Рішення № 135174642, 24.03.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/117/26

Номер провадження 2/704/342/26

24 березня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тального цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши суду, що відповідно до укладеного договору споживчого кредиту №101066134 від 05.11.2023 р., відповідачка отримала визначену суму коштів.

Однак всупереч підписаній угоді, відповідачка не виконала умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

16.03.2026 року до суду надійшов відзив від представниці відповідачки адвоката Кушнеренко Т.В., в якому вона позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Суддя, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Суддею об`єктивно встановлено, що 05.11.2023 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір споживчого кредиту № 101066134. Сума кредиту згідно договору становить 15000 грн. 00 коп. Строк кредитування 105 днів. Термін повернення кредиту 18.02.2024 р. (а.с. 7-12)

Відповідно до п.п. 1.5.1.-1.5.3. Договору комісія за надання кредиту: 750 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1530 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,68 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 47250 грн. 00 коп., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно п.1.6.Договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Згідно п.2.2.3. Договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п. 1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3. договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду позичальнику була надана знижка (пільга), що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою пт.1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Згідно довідки, даний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 670687 (а.с. 16).

Відповідно до копії платіжного доручення 75911695 від 05.11.2023 р. на картковий рахунок № НОМЕР_1 було зараховано кошти в сумі 15000 грн. 00 коп. В пункті призначення платежу, зазначено «кошти згідно договору 101066134» (а.с.19).

Згідно відповіді акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 27.02.2026 № 46/12-06/29796/2026 на ухвалу Тальнівського районного суду від 12.02.2026 р. по справі № 704/117/26 щодо витребуваної судом інформації відносно картокового рахунку ОСОБА_1 , вбачається, що часткове зазначення банківської картки № НОМЕР_1 , унеможливлює ідентифікацію клієнта (а.с. 71-72).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 101066134 від 05.11.2023 р., станом 05.01.2026 р. заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 54169 грн. 50 коп., що складається з: 15000 грн. 00 коп. заборгованості за основною сумую боргу, 750 грн. 00 коп. заборгованість за комісією, 38419 грн. 50 коп. заборгованості за відсотками (а.с.21).

28.02.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (а.с.22-26).

Відповідно до умов вищезазначеного договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заміняє ТОВ «Мілоан» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Мілоан» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 р. ТОВ «ФК Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі: 54169 грн. 50 коп., що складається з: 15000 грн. 00 коп. заборгованості за основною сумую боргу, 750 грн. 00 коп. заборгованість за комісією, 38419 грн. 50 коп. заборгованості за відсотками (а.с.36).

Відповідачка зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідачка не повернула суму позики, тим самим порушила умови договору.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»: До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Представниця відповідачки у відзиві стверджує про відсутність доказів перерахування грошових коштів позивачем на рахунок ОСОБА_1 та відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів, а також посилається на погоджений строк кредитування в анкеті-заяві 15 днів, а не 105 днів.

Згідно платіжного доручення № 75911695 від 05.11.2023 року, ТОВ ФК «Контрактовий дім» за дорученням ТОВ «МІЛОАН» 05.11.2023 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 15000 грн, призначення платежу кошти згідно договору 101066134 Отримувач ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 (а.с.19).

Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, вказаними у договорі № 101066134 від 05.11.2023 року.

Крім того, суддя зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 , яка заперечує надходження коштів на її картковий рахунок, мала можливість надати до суду роздруківку з власного карткового рахунку про рух коштів та спростувати факт надходження коштів 05.11.2023 року, проте цього не зробила.

Підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, в тому числі і на строк надання кредиту, взявши на себе відповідні зобов`язання.

Позивач надав докази передання грошових коштів ОСОБА_1 , а відтак вправі вимагати їх повернення.

Також представниця відповідачки в відзиві зазначає, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги боргу.

В постанові від 02 листопада 2021 року в справі № 905/306/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі № 2-879/11 (провадження 61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимога до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 р., а також на підтвердження сплати ціни договору факторингу надано платіжну інструкцію №75540 від 28.02.2024 року про перерахування коштів (а.с.22-26,35,36).

Суддя відхиляє заперечення представниці відповідачки щодо підписання відповідачкою договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

У договорі міститься підпис відповідачки, виконаний електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) (набір цифрової комбінації) та зазначенням дати та часу його накладення.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03вересня 2015року №675-VIII (далі Закон №675-VIII).

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Ст.12 Закону №675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також оскільки відповідачка має другу групу інвалідності, то у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору (а.с.70), а тому суддя приходить до висновку про можливість повернення позивачеві з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідачки на користь позивача.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі (а.с.41).

Також долучено копію акту наданих послуг №Д/13931 згідно договору від 01.07.2025 р. на суму 8000 грн.00 коп. (а.с.43)

Отже, складання типової позовної заяви та оформлення додатків до неї, надання усної консультації було оцінено у 8000 грн. 00 коп. При цьому ціна позову становить 54169 грн. 50 коп.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.00 коп.

Керуючись ст. ст. 263- 265 ЦПК України, суддя:

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236), суму заборгованості за договором споживчого кредиту № 101066134 від 05.11.2023 р. в розмірі 54169 грн. 50 коп. (п`ятдесят чотири тисячі сто шістдесят дев`ять гривня 50 коп.), з яких 15000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 38419 грн. 50 коп. заборгованість за відсотками; 750 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представниця відповідачки: адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя І.В. Москаленко