сума кредиту - 20000 грн. 00 коп. Договір підписаний з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р850.

Згідно п. 1.3. Договору Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. 1.3.1. Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою Сторін, шляхом підписання Сторонами додаткового договору до цього Договору.

Згідно п. 1.4. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,90% в день.

Згідно п. 1.5. Договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 12 748,30% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12 748,30% річних.

Згідно п. 1.6. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою 164000,00 грн. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 157400,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що У разі направлення Клієнтом коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 4.6. цього Договору.

Згідно п. 4.6. Договору Клієнт здійснює платежі за Договором у розмірі та у строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст.19 Закону України «Про споживче кредитування, а саме: 4.6.1. у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми Кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. 4.6.2. у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом; 4.6.3 у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Згідно п. 4.7. Договору Зарахування грошових коштів на виконання зобов`язань Клієнта при здійсненні оплати процентів та закриття цього Договору до дати строку кредиту, зазначеного в п.1.3. Договору, здійснюється в такій послідовності: у першу чергу сплачуються проценти згідно з Графіком платежів за цим Договором; у другу сплачується сума Кредиту, яка підлягає сплаті у строк, визначений п.1.3 цього Договору; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки)

Одночасно з укладенням договору відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, тобто він був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту.

В матеріалах справи також є Правила надання коштів у позику, в тому числі та на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (в редакції від 14.06.2021).

04 лютого 2023 року кредитні кошти в сумі 20000 грн. 00 коп. за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року були перераховані відповідачу шляхом зарахування на карту № НОМЕР_2 , що підтверджується листом за підписом директора ТОВ «Пейтек Україна».

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року, наданого ТОВ «Лінеура Україна», станом на 26 жовтня 2023 року загальна заборгованість відповідача становить 103939,93 грн., з яких: 19999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 83939,94 грн. заборгованість за процентами.

26 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» було укладено договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

09 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Цього ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі документації за договором факторингу. ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 1 від 17.09.2025.

Відповідно до копій Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року та відповідного витягу з Реєстру, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року у розмірі 103939,93 грн., з яких: 19999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 83939,94 грн. заборгованість за процентами.

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надав доказів належного виконання зобов`язань перед первісним кредитором.

Щодо укладення електронного договору про споживчий кредит.

Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) за письмовою згодою сторін.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Суд встановив, що 04 лютого 2023 року відповідач у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Лінеура Україна» добровільно та усвідомлено подав заявку на отримання кредиту. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідача на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Лінеура Україна» надіслало відповідачу одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачкою цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту згоди на укладення кредитного договору № 3437886 від 04.02.2023 року в електронній формі. Отже, між відповідачем та первісним кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).

Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідач отримав проєкт кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами та Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Лінеура Україна», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідач мав можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.

Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови та укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов`язковим для сторін.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв`язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування.

Дійсність укладення договорів за допомогою ЕЦПО неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільних правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст.639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Приписами статті 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. У такому випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов`язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» було належним чином укладено кредитний договір № 3437886 від 04.02.2023 року на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документ, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти (сума 20000,00 гривень) на вказаний ним банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника. Відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.

Щодо відступлення права вимоги (заміна кредитора).

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Позивачем на підтвердження набуття права вимоги за договором надано: копію договору відступлення прав вимоги № 26102023 від 26 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» та копію договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект», а також копію реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року та відповідний витяг з нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів того, що вказані договори факторингу та відступлення прав вимог визнані недійсними не надано, а тому суд вважає, що надано докази, які підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт», від ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект».

За таких підстав ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» набуло статус нового кредитора за договором № 3437886 від 04.02.2023 року до відповідача.

Щодо розрахунку заборгованості та доказування її розміру.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Під час ухвалення рішення суд встановлює: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

Звертаючись із позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3437886 від 04.02.2023 року у розмірі 103939,93 грн., з яких: 19999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 83939,94 грн. заборгованість за процентами.

Відповідач фактично отримав та використав кредитні кошти у розмірі 20000,00 гривень. Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» матеріали справи не містять.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає вимогам закону, є чіткими, зрозумілими, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього встановлено розмір основного боргу, відсотки нараховані відповідно до умов кредитного договору та в період дії такого договору.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході розгляду справи знайшло своє об`єктивне підтвердження факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, що призвело до заборгованості перед позивачем, твердження позивача не спростовані, а відтак позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

IV. Розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742, адреса: вул. Прорізна, 11, оф. 1, м. Київ, 01034) заборгованість за Договором № 3437886 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.02.2023 року в розмірі 103939 (сто три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 93 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742, адреса: вул. Прорізна, 11, оф. 1, м. Київ, 01034) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (ЄДРПОУ 43950742, адреса: вул. Прорізна, 11, оф. 1, м. Київ, 01034) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 березня 2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (вул. Прорізна, 11, оф. 1, м. Київ, 01034, ЄДРПОУ 43950742);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Душин