Рішення № 135174689, 25.03.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7021/25

2/705/1145/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у залі суду м. Умань цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, ЄДРПОУ 20602681) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу на суму 35175,25 грн., в обґрунтування якого вказав, що 01.04.2020 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області було задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу та призначено до стягнення з Відповідача на користь Позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 44 449 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Приватне акціонерне товариств «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку.

17.07.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62566897.

01.11.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62566897 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду 01.04.2020 року в повному обсязі.

Загальний розмір інфляційних витрат складає 29063,25 грн., а загальна сума 3% річних за користування грошовими коштами складає 6112,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.

Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.

Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року було відкрите провадження у даній справі, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 08.01.2026 року.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви було надіслано рекомендованим відправленням, яке повернулось до суду 18 лютого 2026 року із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).

Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01.04.2020 року рішенням Уманським міськрайонним судом Черкаської області стягнуто на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з ОСОБА_1 збитки в порядку регресу в розмірі 44 449 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Для примусового виконання рішення видано виконавчий лист.

17.07.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62566897.

01.11.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62566897 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду 01.04.2020 року в повному обсязі.

У зв`язку із чим, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував на суму простроченого грошового зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.04.2020 року по 31.10.2024 р.

Сума нарахованих 3% річних складає 6112,00 грн., сума інфляційних втрат 29063,25 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Так, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року в справі № 14-16цс18, в якому Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 01 жовтня 2014 року в справі № 6-113цс14, згідно з яким відшкодування заподіяної злочином майнової та моральної шкоди є грошовим зобов`язанням.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2018 року в справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року в справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Разом з тим, за змістом статей 598, 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання. Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 лютого 2018 року по справі № 910/11249/17.

Так, Верховний Суд зробив висновок, що норма ст. 625 ЦК України, не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

З урахуванням вищезазначеного, позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з 02.04.2020 року та до дня виконання грошового зобов`язання в повному обсязі 31.10.2024 року.

Сума нарахованих 3% річних складає 6112,00 грн., сума інфляційних втрат 29063,25 грн., відповідно до розрахунку, наданого позивачем та прийнятого судом.

Відповідач відзив на позов не подавав, доводів, наведених в позовній заяві не спростував, заперечень щодо суми розрахунку інфляційних втрат на 3% річних також не подавав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих окремо на встановлену у судовому рішенні суму боргу за період невиконання грошового зобов`язання, є правомірною та обгрунтованою.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» суми 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 35175,25 грн.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст. 141 ЦПК України та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2422,40 грн., оскільки позовна заява подана в електронній формі.

Керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 82, 9, 141, 259, 264-265, 268, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20602681, вул. Кирилівська, 40, м. Київ) (за такими реквізитами: р/р: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ:20602681, МФО: 322669) 3% річних у розмірі 6112 (шість тисяч сто дванадцять)

гривень 00 копійок та інфляційні втрати у розмірі 29063 (двадцять дев`ять тисяч шістдесят три) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 20602681, вул. Кирилівська, 40, м. Київ) (за такими реквізитами: р/р: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ:20602681, МФО: 322669) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25 березня 2026 року.

Позивач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, ЄДРПОУ 20602681).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Душин