Постанова № 135171006, 24.03.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3402/17

1-кп/279/12/26

У Х В А Л А

іменем України

24 березня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , дистанційно представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені по кримінальному провадженню №12017060060000379 від 07.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне, Лазовського району (Молдова), громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, згідно якого обвинувачується у тому, щоповторно 07 березня 2017 року близько 05 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в кварталі 47 виділі 14 Омелянівського лісництва ДП «Кбростенське ЛМГ», що поблизу с. Пугачівка, Коростенського району, шляхом вільного доступу з корисливих мотивів таємно викрав 2 колоди дерев породи дуб загальною масої 1,43 м3, а саме:- фансировина дубова першого ґатунку об`ємом 0,63 м3 вартістю 1110 грн. за 1 м3 на суму 6993 грн., пиловник дубовий першого ґатунку об`ємом 0,8 м3 вартістю 9150 грн. за м3 на суму 7320 грн., чим заподіяли державі в особі ДП «Коростенське ЛМГ» майнової шкод на загальну суму 14313 грн..

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання захисника підтримав, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, пояснив, що наслідки закриття кримінального провадження із зазначених мотивів йому зрозумілі.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив.

Представник потерпілого проти клопотання сторони захисту заперечила.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши клопотання, приходить наступних висновків.

Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули визначені даною нормою строки.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

ОСОБА_5 у даному провадженні обвинувачується у вчиненні 07.03.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, (нетяжкий злочин, строк давності притягнення до відповідальності за який, відповідно до положень ст.49 КК України, становить п`ять років.

Судом встановлено, що у провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває справа №279/2455/17, згідно обвинувального акта в якій судом розглядається КП № №1201706006000379 за ст.185 ч.3 КК України, обвинуваченим у якому є ОСОБА_5 , однак на час розгляду клопотання та вирішення питання про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності рішення щодо винуватості ОСОБА_5 у зазначеному кримінальному провадженні не прийнято.

Відповідно правових позицій Верховного Суду, які були висловлені у справах №344/7812/16-к, 204/2626/21, 761/41888/17, 499/890/18, 127/18013/20, 489/7500/18, Верховним Судом зроблено правові висновки про те, що пунктом 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.

Згідно положень ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Такий конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст.7 та ч.1 ст.17 КПК).

Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.

Ураховуючи вище вказані правові висновки Верховного Суду, оскільки на час розгляду поданого клопотання вирок за результатами розгляду пред`явленого у згаданому вище кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 ухвалений не був, то підстави вважати перебіг строків давності перерваним відсутні.

За таких обставин, такі обставини, як зупинення, переривання строку давності, в провадженні не встановлені.

Враховуючи, що з часу вчинення ОСОБА_5 - 07.03.2017 року злочину минуло понад дев`ять років, клопотання підлягає задоволенню. Наслідки закриття провадження ОСОБА_5 роз`яснені, йому зрозумілі, надана згода є усвідомленою, добровільною та невимушеною, не порушує його прав та інтересів.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Частиною 2 ст.288 КПК України встановлено, що суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

При цьому, положення ст.49 КК України та ст.285 КПК України зобов`язують суд, за наявності відповідних підстав та згоди обвинуваченого, звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Під час вирішення питання застосування положень ст.49 КК України вирішальною є позиція саме обвинуваченого, а не потерпілого.

Суд не встановлює факт вчинення обвинуваченим злочину, оскільки процесуально-правовою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення і воно є обов`язковим, за винятком випадків, спеціально передбачених у законі.

Зазначена правова позиція викладена в рішенні Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.02.2019, провадження №51-785ск19.

Згідно правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 року справа № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. Відтак процесуальні витрати за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.284 ч.2 п.1 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі ст.49 КК України - у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12017060060000379 від 07.03.2017 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Речові докази: автомобіль УАЗ р/н НОМЕР_1 та колоди дерев породи дуб в кількості 2-х штук довжиною по 2,6м., діаметром 52см, об`ємом 0,63м3 та діаметром 58см, об`ємом 0,8м3 повернути за належністю.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського районного суду міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2017 року - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : ОСОБА_1